19 березня 2015 року (15:21 год.) м. Київ 810/389/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді
Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український центр підготовки абітурієнтів" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державний реєстратор Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Суліма Оксана Анатоліївна про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача-1 - Бойко Б.М. довіреність №21.01.2015 №19/8/10-04-13-0014;
відповідача-2 - не з'явився,
третьої особи - не з'явився,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Український центр підготовки абітурієнтів" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Суліми Оксани Анатоліївни про визнання незаконним та скасування рішення Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та поновлення ТОВ "Український центр підготовки абітурієнтів" як платника податку на додану вартість у Бориспільській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області та у Реєстраційній службі Бориспільського міськрайонного управління юстиції.
Ухвалами від 4 лютого 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
У судовому засіданні 17 лютого 2015 року протокольною ухвалою суду прийнята до розгляду заява позивача про зміну позовних вимог, згідно якої ТОВ "Український центр підготовки абітурієнтів" просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Український центр підготовки абітурієнтів";
- поновити ТОВ "Український центр підготовки абітурієнтів" як платника податку на додану вартість у Бориспільській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області;
- зобов'язати Реєстраційну службу Бориспільського міськрайонного управління юстиції видалити з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ "Український центр підготовки абітурієнтів" запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням.
Ухвалою суду від 17 лютого 2015 року замінено відповідача - державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Суліму Оксану Анатоліївну належним - Реєстраційною службою Бориспільського міськрайонного управління юстиції, а також залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Суліму Оксану Анатоліївну.
Ухвалою суду від 3 березня 2015 року витребувані необхідні для розгляду справи документи та на підставі клопотання позивача зупинено провадження у справі до 19 березня 2015 року.
Ухвалою суду від 19 березня 2015 року провадження у справі поновлено, та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19 березня 2015 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність у відповідача правових підстав для анулювання реєстрації ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» платником податку на додану вартість, оскільки відповідачем у ході з'ясування місцезнаходження товариства не були дотримані вимоги Закону. Зокрема позивач наголошує на тому, що відповідач не направляв відповідного запиту до податкової міліції на встановлення місцезнаходження ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів», що є порушенням вимог 12.4 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів. За таких обставин, оскаржуване рішення відповідачем прийнято передчасно та без з'ясування усіх обставин, що мали значення, а тому підлягає скасуванню з поновленням позивачу відповідного стану.
Відповідач-1 позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стало надходження до ДПІ відомостей про внесення держаним реєстратором до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» за адресою місцезнаходження.
Таким чином, у ДПІ були наявні достатні правові підстави, передбачені чинним податковим законодавством, для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Цьому, як зазначив відповідач-1 у письмових заперечення проти позову, передували дії по проведенню обстеження податкової адреси позивача, у результаті яких встановлено відсутність позивача за зареєстрованою адресою, про що свідчать складені за наслідками таких дій документи, зокрема, довідка про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та інші документи.
Відповідач-2 проти позову заперечив, вказавши у письмових запереченнях, що у зв'язку із надходженням до Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції повідомлення за формою 18-ОПП, ТОВ «Україниський центр підготовки абітурієнтів» направлено повідомлення про необхідність підтвердження відомостей про юридичну особу. Оскільки конверт із повідомленням повернувся на адресу відповідача-2 з відміткою про відсутність отримувача за вказаною адресою, державним реєстратором було вчинено запис про відсутність ТОВ «Україниський центр підготовки абітурієнтів» за місцезнаходженням.
Позивач, відповідач-2 та третя особа явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, надали суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач-1 у судовому засіданні проти позову заперечував з мотивів, наведених у письмових запереченнях, у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі.
Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Частиною 4 цієї ж статті встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності позивача, відповідача-2 та третьої особи.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача-1, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Український центр підготовки абітурієнтів» зареєстроване Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області 10 серпня 2012 року як юридична особа, що підтверджується Довідкою АБ №476475 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 52, 56).
Згідно з довідкою Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 14 серпня 2012 року №8414 позивач перебуває на податковому обліку у Бориспільській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області за №6575 (а.с. 58).
З 6 лютого 2013 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №200108452 (а.с. 59).
Рішенням Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 17 листопада 2014 року №207 ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість з підстав, передбачених підпунктом «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України, а саме: у зв'язку із наявністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням (а.с. 98-100).
Не погоджуючись із рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду.
Вирішуючи питання щодо правомірності висновків відповідача-1 про наявність підстав для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (зі змінами і доповненнями), місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно з частиною другою статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відомості щодо місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Частиною 5 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі - Порядок №1588) щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.
В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку №1588 якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців».
Як вбачається із матеріалів справи, 8 жовтня 2014 року управлінням податкового контролю Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на ім'я заступника начальника оперативного управління Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області сформовано запит №2125/9/10-04-22-20 на встановлення місцезнаходження ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» у зв'язку із проведенням перевірки та поверненням документів, що направлялись позивачу (а.с. 141).
За результатами заходів щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» оперативним управлінням Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області складено довідку від 23 жовтня 2010 року №3174/7, відповідно до якої позивач за адресою вул. Промислова, буд. 1, с. Проліски, Бориспільський район, Київська область не знаходиться (а.с. 94).
31 жовтня 2014 року Бориспільською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийнято рішення про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» за місцем знаходження (форма 18-ОПП) (а.с. 95-96).
Згідно з абзацом 2 частини 12 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі надходження державному реєстратору від органу доходів і зборів повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки.
Відповідно до частини 14 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» у разі неподання юридичною особою протягом місяця з дати надходження їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність підтвердження зазначених відомостей датою, яка встановлена для чергового подання реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Водночас абзацом 2 частини 14 статті 19 цього ж Закону встановлено, що якщо державному реєстратору повернуто поштове відправлення, державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Отже, державний реєстратор у випадку отримання від податкового органу повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням зобов'язаний надіслати поштовим відправленням платнику податків повідомлення щодо необхідності подання реєстраційної картки.
При цьому обставинами, які зумовлюють виникнення у державного реєстратора права на внесення до Єдиного державного реєстру запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу є факт ненадання юридичною особою реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу або повернення поштового відправлення.
Судом встановлено, що 3 листопада 2014 року до державного реєстратора Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області надійшло повідомлення від 31 жовтня 2014 року №164 за формою №18-ОПП про відсутність ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» за місцем знаходження (а.с. 33).
На підставі частини 12 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» на адресу позивача надіслано повідомлення від 3 листопада 2014 року №2502 про необхідність подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с. 34).
Конверт із вказаним повідомленням повернувся на адресу Реєстраційної служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області із відміткою відділення зв'язку «за зазначеною адресою не знаходиться» (а.с. 35).
14 листопада 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №13541430002004502 про відсутність ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» за адресою місцезнаходження (а.с. 37).
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що державним реєстратором Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області дотриманий передбачений законодавством порядок при внесенні запису року про відсутність позивача за адресою його місцезнаходження.
Суд також бере до уваги, що позивачем не надано суду жодних доказів та не повідомлено про причини, які зумовили неможливість отримання зазначеного повідомлення про необхідність подати державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу чи доказів наявності порушень у діях працівників відділення поштового зв'язку.
Вичерпний перелік підстав анулювання реєстрації платника ПДВ, встановлений пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Підпунктом «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Порядок анулювання реєстрації платників податку на додану вартість визначений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 січня 2014 року № 26, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 лютого 2014 року за № 232/25009 (далі - Положення №26).
За змістом пункту 5.5 Положення №26 анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «ж» пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового Кодексу України може бути здійснене за ініціативою контролюючого органу.
Рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу у такому випадку приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, у тому числі, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи - підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.
Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення.
Суд зазначає, що рішення №207 про анулювання позивачу реєстрації платника податку на додану вартість прийнято 17 листопада 2014 року, відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відсутність ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» був вчинений 14 листопада 2014 року та згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців є чинним на момент розгляду справи.
Тобто, на час прийняття спірного рішення існували обставини, з якими положення підпункту «ж» пункту 184.1 статті 184 Податкового Кодексу України пов'язують право податкового органу на прийняття спірного рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців містився запис про відсутність позивача за місцезнаходженням.
З приводу посилань позивача на порушення відповідачем-1 вимог підпунктів 12.4 та 12.5 Порядку №1588, якими встановлено обов'язок податкового органу здійснити заходи щодо фактичного встановлення місцезнаходження платника податків, суд зазначає наступне.
Пунктами 12.1, 12.2 Порядку №1588, визначено, що з метою більш повного обліку платників податків - юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців, унеможливлення отримання юридичними особами або фізичними особами - підприємцями неконтрольованих доходів підрозділи органів державної податкової служби, до функцій яких входить ведення обліку платників податків, повинні забезпечувати систематичний контроль за повнотою та своєчасністю взяття на облік юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців органами державної податкової служби після здійснення їх державної реєстрації, реорганізації та внесення змін до Єдиного державного реєстру чи установчих документів.
Підрозділи органу державної податкової служби стосовно платників податків, якими не подано у встановлені законом терміни податкових декларацій (звітів, розрахунків), у порядку, передбаченому законодавством, самостійно визначають суму грошового зобов'язання, проводять роботу з узгодження грошового зобов'язання та інші заходи; стосовно платників податків, які мають податковий борг, у порядку, передбаченому законодавством, здійснюють заходи з погашення податкового боргу.
У рамках проведення цих заходів, а також при призначенні чи проведенні будь-якого виду перевірки платника податків чи при виконанні інших службових обов'язків працівниками органів державної податкової служби здійснюється або може здійснюватись перевірка місцезнаходження (місця проживання) платника податків. За наслідками перевірки складається акт перевірки місцезнаходження платника податків. Якщо встановлено відсутність платника податків за його місцезнаходженням (місцем проживання), то проводиться робота із з'ясування фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків, відповідальних та пов'язаних осіб.
Відповідно до пункту 12.4 Порядку №1588 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Відповідно до матеріалів справи підставою для запиту на встановлення місцезнаходження ТОВ «Український центр підготовки абітурієнтів» стало повернення документів, свідоцтв, довідок тощо, які направлялись позивачу, а також проведення перевірки платника податків.
Як встановлено судом, посадовими особами податкового органу вжито необхідних і достатніх заходів для встановлення місцезнаходження позивача, за результатами яких підтверджено відсутність останнього за податковою адресою.
Судом, у свою чергу, також були витребувані у позивача докази на підтвердження місцезнаходження позивача за адресою: вул. Промислова, буд. 1, с. Проліски, Бориспільський район, Київська область, як то договір оренди, договір з відділенням зв'язку про доставку поштової кореспонденції, будь-які інші докази, що свідчили б про місцезнаходження позивача за зареєстрованою адресою.
Позивач вимог ухвал суду в частині подання належних доказів не виконав, з приводу вимог суду у письмових поясненнях зазначив, що користується вказаним приміщенням на підставі договору оренди, однак надати його не має можливості у зв'язку з його втратою. Договір із відділенням поштового зв'язку на доставку поштової кореспонденції позивачем також не укладався. Будь-які інші докази щодо фактичного знаходження товариства за адресою: вул. Промислова, буд. 1, с. Проліски, Бориспільський район, Київська область надати суду не вбачається можливим, з огляду на їх відсутність.
Натомість письмовим клопотанням, адресованим суду, просив розгляд справи здійснювати на підставі доказів, наявних у матеріалах справи.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
За таких обставин суд зазначає, що позивачем не були спростовані доводи податкового органу, підтверджені довідкою від 23 жовтня 2014 року №3174/7 про відсутність ТОВ «Україниський центр підготовки абітурієнтів» за місцезнаходженням.
Суд також зазначає, що матеріалами справи спростовуються твердження позивача щодо не направлення на адресу товариства копії оскаржуваного рішення.
Відповідно до наявного у матеріалах справи конверту, рішення від 17 листопада 2014 року №207, яким позивачу анульовано реєстрацію платника ПДВ, надіслано на адресу вул. Промислова, буд. 1, с. Проліски, Бориспільський район, Київська область, що підтверджується фіскальним чеком від 24 листопада 2014 року (а.с. 101).
Разом з тим, відповідне поштове відправлення повернулось на адресу відповідача-1 з відміткою відділення зв'язку від 26 листопада 2014 року «за вказаною адресою не зареєстроване» (а.с. 101).
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача- 1 поновити позивачу реєстрацію платником податку на додану вартість, то вони задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від первинних.
Окрім того, підпунктом 5.10 Положення №26 передбачено, що підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Міністерства доходів і зборів України для внесення відповідних змін до Реєстру.
Водночас судом у ході розгляду справи підстав для скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ не встановлено.
Стосовно вимог про зобов'язання відповідача-2 видалити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходження, то суд звертає увагу на таке.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Судом встановлено, що станом на момент розгляду справи, запис про відсутність позивача за місцезнаходженням є чинним і не скасованим.
Доказів звернення позивача до державного реєстратора з реєстраційною карткою про підтвердження місцезнаходження (зміну місцезнаходження) матеріали справи не містять.
При цьому, необхідно зазначити, що згідно з частиною 11 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Суд також зазначає, що позивачем не заявлялось вимог про визнання протиправними дій державного реєстратора щодо внесення до ЄДР запису про відсутність товариства за місцезнаходження, а отже обставини вчинення цих дій на предмет їх законності та обґрунтованості не є предметом дослідження та оцінки у даній справі та, відповідно, не впливають на предмет доказування.
За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача у вказаній частині.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи відповідачів, позивач суду не надав. Натомість доводами відповідачів підтверджена правомірність оскаржуваного рішення.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає
Судові витрати в порядку статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України позивачу не повертаються.
В судовому засіданні 19 березня 2014 року судом проголошені вступна те резолютивна частини постанови. Повний текст судового рішення виготовлений 24 березня 2015 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Кушнова А.О.