Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 березня 2015 р. Справа № 805/667/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ»
до державної податкової інспекції у Калінінському
районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки, визнання протиправним висновку, викладеному у довідці від 30 травня 2014 року,
зобов'язання поновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники податкової звітності ТОВ «КОРВЕТ» за січень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року та були відкориговані на підставі довідки від 30 травня 2014 року
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» звернулося до суду з позовом до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки між товариством з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» та його контрагентами - постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «МЕТАЛПРОМ» та покупцем публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» за січень 2014 року, визнання протиправним висновку, викладеному у довідці № 587/05-63-22-04/30756516 від 30 травня 2014 року про відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей між товариством з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» та його контрагентами - постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «МЕТАЛПРОМ» та покупцем публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів», зобов'язання поновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники податкової звітності ТОВ «КОРВЕТ» за січень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року та були відкориговані на підставі довідки № 587/05-63-22-04/30756516 від 30 травня 2014 року.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував протиправністю складання відповідачем довідки № 587/05-63-22-04/30756516 від 30 травня 2014 року та висновків викладених у ній стосовно не підтвердження реальності здійснення операцій ТОВ «КОРВЕТ» по придбанню зливків кольорових металів у ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» за січень 2014 року та подальшої їх реалізації публічному акціонерному товариству «Артемівський завод по обробці кольорових металів» у січні 2014 року на загальну суму 10106835,00 гривень, у тому числі ПДВ - 1684472,00 гривень.
Також позивач зазначає, що відповідачеві Податковим кодексом України не надано прав при складанні довідки зустрічної звірки вносити зміни в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі вказаної довідки.
ДПІ встановлено неможливість встановлення фактичного місцезнаходження ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ», оскільки вказане підприємство знаходиться в стані припинення, що тягне за собою неможливість документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами у січні 2014 року.
Позивач вважає, що відсутність за адресою, неможливість підтвердити відображення контрагентом сум податку на додану вартість у складі податкових зобов'язань не є підставою для позбавлення його права на формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки не виконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною. Отже, на думку позивача, відповідачем не доведено нереальність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами.
З зазначених підстав позивач вважає висновки довідки про проведення зустрічної звірки неправомірними, а дії відповідача з проведення перевірки, коригування показників податкової звітності за січень 2014 року, яке відбулося на підставі довідки від 30 травня 2014 року, щодо виключення з електронної бази даних АІС «Податковий блок» сум податкового кредиту та сум податкових зобов'язань з ПДВ, які визначені у податковій декларації за січень 2014 року та виключення даних з електронної бази протиправними.
Через канцелярію суду представником позивача надано заяву від 31 березня 2015 року про розгляд справи в письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, проте через канцелярію суду 27 березня 2015 року надав письмові заперечення. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для коригування показників податкової звітності позивача за січень 2014 року стали висновки, що викладені у довідці про проведення зустрічної звірки від 30 травня 2014 року щодо не реальності господарських взаємовідносин позивача як покупця зливків кольорових металів у ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» та як продавця у подальшому придбаного товару публічному акціонерному товариству «Артемівський завод по обробці кольорових металів». Також зазначає, що позивачем не надано документи, що підтверджують транспортування товару, сертифікати та журнал обліку довіреностей.
З зазначених підстав фіскальним органом зроблено висновок, що операції по взаємовідносинах між позивачем та контрагентами документально не підтверджені, а тому мають нереальний характер.
Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства викладених у довідці висновків, що стали підставою для коригування показників податкової звітності позивача за січень 2014 року, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі, а також просив розглянути справу без представника інспекції.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 4 ст. 122 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з кодом 30756516 з 06 березня 2000 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.44) та довідкою управління статистики у м. Артемівську (а.с. 45).
Позивач перебуває на податковому обліку у державній податковій інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків та у Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник єдиного соціального внеску, про що зазначено у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.44 зв. бік).
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» зареєстровано платником податку на додану вартість з 14 березня 2000 року, про що зазначено у довідці про проведення зустрічної звірки від 30 травня 2014 року (а.с.14), тому надало на адресу відповідача декларацію з ПДВ за січень 2014 року з показниками податкової звітності, а саме: податкові зобов'язання в сумі 1684473,00 гривень, податковий кредит у сумі 1684449,00 гривень, ПДВ до сплати - 24,00 гривні (а.с. 163-180).
30 травня 2014 року на підставі п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 посадовою особою державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області складено довідку № 587/05-63-22-04/30756516 про проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» щодо підтвердження фінансово-господарських відносин з ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» за січень 2014 року (а. с. 13-28).
Висновками акту про проведення зустрічної звірки № 587/05-63-22-04/30756516 від 30 травня 2014 року встановлено відсутність об'єктів оподаткування у позивача у січні 2014 року від постачальника ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» та по операціях з подальшого продажу придбаного у ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» товару з підстав відсутності документів, що підтверджують транспортування товару, сертифікатів та журналу обліку довіреностей (а.с. 22).
Відповідач фактично виключив з бази даних АІС «Податковий блок» суми податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за наслідками встановлення нікчемності угод, укладених позивачем з ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» та ПАТ «Артемівський завод по обробці кольорових металів» за січень 2014 року, оскільки на думку відповідача, всупереч Методичним рекомендаціям з бухгалтерського обліку запасів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року № 2 підприємством позивача не доведено спірні операції належними документами - товарно транспортними накладними. Також у довідці від 30 травня 2014 року зазначено про відсутність ні підприємстві журналу обліку довіреностей, документів, що підтверджують, хто та за який рахунок проводив вантажно-розвантажувальні роботи, книги реєстрації в'їзду та виїзду з території підприємства та документи складського обліку.
Суд зауважує, що у наданих позивачем податкових накладних суми вантажно-розвантажувальних робіт взагалі не відображені та до складу податкового кредиту та податкових зобов'язань позивачем не включалися, як і суми транспортних витрат.
Сума податку на додану вартість за січень 2014 року по спірним операціям була виключена відповідачем зі складу податкового кредиту у розмірі 1684042,00 гривень та зобов'язань позивача з ПДВ у розмірі 1684472,00 гривень шляхом виключення з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України».
Слід зазначити, що право проведення зустрічних звірок надано податковим органам п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України. При цьому, зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (постанова КМУ від 27 грудня 2010 р. № 1232).
Спірним питанням даної справи є правомірність коригування податковим органом показників податкової звітності позивача за січень 2014 року, яке відбулося на підставі довідки про проведення зустрічної звірки від 30 травня 2014 року шляхом виключення сум податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача з електронної бази даних «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» за угодами, які відповідач фактично вважає нікчемними.
У довідці про проведення зустрічної звірки зазначено, що позивачем (покупець) укладено угоди з ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» (постачальник) № 39 від 31 липня 2013 року, № 62 від 20 липня 2011 року та № 17 від 30 липня 2012 року, згідно яких позивач придбав зливки мідні в чушках, зливки латунні в чушках, зливки бронзові в чушках та мідь фосфористу мф-9. Постачальник виписав на адресу позивача 11 податкових накладних на загальну суму ПДВ у розмірі 1684043,00 гривні, перелік яких наведено у довідці (а.с. 15-16). Вказану суму позивачем включено до складу податкового кредиту в січні 2014 року та відображено в реєстрі отриманих податкових накладних. Відповідач зазначає, що ТОВ «ТД «МЕТАЛПРОМ» також зареєстровані виписані ним податкові накладні.
Однак, позивачем не надано до перевірки товарно-транспортні накладні, сертифікати, журнал обліку довіреностей, тому відповідачем виключено зі складу податкового кредиту з ПДВ вищезазначену суму по нереальним, тобто, нікчемним угодам.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Як зазначено у спірній довідці, у подальшому придбаний товар був проданий позивачем публічному акціонерному товариству «Артемівський завод по обробці кольорових металів» згідно угод № 10890 від 04 січня 2011 року, № 11405 від 01 червня 2011 року та № 12931 від 01 квітня 2013 року (а.с. 26-27). Позивачем також виписано 11 податкових накладних на загальну суму ПДВ 1684472,52 гривень, які були включені позивачем до складу податкових зобов'язань у січні 2014 року. На думку відповідача, вказані угоди також є не реальними, а отже, нікчемними.
Відповідно до частини 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Без наміру створення правових наслідків є фіктивний правочин (частина 1 ст. 234 ЦК України).
Відповідно до вимог частині 1 статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).
Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом, а не актами перевірки чи довідками зустрічної звірки.
Вказані у довідці від 30 травня 2014 року висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки висновки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року було звернено увагу на наступне: «...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину».
Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.
У зв'язку з цим слід зазначити, що одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.
При цьому, жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Зазначена норма недійсність господарського зобов'язання пов'язує з наступним: невідповідністю його змісту вимогам закону; наявністю мети, що за відомо суперечить інтересам держави і суспільства; укладенням учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності).
За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
У складі цивільного правопорушення, передбаченого ст. 228 ЦК України міститься обов'язкова ознака - специфічна мета - порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Наявність мети, включеної до складу правопорушення підлягає обов'язковому доведенню.
Мета юридичної особи має бути доведена через мету відповідного керівника -фізичної особи, яка на момент укладання угоди виконувала представницькі функції за статутом (положенням) або за довіреністю. Слід зазначити, що наявність мети зазначеної в диспозиції ст. 228 ЦК України у фізичної особи тягне кримінальну відповідальність за відповідними статтями Кримінального кодексу України за скоєний злочин, замах на злочин або готування до злочину.
Такі обставини можуть бути доведені лише обвинувальним вироком.
Відповідачем зазначено, без відповідних доказів, про відсутність реальності поставок товару. Отже, висновки посадових осіб фіскального органу є тільки припущенням з боку відповідача.
Таким чином, висновки довідки про проведення зустрічної звірки не відповідають вимогам чинного законодавства, ґрунтуються на припущеннях та без системного викладення порушень вимог діючого податкового законодавства, тому дії відповідача щодо cкладання спірної довідки є протиправними. При цьому, позивач просить визнати протиправними дії відповідача по проведенню зустрічної звірки, що не тотожними діями, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити, оскільки право проведення зустрічних звірок надано відповідачеві п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України.
Висновок довідки про проведення зустрічної звірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, не створює та не порушує прав та обов'язків позивача, тому у задоволенні вимог щодо визнання протиправним висновку, викладеному у довідці від 30 травня 2014 року теж слід відмовити.
Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів фактів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та постачальником - товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «МЕТАЛПРОМ» і покупцем - публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» договорів.
Стаття 8 КАС України передбачає принцип верховенства права при здійсненні адміністративного судочинства. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Неприпустимість притягнення до відповідальності одного платника податків, у випадку за неправомірні дії іншого платника податків підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».
Європейський суд з прав людини визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.
Таким чином, відповідачем у довідці про проведення зустрічної звірки від 30 травня 2014 року не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагентів, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним, оскільки факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.
Щодо правомірності коригування сум податкового кредиту позивача в електронній базі АІС «Податковий блок» слід зазначити наступне.
Пунктом 7 Наказу ДПА України від 22 квітня 2011 року № 236 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок» передбачено процедуру реалізації матеріалів проведеної зустрічної звірки.
Так, результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.
При отриманні матеріалів зустрічної звірки після закінчення перевірки платника податків орган ДПС - ініціатор:
у разі підтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - долучає матеріали зустрічної звірки до матеріалів перевірки;
у разі непідтвердження реальності здійснення господарських відносин із суб'єктом господарювання (їх виду, обсягу, якості, розрахунків тощо) - здійснює заходи щодо проведення документальної позапланової перевірки такого платника податків з урахуванням вимог Кодексу.
Отже, вказаним наказом ДПА України не передбачено такого наслідку проведення зустрічних звірок, як коригування сум податкового кредиту покупця чи сум податкових зобов'язань платника податків в базі даних ДПС. У даному випадку відповідач діяв не у спосіб та не в межах повноважень, наданих йому законом, чим порушив ст. 19 Конституції України.
Єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків акту перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Однак, відповідачем після не підтвердження господарських відносин позивача з його контрагентами не здійснено позапланову документальну перевірку та не прийнято податкове повідомлення-рішення, на підставі якого можливо зробити відповідні коригування в АІС «Податковий блок».
Висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути відтворений фіскальним органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження лише у встановленому законом порядку.
У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин, доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України.
Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних наслідків, зокрема, у вигляді виключення з бази задекларованих ним даних, до моменту донарахування йому податкового зобов'язання в порядку ст. 54 ПК України та його узгодження.
Задекларовані платником податків показники податкового кредиту та податкових зобов'язань в АІС «Податковий блок» повинні співпадати з показниками, визначених платниками податків у деклараціях, оскільки вони формують податкові зобов'язання на майбутнє та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.
Таким чином, відповідачем безпідставно були внесені зміни до показників відповідної податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень 2014 року на підставі довідки про проведення зустрічної звірки, тому показники податкової звітності позивача за спірний період підлягають відновленню.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність задоволення заявлених позивачем вимог в частині зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності з ПДВ за січень 2014 року.
На підставі положень Податкового кодексу України та на підставі ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки між товариством з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» та його контрагентами - постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «МЕТАЛПРОМ» та покупцем публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів» за січень 2014 року, визнання протиправним висновку, викладеному у довідці № 587/05-63-22-04/30756516 від 30 травня 2014 року про відсутність реального здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей між товариством з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» та його контрагентами - постачальником товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «МЕТАЛПРОМ» та покупцем публічним акціонерним товариством «Артемівський завод по обробці кольорових металів», зобов'язання поновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники податкової звітності ТОВ «КОРВЕТ» за січень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року та були відкориговані на підставі довідки № 587/05-63-22-04/30756516 від 30 травня 2014 року - задовольнити частково.
Зобов'язати державну податкову інспекцію у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області відновити в АІС «Податковий блок» «Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники податкової звітності ТОВ «КОРВЕТ» за січень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року та були відкориговані на підставі довідки № 587/05-63-22-04/30756516 від 30 травня 2014 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ» (84500, м. Артемівськ Донецької області, вул. Артема, буд. 1, код ЄДР 30756516) судові витрати з судового збору у розмірі 36 (тридцять шість) гривень 54 копійки.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 31 березня 2015 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Голубова Л.Б.