01 квітня 2015 року Справа № 1/71/5022-1048/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Акулової Н.В., Козир Т.П.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
на ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015
у справі№ 1/71/5022-1048/2011 Господарського суду Тернопільської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Універсал Банк"
до1. Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський електромеханічний завод" 2. Кооперативу "Союз"
провизнання недійсним договору передачі нерухомого майна
Подана Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 1/71/5022-1048/2011 Господарського суду Тернопільської області не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч. 1 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.
В пункті 62 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 3 зазначено, що за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 1113 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.
Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування.
У касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно з імперативними вимогами статей 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.
Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що скаржником не обґрунтовано суть порушення або неправильного застосування судом апеляційної інстанції конкретних норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, а також не вказано на суть застосування яких норм матеріального права впливають обставини, які наводить та намагається довести скаржник.
У касаційній скарзі скаржник лише викладає зміст судових рішень, наводить обставини, які не були предметом перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду апеляційної інстанції. При цьому скаржник, не дотримуючись вищевказаних вимог процесуального законодавства, не зазначив суті порушень норм матеріального та процесуального права, допущених судом апеляційної інстанцій при прийнятті оскаржуваної ухвали, а доводи касаційної скарги зводяться до заперечення здійсненої судом апеляційної інстанції оцінки обставин справи та намагань повторного перегляду справи з інших підстав.
Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 ГПК України.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 у справі № 1/71/5022-1048/2011 Господарського суду Тернопільської області повернути скаржнику.
Головуючий суддя: Л. Іванова
судді: Н. Акулова
Т. Козир