м. Вінниця
24 березня 2015 р. Справа № 802/196/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Шубенка Д.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії
В січні 2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, в якому просила зобов'язати відповідача вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження від 17.11.2009р. № 9254741 про реєстрацію заборони на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1.
Зазначила, що 17.11.2009р. між нею та ОСОБА_4 укладено договір довічного утримання, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В., та в зв'язку з чим, накладено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_2 до припинення чи розірвання договору. Заборона відчуження нерухомого майна була зареєстрована в реєстрі за № 4013. В подальшому, на підставі постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 05.11.2014 року, постановлено рішення у справі № 127/20171/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, яким розірвано договір довічного утримання. В зв'язку з тим, що договір довічного утримання було розірвано, 16.12.2014р. ОСОБА_3 звернулась до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького МУЮ Вінницької області з заявою про реєстрацію за нею права власності на нерухоме майно. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 18147931 від 19.12.2014р. було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки не надано повного пакету документів та не припинено заборону відчуження квартири, накладену нотаріусом. Позивач зазначає, що станом на момент укладення договору довічного утримання заборона накладалась нотаріусом та згідно ЗУ «Про нотаріат», в редакції чинній на момент укладення угоди нотаріус мав право зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою набувача або відчужувача за договором довічного утримання. В подальшому було внесено зміни до ЗУ «Про нотаріат» та позбавлено нотаріусів права знімати заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою набувача або відчужувача за договором довічного утримання та реєструвати її припинення у реєстрі. Наведені обставини слугували підставою позивачу звернутись до суду з даним адміністративним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надав суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви.
Відповідач в судовому засіданні погодився із заявленими позовними вимогами, при вирішенні справи поклався на розсуд суду.
Третя особа в судове засідання не з'явилась, повноваженого представника не направила, письмових пояснень з обґрунтуванням причини неявки суду не надала.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, а особиста участь третьої особи в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 2 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи за відсутності третьої особи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В ході судового розгляду справи встановлено, що 17.11.2009р. між ОСОБА_6 (за договором - Відчужувач) та ОСОБА_4 (за договором - Набувач) було укладено договір довічного утримання. Відповідно до умов даного договору, Відчужувач передає у власність, а набувач приймає у власність квартиру під № 109, яка знаходиться в житловому будинку під АДРЕСА_1, взамін чого Набувач зобов'язується забезпечувати Відчужувача довічним утриманням.
В зв'язку з посвідченням даного договору приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В. було накладено заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 до припинення чи розірвання договору. Заборона відчуження нерухомого майна була зареєстрована в реєстрі за № 4013.
В подальшому, у зв'язку з неналежним виконанням Набувачем умов вказаного вище договору, Відчужувач за договором - ОСОБА_3 звернулась до Вінницького міського суду з позовом про розірвання договору довічного утримання від 17.11.2009р.
05.11.2014р. Вінницьким міським судом Вінницької області постановлено рішення у справі № 127/20171/14-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_4, яким позов ОСОБА_3 задоволено, постановлено розірвати договір довічного утримання укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 17.11.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3399.
16.12.2014р. ОСОБА_3 звернулась до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вінницького МУЮ Вінницької області з заявою про реєстрацію за нею права власності на нерухоме майно. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 18147931 від 19.12.2014р. зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в зв'язку із ненаданням заявником повного пакету документів та не припинено заборону відчуження квартири, накладену нотаріусом.
Позивач зазначає, що станом на момент укладення договору довічного утримання заборона накладалась нотаріусом та згідно ЗУ «Про нотаріат», в редакції чинній на момент укладення угоди нотаріус мав право зняти заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою набувача або відчужувача за договором довічного утримання. В подальшому було внесено зміни до ЗУ «Про нотаріат» та позбавлено нотаріусів права знімати заборону щодо відчуження нерухомого майна за заявою набувача або відчужувача за договором довічного утримання та реєструвати її припинення у реєстрі.
Вирішуючи спір по суті суд визнає заявлені вимоги позивача обґрунтованими виходячи з наступного.
Як передбачено ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» від 01.07.2004 р. № 1952-ІV ( далі - Закон № 1952-ІV) врегульовано відносини пов'язані із державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться на підставі:
1) встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном;
2) рішень судів, що набрали законної сили;
3) ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно;
4) накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом;
5) рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об'єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду;
6) інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом;
7) договорів, укладених у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 ст. 26 Закону № 1952-ІV визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Усі підстави внесення запису до державного реєстру перелічені у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Підставами внесення запису до державного реєстру прав у даному випадку є рішення Вінницького міського суду Вінницької області у справі № 127/20171/14-ц від 05.11.2014р., 18.08.2014 р., що набрало законної сили.
Враховуючи вищезазначене, та зважаючи на те, що договір довічного утримання, укладений 17.11.2009р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 3399, розірвано, суд приходить до висновку про підставність та обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог та необхідність, з метою реалізації права позивача на розпорядження майном, що йому належить, зобов'язання реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції Вінницької області вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження номер 9254741 про реєстрацію заборони на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3, зареєстрованої 17.11.2009р. за №9254741.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У відповідності до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити.
Зобов'язати Реєстраційну службу Вінницького міського управління юстиції Вінницької області вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про обтяження номер 9254741 про реєстрацію заборони на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1, що було зареєстровано 17 листопада 2009 року за №9254741 (у реєстрі, що діяв до 01.01.2013р. зареєстровано за № 4013) приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н. В. у зв'язку з укладенням договору довічного утримання від 17 листопада 2009 року між ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Родіоновою Н.В. та зареєстрований в реєстрі за №4012.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович