24 березня 2015 р. Справа № 804/3653/15
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіГолобутовського Р.З.
при секретаріВербному Д.С.
за участю:
представника позивача представника відповідача свідка Єпіфанова Ю.О. Фініченко Л.В. ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталь" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
05.03.2015 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» (далі - ТОВ «Сталь», позивач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська) від 20.10.2014 року № 0003991500 про визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1172868,00 грн. (основний платіж 781912,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 390956,00 грн.).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ФГ «Золоте Руно 2013» за березень 2014 року щодо нереальності здійснення господарських відносин ТОВ «Сталь» із ФГ «Золоте Руно 2013», порушень норм податкового законодавства та заниження податку на додану вартість за перевіряємий період, є хибними, не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах, зроблені у зв'язку з невірним застосуванням норм податкового законодавства, без надання належної оцінки документам, що були надані до перевірки, у зв'язку із чим податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0003991500, прийняте на підставі акту, складеного за результатом такої перевірки, є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідач подав письмові заперечення на позов, в яких зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки акта перевірки щодо нереальності здійснення господарських відносин позивача є цілком обґрунтованими та доведеними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги та доводи підтримав.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів адміністративного позову, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що ТОВ «Сталь» 28.08.2007 р. зареєстровано Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та з 31.08.2007 р. взято на податковий облік у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська. Основний вид діяльності підприємства у періоді, що перевірявся - неспеціалізована оптова торгівля.
У період з 03.10.2014 р. по 06.10.2014 р. на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, згідно наказу від 01.10.2014р. №858, виданого ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Петриченком М.О. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Сталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських операцій з ФГ «Золоте Руно 2013» за березень 2014 року, за результатами якої складено акт від 06.10.2014р. за № 2698/04-66-15-00/35394737.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сталь» п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за березень 2014 року у розмірі 781 912,30 грн.
На підставі акту перевірки від 06.10.2014р. за № 2698/04-66-15-00/35394737, ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0003991500, яким ТОВ «Сталь» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1172868,00 грн., з яких: за основним платежем - 781912,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 390956,00 грн.
28.10.2014р. ТОВ «Сталь» звернулось до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з первинною скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої, ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято рішення від 15.12.2014р. №1118/10/04-36-10-08-09 про залишення податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0003991500 без змін, а скарги платника податків - без задоволення.
19.12.2014р. ТОВ «Сталь» звернулось до Державної фіскальної служби України з повторною скаргою на вказане податкове повідомлення-рішення, за результатами розгляду якої, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 18.02.2015р. №3203/6/99-99-10-01-04-25 про залишення податкового повідомлення-рішення від 20.10.2014 року № 0003991500 без змін, а скарги платника податків без задоволення.
Матеріали справи свідчать, що між ТОВ «Сталь» (покупець) та ФГ «Золоте Руно 2013» (продавець) укладено договір купівлі-продажу від 17.03.2014р. №46469.
Предмет договору: продавець зобов'язується передати у власність покупця соняшник власного виробництва (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором. Загальна кількість товару: 2000000 тонн +/- 1%. Загальна сума договору - 7800000,00 грн. (з ПДВ).
Умови і термін поставки: продавець зобов'язується передати покупцеві товар на умовах франко-зерновий склад ТОВ «АЯКС» (Дніпропетровська обл., Магдалинівський р-н, вул.Привокзальна, буд. 3). Термін передачі товару: до 28.03.2014 р. включно. Оплата товару, який передається за умовами даного договору здійснюється в національній валюті шляхом перерахування грошових коштів.
На виконання умов договору купівлі-продажу від 17.03.2014р. №46469 виписані рахунок №0000161 від 18.03.2014р., рахунок №0000173 від 19.03.2014р., рахунок №СФ0000181 від 24.03.2014р., видаткова накладна №0000161 від 18.03.2014р., видаткова накладна №0000173 від 19.03.2014р., видаткова накладна №181 від 24.03.2014р., податкові накладні №№ 161/2, 173/2, 181/2.
ТОВ «Сталь» перераховано на адресу ФГ «Золоте Руно 2013» грошові кошти згідно платіжних доручень від 18.03.2014р., від 19.03.2014р., 21.03.2014р., 24.03.2014р., 27.03.2014р.
Також в ході судового розгляду справи було досліджено Договір складського зберігання зернових, зернобобових, олійних культур, та продуктів їх переробки №33 від 03.09.2013р., укладеного між ТОВ «Сталь» та ТОВ «АЯКС», специфікації складського зберігання соняшника та продуктів його переробки до договору №33 від 03.09.2013р., акти приймання передачі продукції від 18.03.2014р., 19.03.2014р., 24.03.2014р. про приймання-передачу права власності на продукцію, що зберігається на зерновому складі ТОВ «АЯКС» та складські квитанції на зерно, акти надання послуг до договору №33 від 03.09.2013р.; Договір № С-355/590 від 01.07.2012р., укладений між ТОВ «Сталь» та ПАТ «Запорізький масложиркомбінат» на проведення виконавчих робіт з переробки наданої замовником сировини в готову продукцію та додаткові угоди до даного договору.
Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченим пунктом 201.11 ст.201 цього кодексу.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Згідно п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Разом з тим, суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.
Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та видані на реально отриманий товар (роботи, послуги).
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", факти здійснення господарських операцій фіксують первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Відповідно до п.2 ст.9 даного закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: "назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції".
Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно абз.1 п.п.2.1 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до п.п.2.2, п.п.2.7 п.2 вказаного Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.
Слід зауважити, що об'єктом оподаткування є певні операції між конкретними суб'єктами господарювання, а не договори, укладені між ними, або третіми особами.
Тільки встановлення мети та факту порушення встановлено порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або валових витрат.
Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.
Для вирішення спору по суті та надання оцінки правомірності проведення позивачем податкового обліку, суд перевіряє відповідність вимогам законодавства первинних документів, їх наявність, що вимагається нормативно-правовими актами та безпосередньо укладеними угодами.
Поряд з цим, окрім мінімально необхідних згідно податкового законодавства документів суд має перевірити й інші документи та обставини, які мають підтвердити реальність виконання спірної операції, що відображена в податковому обліку.
Так, в ході судового розгляду в якості свідка було допитано громадянку ОСОБА_5, яку попереджено про кримінальну відповідальність, яка є комерційним агентом ТОВ «Сталь», та пояснила, що їй зателефонували з офісу ТОВ «Сталь» та сказали про необхідність підписати договір на придбання соняшника. Цього ж дня після обіду принесли складську квитанцію. ОСОБА_5 в офісі ТОВ «Сталь» було роздрукована видаткова накладна та директором ФГ «Золоте Руно 2013» в офісі ТОВ «Сталь» ОСОБА_7 поставлена печатка. Податкові накладні переписувались три дні, після чого ОСОБА_5 було підписано прихід товару та надано доручення.
Також з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи судом ухвалою суду від 13.03.2015 р. викликано у судове засідання в якості свідка ОСОБА_7, яка на момент підписання договору була головою фермерського господарства «Золоте Руно 2013» та витребувано у ТОВ «Аякс» документальне підтвердження зберігання соняшника ТОВ «Сталь», придбаного останнім у фермерського господарства «Золоте Руно 2013», кількість та об'єм соняшника, переданого на зберігання, ціну за надані послуги, а також документальне підтвердження вивозу соняшника Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталь» зі складу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аякс», проте вимоги суду ОСОБА_7 та ТОВ «Аякс» виконані не були, пояснення та документальне підтвердження зберігання соняшника ТОВ «Сталь», придбаного останнім у ФГ «Золоте Руно 2013», кількість та об'єм соняшника, переданого на зберігання, ціну за надані послуги, а також документальне підтвердження вивозу соняшника ТОВ «Сталь» зі складу ТОВ «Аякс» надані не були.
Суд звертає увагу, що серед суттєвих умов віднесення до валових витрат, пов'язаних з виконанням робіт (послуг), та, відповідно, формування податкового кредиту, є можливість за наявними первинними документами встановити об'єм виконаних послуг, їх калькуляцію та якісні показники виконаних послуг для необхідності їх ідентифікації та визначення факту (способу) їх використання у господарській діяльності підприємства, а також встановлення відповідності/невідповідності цифрових даних про обсяги наданих послуг зазначеним у звітах даним бухгалтерського обліку позивача.
За викладених обставин, оскільки з пояснень допитаної у якості свідка ОСОБА_5 вбачається, що фактично паперові носії (видаткові накладні, доручення на отримання) були виготовлені нею в офісному приміщенні ТОВ «Сталь», за договором, що був підписаний нею як відповідальною особою без упевненості про наявність предмету договору та реальності виконання договірних зобов'язань, а лише за вказівкою, в той час як продавцем за укладеним договором є ФГ «Золоте Руно 2013», який саме і повинен надавати видаткову накладну за фактом передачі товару (соняшника), крім того, оскільки не підтверджено зберігання соняшника ТОВ «Сталь», не встановлено кількість та об'єм соняшника, переданого на зберігання, ціну за надані послуги, а також документальне підтвердження вивозу соняшника ТОВ «Сталь» зі складу ТОВ «Аякс» не надано, надані позивачем документи не можуть вважатися первинними документами, що підтверджують факти придбання товару.
Суд зазначає, що навіть за умови придбання позивачем товару, проте не у тієї особи, яка визначена первинними документами, у даному випадку - ФГ «Золоте Руно 2013», правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями відсутня.
Таким чином, надані позивачем первинні документи на підтвердження господарської операції з виконання послуг не відповідають вимогам діючого законодавства.
З урахуванням викладеного, суд констатує відсутність належного документального підтвердження виконання договірних зобов'язань за договором із ФГ «Золоте Руно 2013».
Водночас, за відсутності факту придбання товару або в разі якщо придбаний товар не призначений для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Судом встановлено, що стосовно ФГ «Золоте Руно 2013» Полтавською ОДПІ Головного управління Міндоходів Полтавській області складено акт від 13.08.2014р. за № 268/22/35323624 «Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФГ «Золоте Руно 2013» з питань правомірності декларування податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість та правомірності перебування на фіксованому сільськогосподарському податку за період з 01.01.2013р. по 30.06.2014р.», згідно якого не встановлено місцезнаходження посадових осіб платника податків, дані стосовно заключних із ФГ «Золоте Руно 2013» договір оренди земельний паїв, договорів із громадянами відсутні, земельні ділянки за ФГ «Золоте Руно 2013» не зареєстровані, сертифікація зернових складів відсутня, за фактом виїзду за адресою визначеною ФГ «Золоте Руно 2013» як місце знаходження складських приміщень, встановлено відсутність будь-яких зерносховищ.
Таким чином, встановлені факти підтверджують відсутність можливості контрагента позивача ФГ «Золоте Руно 2013» зі свого боку виконувати умови укладеного договору.
На підставі викладеного, висновок Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про порушення ТОВ «Сталь» п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за березень 2014 року у розмірі 781912,30 грн., знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, у зв'язку з чим було правомірно нараховано ТОВ «Сталь» зобов'язання з податку на додану вартість.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
З огляду на те, що позовні вимоги в даному випадку є майновими, отже позивач повинен сплатити за подання до адміністративного суду адміністративного позову судовий збір у розмірі 4872,00 грн., що становить 4 розмірів мінімальної заробітної плати, а сплатив лише 487,20 грн., тому суд стягує з позивача 4384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).
Керуючись ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталь» (ЄДРПОУ 35394737) решту суми судового збору у розмірі 4384,80 грн. (отримувач: УДКСУ у Красногвардійськом районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ (отримувача) 37989253, рахунок: 31210206784008, банк: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО: 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу - судовий збір за позовом).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 30 березня 2015 року
Суддя Р.З. Голобутовський