провадження № 22-ц/796/6079/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Новак А.В.
справа №2-4149/10 Доповідач: Поліщук Н.В.
31 березня 2015 року суддя Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва Поліщук Н.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ОСОБА_2, поданою представником за довіреністю ОСОБА_3, на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення боргу, -
В травні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_5 1 119 580 грн. боргу за договором позики (розписки).
Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2010 року визнано мирову угоду між сторонами справи на наступних умовах.
ОСОБА_5 зобов'язаний передати ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 959640 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок гривень) гривень, щомісячними рівними платежами по 159940 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок) гривень протягом 6 (шести) календарних місяців з дня набрання Цією Ухвалою законної сили.
ОСОБА_4 на підтвердження отримання грошових коштів від ОСОБА_5 видає останньому відповідні власноручно написані розписки.
Після отримання грошових коштів у розмірі 959640 (дев'ятсот п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот сорок гривень) гривень, щомісячними рівними платежами по 159940 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот сорок) гривень протягом 6 (шести) календарних місяців з дня набрання Цією Ухвалою законної сили ОСОБА_4 не буде мати претензій майнового та морального характеру до ОСОБА_5 про той самий предмет і з тих самих підстав, що зазначені у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5, про стягнення боргу.
Провадження у справі закрито.
Згідно із наданою суду мировою угодою, позивач підтвердив отримання 159940 грн. в рахунок часткового виконання зобов"язання.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі посилається на те, що у часті у справі не приймала, проте постановлена ухвала впливає на її права та інтереси.
Так, зазначає, що 26 червня 1987 року між нею та позивачем зареєстровано шлюб (доказів на підтвердження цієї обставини не надається). Грошові кошти, які були надані у позику відповідачу, були спільною сумісною власністю подружжя та позивач не вправі був без згоди дружини ними розпоряджатися (надавати у позику), оскільки такий правочин виходить за межі дрібного побутового (ст.65 СК України) та на переконання особи, яка подає апеляційну скаргу, є недійсним.
Вивчивши матеріали справи та матеріали апеляційної скарги, вважаю, що у прийнятті апеляційної скарги слід відмовити виходячи з наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Вказані норми процесуального закону встановлюють порядок та спосіб апеляційного оскарження судового рішення, який можливий у тому разі, коли суд вирішив питання про права та обов»язки осіб, які не брали участі у справі.
На стадії апеляційного провадження, під час якої вирішується питання про можливість прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, та яка вважає, що прийнятим судовим рішенням порушені її права та обов»язки суд апеляційної інстанції установлює, чи дійсно є підстави припускати про порушення таких прав та обов»язків у зв»язку із ухваленим рішенням, та в залежності від установленого вчиняє відповідні процесуальні дії.
Так, з матеріалів справи та постановленої ухвали убачається, що спір виник унаслідок невиконання позичальником умов договору позики, у зв»язку із чим позикодавець звернувся до суду із вимогами про стягнення суми коштів. З метою врегулювання спору сторони скористались своїм правом укласти мирову угоду.
Доводи апеляційної скарги, на які посилається особа, яка її подає, не дають підстав вважати про порушення прав цієї особи, зокрема майнових, оскільки ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2010 року питання про права та інтереси будь-яких осіб, які не брали участі у справі, не вирішувалось.
Окрім того, матеріали справи, оскаржувана ухвала та умови домовленості сторін, виходячи із викладених доводів апеляційної скарги, не дають підстав вважати про звуження майнових інтересів ОСОБА_2 унаслідок постановлення ухвали від 21 жовтня 2010 року.
Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» від 24 жовтня 2008 року, зокрема, роз»яснено, що при поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов»язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини 3 ст.297 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги.
Таким чином відсутні правові підстави для вчинення процесуальних дій, пов»язаних з відкриттям апеляційного провадження.
Відмова у прийнятті апеляційної скарги не позбавляє права заінтересовану особу щодо предмету спору звернутися до суду та захистити своє право в інший спосіб.
Керуючись ст.ст. 292, 297 ЦПК України,
Відмовити у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_2, поданої представником за довіреністю ОСОБА_3, на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 21 жовтня 2010 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя Н.В. Поліщук