ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
про закриття провадження в адміністративній справі
26 березня 2015 року 18 год. 11 хв. Справа № 813/8797/14
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Козак О.О.,
за відсутності представників сторін,
розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко Оксани Олександрівни про визнання протиправними дій, пункту другого наказу "Про відрядження" № 24-К від 17.07.2014 року та його скасування,-
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла справа № 813/8797/14 за позовом ОСОБА_1 до голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко Оксани Олександрівни, в якій позивач просить суд:
-визнати протиправними дії голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко Оксани Олександрівни при видачі наказу № 24-К від 17.07.2014 року «Про відрядження» в частині покладення обов'язків голови суду на суддю Чуприну Олександра Володимировича;
-визнати протиправним пункт другий наказу «Про відрядження» № 24-К від 17.07.2014 року про покладення обов'язків голови суду на суддю Чуприну Олександра Володимировича та скасувати його;
-постановити окрему ухвалу, яку направити зборам суддів Івано-Франківського окружного адміністративного суду;
-витребувати з відділу кадрової роботи та інформаційного забезпечення Івано-Франківського окружного адміністративного суду наказ № 24-К від 17.07.2014 року «Про відрядження».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що дії голови суду Лучко О.О. при видачі наказу в частині покладення обов'язків на суддю Чуприну О.В. є протиправними та порушують ч. 3 ст. 24 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», а наказ № 24-К від 17.07.2014 року «Про відрядження» є таким, що підлягає скасуванню в частині. Крім того вказує на те, що станом на день видачі наказу «Про відрядження Лучко О.О.», заступники голови суду перебували у відпустках, а тому відповідач була зобов'язана покласти обов'язки голови суду на позивача, оскільки в останнього більший стаж роботи на посаді судді серед інших суддів, які на той час працювали.
Ухвалою суду від 30.12.2014 року справу прийнято до розгляду. В судовому засіданні 26.03.2015 року відповідно до вимог ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи без її участі. Позиція відповідача наведена у письмовому запереченні на позовну заяву під вх. № 433ел. від 26.03.2015 року, згідно з якого вбачається, що у відповідача були обґрунтовані підозри про можливість вчинення будь-яких протиправних дій позивачем під час виконання ним обов'язків голови суду, а тому не було правових і моральних підстав для покладення виконання обов'язків голови суду на суддю Черепія П.М. А відтак, просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно - правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (частина друга статті 4 КАС України).
Відповідно до пунктів 1, 7 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначена статтею 17 КАС України.
Відповідно до частини першої вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Згідно з частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.
Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (цих осіб), відповідно прийнятих чи вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Тобто КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів.
Аналіз норм статті 17 КАС України дає підстави стверджувати, що справою адміністративної юрисдикцій між суб'єктами владних повноважень є лише спір, що виникає з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, і тільки у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Сторонами даної справи є суддя та голова Івано-Франківського окружного адміністративного суду.
Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів визначені Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI).
Відповідно до статті 23 Закону № 2453-VI, суддя місцевого суду здійснює судочинство в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.
Як вбачається з адміністративного позову, позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо видачі наказу «Про відрядження» в частині покладення обов'язків голови суду на суддю Чуприну О.В.
Проте, незалежно від викладення та змісту позовних вимог, з урахуванням наведених вище норм законодавства, відповідач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні статті 3 КАС України, та не наділений жодними владними повноваженнями, у тому числі і делегованими, та владними управлінськими функціями у спірних правовідносинах.
Відповідно до пункту 8 статті 3 КАС України, позивачем у адміністративному судочинстві є також і суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Відповідно до частини третьої статті 6 КАС України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.
Повноваження судді та голови суду визначені Законом № 2453-VI.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.
Аналіз наведених вище законодавчих норм свідчить про те, що голова суду представляє суд як орган державної влади лише у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами та не дає підстави вважати голову суду суб'єктом владних повноважень, у розумінні норм КАС України, до якого має право на звернення із адміністративним позовом суддя чи апарат суду у питаннях щодо потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення суду.
Крім того, суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини першої статті 113 Закону № 2453-VI для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті, суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їх діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
Частинами 3 та 4 вказаної статті передбачено, що до питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані із здійсненням правосуддя.
Так, до завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань, зокрема, щодо участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально - технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення.
Тобто, організація діяльності суду, призначення виконуючого обов'язків керівника цієї установи, на час відпустки її голови, відноситься до компетенції суддівського самоврядування.
А згідно припису ч. 6 ст. 122 Закону відповідна Рада суддів, у нашому випадку, Рада суддів адміністративних суддів України здійснює контроль за організацією діяльності відповідних судів та заслуховує інформацію голів цих судів про діяльність судів.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що спірне питання, яке існує між сторонами, виключає його розгляд як у порядку адміністративного судочинства, так і будь - якого іншого виду судочинства.
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 157,160,165,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Закрити провадження у адміністративній справі № 813/8797/14 за позовом ОСОБА_1 до голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду Лучко Оксани Олександрівни про визнання протиправними дій, пункту другого наказу "Про відрядження" № 24-К від 17.07.2014 року та його скасування.
Роз'яснити позивачу, що для вирішення вказаних у позовних вимогах питань, з врахуванням положень ст.ст. 113, 122 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», слід звертатись до Ради суддів адміністративних судів України.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження, не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст ухвали виготовлено 31 березня 2015 року.
Суддя Сакалош В.М.