Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
Харків
31 березня 2015 р. №820/2090/15
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волошин Д.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу ,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області , з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на користь державного бюджету у сумі 1358,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на теперішній час за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 лічиться заборгованість перед бюджетом у загальній сумі 1358,00 грн., що виникла внаслідок несплати в установлений строк зобов'язань з єдиного податку, самостійно визначених платником податку у декларації. Наведені обставини свідчать про невиконання відповідачем свого податкового обов'язку, щодо сплати податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених чинним законодавством України.
Представник позивача в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився , про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
Розглянувши відомості про належне повідомлення сторін про час, дату та місце розгляду справи, заяву позивача про розгляд справи без його участі, враховуючи повторну неявку відповідача та положення ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою: АДРЕСА_1,64270. Як платник податків Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області з 06.02.2014 року, що підтверджується ідентифікаційними даними наявними в матеріалах справи.
Згідно з п.п. 16.1.4. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.п. 36.1. ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 2014 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за третьою групою платника єдиного податку за відсотковою ставкою єдиного податку 5 відсотків доходу, згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування від 12.02.2014 року, відповідно до якої видами діяльності відповідача є: надання інших інформаційних послуг, дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки, надання інших допоміжних комерційних послуг.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридичні особи або фізичні особи-підприємці можуть самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до п.п.3 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України, до третьої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб; обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень.
Пунктом 293.1 ст.293 ПКУ визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відсоткова ставка єдиного податку для третьої і четвертої груп платників єдиного податку, відповідно до пп. 293.3.1 п.293.3 ст.293 ПКУ, встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно з абзацом 2 пункту 294.1 статті 294 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої - шостої груп є календарний квартал.
Пунктом 294.2 статті 294 кодексу встановлено, що податковий період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Відповідно до п. 296.3 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.
Так, на виконання вимог податкового законодавства 07.11.2014 р. відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію платника єдиного податку - юридичної особи за 3 кв. 2014 року. У вказаній декларації підприємством визначено суму єдиного податку, що підлягає до сплати за податковий (звітний) квартал у розмірі 1018 грн.
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена камеральна перевірка даних податкової звітності платника єдиного податку Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за І кв. 2014 року, І півріччя 2014 року , про що складено акт №744/20-01-17-12/НОМЕР_1 від 31.10.2014 року.
В ході перевірки встановлено несвоєчасне подання декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за І кв. 2014 року, І півріччя 2014 року.
Пунктом 300.1 ст. 300 Податкового кодексу України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до п.п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України, за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Таким чином, у зв'язку з виявленими порушеннями начальником Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення №0009371700 від 06.11.2014 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб у розмірі 340,00 грн. у т.ч. за основним платежем - 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 340,00 грн., Зазначене податкове повідомлення - рішення було отримано відповідачем 06.11.2014 р., згідно особистого підпису на корінці податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо зокрема пп.54.3.1 платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.
Відповідно до п.п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
На теперішній час податкові зобов'язання з єдиного податку не сплачені.
Податковим кодексом України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
З огляду на наведене, оскільки податкове зобов'язання відповідача з єдиного податку не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.
Згідно до п. 54.1 ст.54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно п.59.1 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми і служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області було винесено податкову вимогу №311-25 від 25.11.2014 року, яка була отримана відповідачем 25.11.2014 року, згідно особистого підпису на корінці податкової вимоги.
Сторонами доказів щодо оскарження та скасування вказаної податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення до суду не подано.
Аналізуючи приписи п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що податковий орган має обов'язок скласти податкову вимогу і направити цей документ на адресу платника податків за фактом виникнення податкового боргу, тобто у випадку невиконання податкового обов'язку платником податків, котрий до цього не мав заборгованості перед Державним бюджетом України. В разі збільшення податкового боргу (тобто у випадку продовження існування податкового боргу після направлення податкової вимоги за правилами Податкового кодексу України і зростання розміру невиконаного податкового обов'язку) підстав для формування податковим органом нових податкових вимог на так звану "новоутворену суму податкового боргу " і направлення таких вимог на адресу платника податків не має, оскільки п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
У ході розгляду справи доказів відсутності обов'язку платника податків у спірних правовідносинах здійснити платіж на користь місцевого бюджету внаслідок втрати податковою вимогою та податкового повідомлення -рішення юридичної дії внаслідок оскарження винесених контролюючим органом правових актів індивідуальної дії в судовому або позасудовому порядку або доказів відсутності податкового обов'язку внаслідок дефектів у формі, змісті правових підстав походження такого обов'язку сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.
Таким чином, за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1358,00 грн., яка підтверджується карткою особового рахунку .
Відповідно до п. п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідач доказів на спростування вимог позивача суду не надав, податковий борг в сумі 1358,00 грн. не сплатив.
З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 1358,00 грн. з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь бюджету обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 8-14, 35, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,64270, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету (відомості до суду не надані) податковий борг зі сплаті єдиного податку у сумі 1358.00 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят вісім грн. 00 коп.)
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Волошин Д.А.