1[1]
26 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження № 12014100030013666, відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 ;
обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України;
за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року,
за участю сторін: прокурора - ОСОБА_6
Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100030013666 відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України повернуто прокурору.
Прийняте рішення суд першої інстанції обґрунтував тим, що даний обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки не містить конкретного формулювання обвинувачення, а саме в ньому не зазначено час перевезення, що саме було перевезено та яким чином. Крім того, суд зазначає, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено період часу з якого ОСОБА_5 надавався доступ до матеріалів досудового розслідування, а також не зазначено чи було завірено належним чином копію обвинувального акту, яка надавалась обвинуваченому.
В апеляційній скарзі прокурор просить рішення суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 складено із додержанням вимог ст. 291 КПК України, зокрема він містить відповідний виклад фактичних обставин справи, правову кваліфікацію кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.
Що стосується посилань суду з приводу того, що в реєстрі матеріалів досудового розслідування та в розписці не вказано чи було належним чином завірено копію обвинувального акту, яку отримав ОСОБА_5 , то прокурор зазначає, що ст. 291 КПК України не вказує про необхідність зазначення таких відомостей.
Таким чином, прокурор вважає ухвалу суду незаконною і необґрунтованою, в зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, провівши судові дебати, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно з п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта відносно ОСОБА_5 він містить вище зазначені дані. Так, у вказаному обвинувальному акті є виклад фактичних обставин справи, правова кваліфікація інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також формулювання обвинувачення.
Висновки суду першої інстанції з приводу того, що в обвинувальному акті не зазначено час перевезення та, що саме було перевезено, а також не зазначено час початку вчинення кримінального правопорушення, є безпідставними, оскільки, зі змісту вказаного обвинувального акту чітко вбачається час і місце придбання ОСОБА_5 наркотичного засобу, який саме наркотичний засіб ним було придбано, та коли, звідки і яким чином цей наркотичний засіб ОСОБА_5 перевіз до місця свого проживання.
Що стосується посилань суду про відсутність в обвинувальному акті вказівки про те, яким саме громадським транспортом ОСОБА_5 перевіз наркотичний засіб, то конкретизація саме цих обставин не впливає на якість змісту обвинувального акту з точки зову відповідності вимогам ст. 291 КПК України.
Також, слід зазначити, що ст. 291 КПК України містить вимоги щодо змісту саме обвинувального акту, а ст. 314 КПК України передбачає можливість його повернення прокурору в тому випадку коли він не відповідає вимогам вказаної норми закону. Таким чином, з вище зазначеного слідує, що невідповідність вимогам закону інших процесуальних документів, не дають підстави для повернення прокурору обвинувального акту.
В зв'язку з цим, не є підставою для повернення обвинувального акту та обставина, що реєстр матеріалів досудового розслідування та розписка не містить відомостей з приводу того, чи була завірена належним чином отримана ОСОБА_5 копія обвинувального акту.
Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами прокурора про хибність висновків суду першої інстанції з приводу невідповідності обвинувального акту відносно ОСОБА_5 вимогам ст. 291 КПК України, а відтак подана ним апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухала суду скасуванню.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 398, 407, 408, 376 КПК України, - колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 29 січня 2015 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100030013666 відносно ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 309 КК України повернуто прокурору, скасувати та призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа - №11-КП/796/551/2015 Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_7
Категорія - ч. 1ст. 309 КК України Доповідач - ОСОБА_1