ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 березня 2015 року № 813/7903/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
секретар судового засідання Фуртак А.В.,
за участі представників:
позивача . Червонюка С.Л.
відповідачів Рибака Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекспортпостач» до Львівської митниці Державної фіскальної служби України про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -
встановив :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900035 від 04.08.2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при здійсненні митного оформлення імпортованого на митну територію України верстата - кардочесальної машини FALUBAZ серії CZ694, б/в, позивач в повному обсязі виконав вимоги ст. 53 МК України щодо подання митному органу усіх обов'язкових та наявних у декларанта документів на підтвердження задекларованої митної вартості. Оскаржене рішення про коригування митної вартості, як зазначив позивач, по суті ґрунтується лише на висновку експертного товарознавчого дослідження №2853 від 01.08.2014 року, виконаного експертом Львівського НДІ судових експертиз на вимогу Львівської митниці. Втім, як зазначив позивач, при здійсненні товарознавчого дослідження експерт застосував у якості аналога об'єкт, який не міг бути використаним для подібного порівняння у зв'язку із значною відмінністю його складу від складу предмету дослідження, що в підсумку призвело до помилкового визначення митної вартості зазначеного вище обладнання. Щодо вимоги митного органу по надання додаткових документів, то на думку позивача, така виставлена декларанту з надуманих причин, а крім того, відповідач не повідомив декларанта про те, які саме складові митної вартості чи обставини необхідно додатково підтвердити. На думку позивача, сам факт неподання декларантом додаткових документів не є підставою для відмови в митному оформленні товару. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що рішення про коригування митної вартості прийнято без урахування усіх істотних обставин, що мають значення для його прийняття та з порушенням встановленого законом порядку, у зв'язку з чим заявлено даний позов.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.
На підставі ст. 52 КАС України суд залучив Львівську митницю Міндоходів як другого відповідача за даним позовом.
Представник відповідачів подав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив про те, що відповідно до вимог статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідач стверджує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості було виявлено неточності і розбіжності в документах, тому виникла необхідність у поданні додаткових документів, у зв'язку з чим декларанту було виставлено відповідну вимогу. У зв'язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 Митного кодексу України, Львівська митниця відмовила у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю. Застосовуючи послідовно методи визначення митної вартості та не маючи можливості застосувати методи 2а - 2г, посадові особи митниці, відповідно до статті 64 Митного кодексу України визначили митну вартість на імпортований позивачем товар з використанням резервного методу та прийняли рішення про коригування митної вартості від 04.08.2014 року №209000006/2014/900035. Відповідач 1 ствердив, що на звернення Львівської митниці Міндоходів було проведено товарознавче дослідження бувшої у використанні машини для підготовки текстильних волокон-кардочесальна машина FALUBAZ, серія CZ694. Експертний огляд зазначеного вище обладнання було проведено 31.07.2014 року на території митного поста «Городок» під митним контролем, у присутності співробітника Львівської митниці, власника вантажу та брокера. За результатами досліджень складено висновок експерта Львівського НДІ судових експертиз від 01.08.2014 року за №2853, відповідно до якого вартість обладнання становить 17820 євро. Зазначу вартість і було взято до уваги при прийнятті рішення про коригування митної вартості. Висновок експерта Львівського НДІ судових експертиз від 01.08.2014 №2853 позивачем не оскаржувався та є чинним. При цьому ввезене позивачем обладнання експерт оглядав та оцінював в тому стані, в якому він переміщувався через митний кордон. Стосовно наданого декларантом експертного висновку №4007 від 31.10.2014 року, то такий складено після митного оформлення, об'єкт оцінки досліджувався у змонтованому стані і використовувався у технологічному процесі, що на думку відповідача не дає змогу реально оцінити вартість його на момент ввезення. На думку відповідача, прийняття рішення про застосування резервного методу в даному випадку є виправданим і обґрунтованих підстав для задоволення даного позову немає. Представник відповідачів таку позицію підтримав, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Відповідно до п. 1.1. зовнішньоекономічного контракту від 23.04.2014 року №23042014, укладеного між ТОВ «Будекспортпостач» (за контрактом - Покупець) та Brightgate L.P. (за контрактом - Продавець) Продавець продає, а Покупець купує товари народного вжитку (надалі - Товари) відповідно до специфікації на поставки та/або інвойсів, узгодженими і підписаними сторонами окремо на кожну поставку, на умовах, визначених цим контактом та доповненнях до нього, які є невід'ємною частиною цього контракту.
Сума контракту, відповідно до п. 2.1 становить 2 млн. доларів США. Згідно з п. 3.1. контракту оплата за товар може здійснюватися як у формі передоплати, так і протягом 90 днів з моменту перетину митного кордону України.
Стосовно умов та строків поставки, то відповідно до п. 4.1 цього контракту такі обумовлюються в окремих застереженнях (положеннях) та/або інвойсах. Поставки повинні здійснюватися у повній відповідності із замовленням Покупця, в якому вказано потрібний асортимент товару, строки та умови поставки (у відповідності з Інкотремс-2000).
У відповідності з контрактом від 23.04.2014 року №23042014, а також згідно з інвойсом №PL-7/EX/SG/2014 від 22.07.2014 року, виписаного на умовах згаданого вище контракту, позивач придбав кардочесальну машину FALUBAZ, серії CZ694, 1987 року випуску, б/в, вартістю 8000 дол. США, вагою - 5000 кг. Відповідно до інвойсу №PL-7/EX/SG/2014 від 22.07.2014 року умови поставки визначено за правилами Інкотермс 2000 DDU-Lviv, Ukraine.
Для митного оформлення згаданого обладнання, про яке зазначено вище, декларант ТОВ «Будекспортпостач» 25 липня 2014 року подав митному органу митну декларацію №209120000/2014/828474, відповідно до якої митна вартість товару, визначена за шостим методом, становить 9850 дол. США. Як пояснив позивач, попри те, що фактурна вартість кардочесальної машини FALUBAZ, серії CZ694, яка була у вжитку, становить 8000 дол. США, для митного оформлення та пропуску у вільний обіг обладнання декларант визначив митну вартість за шостим методом на вимогу митного органу.
Разом з митною декларацією №209120000/2014/828474 від 25.07.2014 року декларант також подав контролюючому органу наступні документи: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну (CMR) №236043 від 24.07.2014 року, рахунок-фактуру (invoice) №PL-7/EX/SG/2014 від 22.07.2014 року, зовнішньоекономічний контракт від 23.04.2014 року №23042014, декларацію про відповідність №UA.082.D.Z000833-14 від 25.07.2014 року, копію митної декларації країни відправлення №14PL401050156BFADI від 24.07.2014 року, декларацію про походження товару №3105 від 22.07.2014 року, а також інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2730 від 24.07.2014 року.
При здійсненні митного контролю та митного оформлення товару відповідач на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України виставив декларанту вимогу про надання додаткових документів для підтвердження задекларованої митної вартості, а саме: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, транспортні (перевізні) документи, додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту), банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, копію митної декларації країни відправлення, прихідні фактури.
З цією вимогою декларант ознайомився 25.07.2014 року, про що розписався під текстом вимоги, поряд з тим зазначивши також про те, що процедуру консультації проведено. У відповідь на вимогу митного органу про надання додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості декларант 04.08.2014 року письмово повідомив, що надати таких не може і просить визначити митну вартість на підставі поданих документів.
Окрім того, у зв'язку з тим, що під час митного оформлення спрацював один із профілів ризику АСАУР (202-1, 911-1) контролюючий орган провів огляд обладнання, яке позивач ввозив відповідно до ВМД №209120000/2014/828474 від 25.07.2014 року, про що складено акт встановленої форми від 25.07.2014 року. Згідно з цим актом під час митного огляду виявлено невідповідність в році виготовлення товару: заявлений декларантом « 1987», а відповідно до штампованої етикетки - « 1997». За результатами огляду вантажу митний орган скерував запит до спеціалізованого підрозділу з метою визначення митної вартості.
Листом №13-70-52/36-6771 від 30.07.2014 року Львівська митниця Міндоходів звернулася до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз із проханням провести товарознавче дослідження та встановити вартість бувшої у використанні кардочесальної машини FALUBAZ, серія CZ694 без врахування обов'язкових митних платежів та зборів.
Експертний огляд вищевказаного об'єкта відбувся 31 липня 2014 року на території митного поста «Городок» під митним контролем, в ТЗ DAF, д.н.з ВС1373СМ, в присутності співробітника Львівської митниці, власника вантажу та брокера. За результатами експертного товарознавчого дослідження складено висновок №2853 від 01.08.2014 року, відповідно до якого вартість без врахування обов'язкових митних платежів та зборів, що належить сплатити в Україні, бувшої у використанні машини для підготовки текстильних волокон - кардочесальна машина FALUBAZ, CZ694, складає 17820,00 EUR.
В підсумку митного контролю та митного оформлення Львівська митниця Міндоходів 04.08.2014 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №209000006/2014/900035/2, згідно з яким митна вартість імпортованої машини складає 23842 дол. США. Рішення про коригування митної вартості товару від 04.08.2014 року обґрунтовано тим, що декларант не подав документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 ст. 53 МК України (відсутні документи, які вимагав контролюючий орган, перелік яких наведено вище). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Під час розгляду документів та огляду було виявлено невідповідності року виготовлення обладнання. Відповідно до ст. 53 МК України декларанту виставлено вимогу про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана. В рішенні зазначено про проведення консультації з декларантом відповідно до ст. 57 МК України та про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості 2б-2г. Зокрема зазначено, що метод визначення митної вартості 2а (ст. 59 МК України) та метод 2б (ст. 60 МК України) застосувати неможливо з причин відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та аналогічні товари, застосувати метод 2в (ст. 62 МК України) та метод 2г (ст. 63 МК України) неможливо з причини відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. Відтак застосовано мето 2ґ (ст. 64 МК України). Джерелом інформації для коригування митної вартості, як зазначено в оскарженому рішенні, слугував висновок №2853 експертного товарознавчого дослідження від 01.08.2014 року та інтернет джерела.
Крім того, митний орган виніс картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №209120000/2014/00339, якою позивачу відмовлено у випуску товару, зазначеного в митній декларації від 25.07.2014 року. У тій же картці декларанту роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, а саме: подання нової МД з правильно заповненими графами.
13 серпня 2014 року декларант подав Львівській митниці нову декларацію митної вартості №209120000/2014/831202, в якій митну вартість товару вказано з урахуванням рішення відповідача про коригування митної вартості від 04.08.2014 року.
З метою випуску товару у вільний обіг 13.08.2014 року було застосовано процедуру розмитнення з наданням фінансової гарантії згідно зі ст. 55 МК України шляхом сплати грошової застави у сумі 36769,11 грн. у зв'язку з чим товар було розмитнено згідно з МД №209120000/2014/831202 за скоригованою митною вартістю.
Разом з тим у відповідності з ч. 8 ст. 55 МК України 31.10.2014 року уповноважена особа декларанта з метою підтвердження заявленої митної вартості ввезеного обладнання надала митному органу висновок товарознавчого дослідження №4007 від 31.10.2014 року, складений експертом Львівського НДІ судових експертиз. Цим висновком підтверджено фактурну вартість кардочесальної машини FALUBAZ, CZ694, 1997 року випуску у розмірі 8000,00 дол. США (згідно з курсом валют, встановленим НБУ станом на 22.07.2014 року, вартість обладнання становить приблизно 7881,89 дол. США). У відповідь митний орган листом №13-70-52/32-802 від 10.11.2014 року повідомив позивача, що рішення про коригування митної вартості від 04.08.2014 року залишено без змін. Свою відмову Львівська митниця ДФС мотивувала тим, що наданий висновок №4007 від 31.10.2014 року складений вже після митного оформлення, об'єкт оцінки досліджувався у змонтованому стані і використовувався у технологічному процесі, що не дає змогу реально оцінити його вартість на момент ввезення.
Позивач не погоджується з правомірністю прийнятого рішення про коригування митної вартості товару від 04.08.2014 року, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України), є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як зазначено в ч. 2 цієї статті декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 цієї є статті, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.ч. 5, 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: - у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; - у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; - у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У частині 2 цієї статті передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію, зокрема право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 55 МК України під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу. Згідно з ч. 5, ч. 6 ст. 55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
Згідно з ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів, як зазначено у ч. 4 ст. 57 МК України, передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч. 2 та ч. 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 8 ст. 57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, як зазначено в ч. 5 ст. 58 МК України, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.
Згідно з ч. 11 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Відповідно до ч. 3 ст. 64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Згідно з ч. 4 ст. 64 МК України у разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов'язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.
Згідно з ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд встановив, що оскаржене рішення про коригування митної вартості від 04.08.2014 року прийнято у зв'язку з тим, що декларант не надав митному органу додаткових документів, які від нього вимагались на підтвердження задекларованої митної вартості ввезеного на митну територію обладнання. Таку вимогу декларанту було виставлено з огляду на те, що за результатами опрацювання наданих декларантом митної декларації та товаросупровідних документів було виявлено розбіжності у даті виготовлення імпортованої кардочесальної машини FALUBAZ, серія CZ694, б/в. У зв'язку з цим було проведено митний огляд згаданого обладнання, під час якого встановлено, що роком його виготовлення є « 1997», а не « 1987», як зазначено у товаросупровідних документах, наданих для митного оформлення. Окрім митного огляду на вимогу митного органу було здійснено також товарознавче дослідження на предмет визначення вартості кардочесальної машини FALUBAZ, серія CZ694, про що складено висновок № 2853 від 01.08.2014 року, який і слугував для Львівської митниці Міндоходів джерелом для визначення митної вартості ввезеного позивачем обладнання в розмірі 23843 дол. США.
Щодо правомірності дій митного органу при виставленні декларанту вимоги про подання додаткових документів суд зазначає наступне. Аналіз наведених вище норм закону дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Митний орган зобов'язаний перевірити задекларовані відомості і вправі пересвідчитися у правильності їх заповнення і обчислення митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку виявлення у поданих документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В постанові Верховного Суду України від 17.06.2014 року (реєстраційний номер 39783826), прийнятій за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ст. 237 КАС України, серед іншого зазначено про те, що митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи (…). Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі передбачені пунктом 11 зазначеного Порядку. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості. В силу положень ст. 161 КАС України (в редакції, чинній станом на дату прийняття постанови у даній адміністративній справі) висновки Верховного Суду України обов'язково враховуються судами при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Суд встановив, що для митного оформлення імпортованого товару, яким в даному випадку є вживана кардочесальна машина FALUBAZ, серії CZ694, декларант позивача надав для митного оформлення документи відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, які містили інформацію, на підставі якої можна ідентифікувати ввезений товар та підтвердити числові показники вартості обладнання.
За змістом ст. 53 МК України митний орган вправі витребувати у декларанта додаткові документи у разі, якщо надані для митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка підлягає сплаті за ці товари.
В даному випадку свою вимогу декларанту про надання додаткових документів митний орган мотивував наявністю виявлених розбіжностей щодо дати виготовлення ввезеного верстата, що судячи із пояснень відповідача і слугувало підставою для сумніву у задекларованій митній вартості кардочесальної машини. Відповідач не пояснив яким чином виявлена неузгодженість у митній декларації, за наявності інших товаросупровідних документів, вплинула чи могла вплинути на задекларовану митну вартість, але інших підстав для витребування документів відповідач не вказав.
Водночас суд враховує, що при витребуванні додаткових документів, перелік яких згадано вище, митний орган не повідомив декларанта про те, які саме обставини та/або числові показники потребують додаткового підтвердження, відтак з якою метою витребувано додаткові документи та які відомості вони мають містити. З огляду на це суд вважає обґрунтованим твердження позивача про те, що документи, які витребував митний орган і ті відомості, які вони за своїм призначенням мали б містити, не могли усунути чи пояснити виявлену, на думку митного органу, розбіжність у даті виготовлення імпортованого обладнання. Більше того, як встановлено під час розгляду справи документи, які були потрібні митному органу для здійснення митного оформлення ввезеного позивачем обладнання, декларант надати не міг з об'єктивних причин з огляду на наступне.
В даному випадку імпортованим обладнанням є вживана кардочесальна машина, виробником якої є фірма «Biruna», Республіка Польща, але її придбано не безпосередньо у виробника цього обладнання. Тому каталогів, специфікацій чи прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, про надання яких зазначено у вимозі, декларант об'єктивно не міг надати. Щодо вимоги про надання транспортних документів, то відповідно до інвойса від 22.07.2014 року товар постачався на умовах DDU-Львів, Україна, що відповідно до правил Інкотермс 2000 означає включення в ціну товару завантаження та транспортних витрат, які забезпечуються Продавцем. Відповідно транспортні документи на перевезення обладнання в даному випадку у декларанта відсутні, що втім не впливає на митну вартість товару. Надати банківські платіжні документи декларанту також не видавалось можливим, позаяк згаданим вище контрактом від 23.04.2014 року передбачено післяоплату за товар. Стосовно митної декларації країни виробника, то її декларант надав разом з митною декларацією від 25.07.2014 року, відповідно вимога про надання такої є необґрунтованою, як і вимога про подання прихідної фактури, яка не передбачена у переліку додаткових документів, наведеному у ч. 3 ст. 53 МК України.
За наведених вище обставин суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що сам факт неподання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу ще не є достатньою і обґрунтованою підставою для відмови у митному оформленні і пропуску на митну територію України ввезеного обладнання за митною вартістю, яку вказав декларант.
Стосовно митної вартості, яку визначив митний орган в оскарженому рішенні від 04.08.2014 року, то суд встановив, що таку визначено лише на підставі висновку товарознавчого дослідження від 01.08.2014 року №2853, про який згадано вище. Судячи зі змісту висновку від 01.08.2014 року, при вирішенні поставлених питань експерт, застосувавши порівняльний підхід з оцінки майна, використав як об'єкт для порівняння цілий комплекс обладнання, який включає дві кардочесальні машини FALUBAZ, серії CZ694 та дві системи завантаження волокна, бункеру для сировини, систем змішування і подачі волокна, вентиляційної системи з фільтрами та розподільчої електрошафи.
Пропозицію щодо продажу цього комплексу кардочесальних машин виробництва польської фірми «Biruna» розміщено на інтернет сторінці Budotrader (http://www.budotrader.pl/zespol_zgrzeblacy_fmy_falubaz_,2512) яку експерт вказав як джерело інформації про об'єкт для порівняння.
У відповідь на звернення позивача виробник обладнання, пропозицію щодо продажу якого розміщено на згаданому вище веб-сайті, листом від 15.10.2014 року за підписом генерального директора фабрики рунних виробів «Biruna» повідомив про склад кардочесального обладнання та вартість кожної складової, в тому числі кардочесальної машини. Згідно з наданою виробником обладнання інформацією, дві кардочесальні машини FALUBAZ, серії CZ694, 1996 року випуску, пропозиція щодо продажу яких розміщена на вказаному вище веб-сайті, на внутрішньому ринку Республіки Польща пропонувались за ціною 25000 євро. Відповідно вартість однієї кардочесальної машини має становити 12500 євро. За методикою обчислення, яку застосував експерт при здійсненні товарознавчого дослідження на вимогу митного органу, митна вартість однієї кардочесальної машини FALUBAZ, серії CZ694 при ввезенні в Україну мала б становити 4455 євро, що в перерахунку в національну грошову одиницю (за курсом НБУ станом на 25.07.2014 року 15,833368 грн. за один євро) становить 70538 грн. Натомість, згідно з висновком від 01.08.2014 року вартість бувшої у використанні машини для підготовки текстильних волокон - кардочесальна машина FALUBAZ, серії CZ694, без врахування обов'язкових митних платежів та зборів, що належить сплатити в Україні, складає 17820 євро. Зазначену суму митний орган перевів у спершу у долари США, потім у національну грошову одиницю згідно з курсом НБУ станом на 01.08.2014 року, отримавши в результаті суму 285228,52 грн. Однак, як встановлено під час судового розгляду справи зазначена сума по суті є вартістю цілого комплексу з двох кардочесальних машин та додаткового устаткування, в той час як об'єктом декларування в даному випадку є одна вживана кардочесальна машина 1997 року випуску.
Суд встановив, що з метою підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару позивач у відповідності з ч. 8 ст. 55 МК України надав митному органу висновок експерта Львівського НДІ від 31.10.2014 року №4007, згідно з яким вартість однієї лише кардочесальної машини FALUBAZ, серії CZ694, 1997 року випуску становить 5830,66 євро, що з урахуванням курсу НБУ станом на 22.07.2014 року становить 7881,89 дол.США. У цьому випадку експерт використав інший веб-сайт, на якому розміщено пропозицію продажу такого самого комплекту кардочесального обладнання, в т.ч. кардочесальної машини FALUBAZ, серії CZ694 виробництва фірми «Biruna». Таким чином, висновок експерта від 31.10.2014 року №4007 підтверджує як фактурну вартість кардочесальної машини FALUBAZ, серії CZ694, 1997 року випуску, б/в, поставку якої здійснено на умовах контракту від 23.04.2014 року та інвойсу від 22.07.2014 року, так і обґрунтованість її задекларованої митної вартості. Однак, при вирішенні питання про наявність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості від 04.08.2014 року митний орган не надав належної правової оцінки наданому позивачем висновку експерта №4007 від 31.10.2014 року, який по суті спростовував результати товарознавчого дослідження від 01.08.2014 року.
Представник відповідачів визнав, що висновок експерта від 01.08.2014 року про вартість кардочесальної машини FALUBAZ, серії CZ694 ґрунтується на хибних розрахунках, разом з тим вважає такий висновок чинним, оскільки його не оскаржено. На думку суду, правильність чи помилковість висновків експерта не залежить від факту їх оскарження, тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними. Окрім того, в силу вимог ст. 64 МК України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У даному випадку митна вартість, визначена згідно з оскарженим рішенням від 04.08.2014 року, ґрунтується виключно на розрахунках експерта, який здійснив товарознавче дослідження від 01.08.2014 року. Тому твердження позивача про недопустимість такого підходу до визначення митної вартості за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України суд вважає обґрунтованими.
Згідно з частиною 2 статті 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. При цьому адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України.
На підставі досліджених в судовому засіданні доказів та встановлених на їх підставі обставин справи суд прийшов до висновку, що дії відповідачів щодо самостійного визначення митної вартості товару за шостим методом здійснено всупереч меті наданих цьому органу повноважень, необґрунтовано, непропорційно та без урахування всіх істотних обставин, що мають значення для його прийняття. Відтак, прийняте внаслідок таких дій рішення про коригування митної вартості товарів від 04.08.2014 року не відповідає критеріям, передбаченим в ч. 3 ст. 2 КАС України, тому його слід скасувати як протиправне.
Стосовно судових витрат, то відповідно до вимог статті 94 КАС України такі відшкодовуються позивачу в повному обсязі. В даному випадку позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір на загальну суму 487,20 грн. згідно з платіжним дорученнями №131 від 13.11.2014 року та №145 від 09.12.2014 року. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2014/900035/2 від 04.08.2014 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будекспортпостач» судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі, до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.