Справа № 824/10/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Левицький В.К.
Суддя-доповідач: Біла Л.М.
26 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції про визнання дій та бездіяльності протиправними, скасування рішення,
ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції, в якому просить: визнати протиправними дії державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ у Чернівецькій області Сеника І.Ф. щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 року по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 від 06.05.2014 року; визнати протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ у Чернівецькій області Сеника І.Ф. щодо невиконання та нездійснення всіх виконавчих примусових заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду від 20.03.2012 року; скасувати постанову державного виконавця Сеника І.Ф. про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 року винесену по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 та затверджену заступником начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г.О., як таку, що є незаконною та винесена передчасно.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправною бездіяльність державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ Сеника І.Ф. щодо невиконання та нездійснення всіх виконавчих заходів спрямованих на фактичне виконання вироку суду від 20.03.2012 року. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця ВДВС Хотинського РУЮ Сеника І.Ф. про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 року винесену по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 та затверджену заступником начальника відділу ДВС Хотинського РУЮ Лобчук Г.О. В іншій частині відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з направленням на новий розгляд або вирішення питання по суті.
Сторони в судове засідання не з'явились, про час та дату слухання справи повідомленні належним чином. При цьому відповідачем надано клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Зазначене клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає вимогам ст.122-1 КАС України, з наступних підстав.
Згідно з приписами ч.ч.1-3 ст.122-1 КАС України, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони, іншого учасника адміністративного процесу може постановити ухвалу про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь. Питання про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції вирішується судом за наявності відповідного клопотання або за власною ініціативою не пізніш як за п'ять днів до дня проведення такого судового засідання. Ухвала суду, прийнята за наслідками вирішення цього питання, оскарженню не підлягає.
Таким чином, прийняття рішення щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом суду. Вказана норма не передбачає обов'язку проведення судового засідання в режимі відео конференції в разі наявності про це клопотання сторони.
За приписами вказаної норми клопотання може бути подано не пізніш як за сім днів до дня проведення судового засідання, в якому відбуватиметься така участь, пропуск строку може бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання. Тобто, приписи зазначеної статті вимагають конкретного визначення дати проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2015 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до апеляційного розгляду на 26 березня 2015 року о 09 год. 40 хв., клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції надійшло до суду 23 березня 2015 року, тобто з порушенням строку звернення з зазначеним клопотанням передбаченого ст.122-1 КАС України, що унеможливлює проведення судового засідання призначеного на вищевказану дату в режимі відеоконференції.
Оскільки відповідачем не дотримано строки звернення з клопотанням про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, дане клопотання задоволенню не підлягає.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п.1, 2 ч.1 ст.197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст.195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 20.03.2012 року у кримінальній справі №1-7/12 визнано винним ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у скоєнні злочину, передбаченому ст.185 ч.3 КК України і призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі. Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, а в разі відсутності в нього майна для відшкодування шкоди, з його батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду, заподіяну злочином в розмірі 12300,00 грн. та матеріальну шкоду в розмірі 67598,00 грн. На підставі цього рішення, 22.06.2012 року Хотинським районним судом Чернівецької області видано виконавчий лист № 1-7/12 р.
06.07.2012 року державним виконавцем ДВС Хотинського РУЮ Маланчуком М.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 1-7/12 р., виданого Хотинським районним судом Чернівецької області 22.06.2012 року. Накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_5 в межах суми звернення стягнення: 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику ОСОБА_5, в межах суми боргу. Боржника зобов'язано добровільно виконати виконавчий документ в семиденний строк, про що повідомити ВДВС Хотинського РУЮ.
У відповідності до ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" 01.10.2012 року державним виконавцем ВДВС Хотинського РУЮ при примусовому виконанні виконавчого листа №1-7/12 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно в межах позовних вимог, що належить боржникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в межах суми звернення стягнення 79898,00 грн. Заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржникам: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в межах суми боргу.
04.04.2013 року державним виконавцем Маланчуком М.А. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у зв'язку з відсутністю майна у боржників, припинено чинність арешту майна боржників та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом. Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22.05.2013 року, яка набрала законної сили 11.06.2013 року, у справі №824/1117/13-а позов ОСОБА_2 до ВДВС Хотинського РУЮ про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції Маланчука М.А. ВП №33267808 про повернення виконавчого документа стягувачеві від 04.04.013 року.
Як встановлено судом, позивач на протязі 2013-2014 року неодноразово звертався до відповідача з приводу примусового виконання рішення суду, однак рішення не виконувалось, а 23.12.2014 року державним виконавцем Сеником І.Ф. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, яка прийнята на підставі п.2 ч.1 ст.47 та ст.50 Закону № 606-XIV у зв'язку з тим, що проведеними виконавчими діями майна, яке б належало боржнику на підставі власності та можна звернути стягнення не виявлено. Вказане рішення направлено позивачу рекомендованим листом від 23.12.2014 року, яке отримане останнім 25.12.2014 року.
Вважаючи дії та бездіяльність державного виконавця по примусовому виконанню виконавчого листа виданого Хотинським районним судом протиправними, а винесену постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві незаконною, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону № 606-XIV), державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим же Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим же Законом.
Згідно п.2 ч.1 ст.47 Закону № 606-XIV виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.47 Закону № 606-XIV у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що позивач неодноразово, під час примусового виконання виконавчого листа Хотинського районного суду, повідомляв відповідача про наявність у боржників нерухомого майна, що знаходиться в с. Рашків Хотинського району. На підтвердження вказаної обставини надав довідки виконкому Рашківської сільської ради Хотинського району Чернівецької області № 244 від 18.04.2013 р., № 181 від 20.05.2014 р., № 358 від 31.07.2014 р., № 136-02-21 від 05.11.2014 р. Як вбачається із довідки від 18.04.2013 року ОСОБА_6 проживає в АДРЕСА_1, а зареєстрована АДРЕСА_2, який їй належить.
В довідці від 20.05.2014 року вказано, що згідно запису в господарській книзі №4 особового рахунку НОМЕР_2 в житловому будинку АДРЕСА_1 зареєстрована та не проживає ОСОБА_9 1946 р.н. За даною адресою проживають ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5
Відповідно до довідки від 31.07.2014 року, згідно запису в господарській книзі №5 особового рахунку НОМЕР_1 в житловому будинку АДРЕСА_2 головою двору є ОСОБА_6, яка в даному будинку не проживає. Крім того, в даному будинку зареєстровані та не проживають ОСОБА_7, ОСОБА_5 Згідно вказаної довідки в даному будинку зареєстровані та проживають ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12
Також встановлено, що відповідно до рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.12.2000 року вирішено, що в рахунок поділу спадкового майна ОСОБА_13 виділено та визнано право власності на 72/100 ідеальних долей будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1, а саме за житловим будинком.
Згідно довідки виданої Рашківською сільською радою від 05.11.2014 року вбачається, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 на свою частку 72/100 житлового будинку по АДРЕСА_1 право власності на підставі рішення суду не оформила. Земельні ділянки біля будинку нікому не належать так, як з цього приводу в сільську раду ніхто не звертався. Державний акт на дані земельні ділянки не видавався. Згідно запису в по господарській книзі №5 особового рахунку НОМЕР_1 є ОСОБА_6 зареєстрована в житловому будинку АДРЕСА_2 та являється там головою двору. На даний житловий будинок інвентарна справа не виготовлялась. За даним житловим будинком закріплена земельна ділянка площею 0,14 га.
Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищезазначені обставини не були враховані державним виконавцем під час проведення заходів примусового виконання рішення Хотинського районного суду, в т.ч. щодо виявлення майна боржників, на яке може бути звернуте стягнення та при прийнятті оскаржуваної постанови.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що 14.08.2014 року позивачем здійснено авансування на оплату послуг Хотинського КРБТІ для виготовлення технічної документації на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою АДРЕСА_1 в сумі 1000,00 грн.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, що 14.05.2014 року державним виконавцем направлено запит в ПАТ "Ощадний банк України" щодо наявного майна та коштів ОСОБА_6 Згідно довідки Ощадбанку рахунки за боржником не зареєстровані. Під час розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача не заперечував, що ним не перевірялась наявність у боржників коштів на рахунках і вкладах у інших банках та фінансових установах, крім ПАТ "Ощадний банк України", розташованих на території Хотинського району та/або Чернівецької області.
Разом з тим, запити до Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України щодо сум отриманих доходів, про останнє місце роботи та про номера рахунків, відкритих у банках здійснено державним виконавцем в січні 2015 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Судом першої інстанції вірно встановлено та не заперечувалося сторонами при розгляді справи, що відповідач встановивши відсутність боржників за місцем проживання не вжив заходів щодо встановлення їх місця знаходження та подальшого їх розшуку в порядку встановленому Законом № 606-XIV.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві є обґрунтованими, оскільки повертаючи виконавчий лист стягувачу державний виконавець не врахував всі обставини, які мають істотне значення для вирішення цього питання та не вжив усіх належних заходів, спрямованих на примусове виконання рішення суду, зокрема, не застосував заходи, спрямовані на виявлення у боржника майна, необхідного для погашення заборгованості, як це передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Крім того, при винесенні вказаної постанови державним виконавцем не вирішувалося, що є прямим порушенням вимог ст. 47 Закону № 606-XIV питання щодо повернення позивачу авансового внеску у розмірі 1000,00 грн.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції у Чернівецькій області Сеника І.Ф. щодо прийняття рішення про винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 року по виконавчому провадженню ЄДРВП №43170929 від 06.05.2014 року колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права, оскільки обраний спосіб захисту не спрямований на реальне відновлення порушеного права, а тому вона задоволенню не підлягає. В даному випадку належним способом захисту порушеного права є скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.12.2014 року.
Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є не обґрунтованими, у зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишення в силі постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року.
Згідно з ч.2 ст.159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий /підпис/ Біла Л.М.
Судді /підпис/ Гонтарук В. М.
/підпис/ Матохнюк Д.Б.
З оригіналом згідно: секретар