ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
30 березня 2015 року № 826/519/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Авдіївський коксохімічний завод"
до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Публічне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (далі по тексту - позивач, ПАТ «АКХЗ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників, в подальшому заміненого на належного відповідача (правонаступника) - Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі по тексу - відповідач, МГУ ДФС), в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 10.11.2014 року №0000283710.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/519/15.
В судовому засіданні 17.02.2015 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову та просив відмовити у його задоволенні.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 17.02.2015 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Листом від 05.09.2014 року № 03а-2/05-1406 ПАТ «АКХЗ» направило начальнику МГУ Міндоходів заяву щодо продовження термінів подання податкових декларацій у зв'язку з обставинами непереборної сили, до якого було додано копію сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України від 01.09.2014 року №2750/05-4 про настання обставин непереборної сили.
02.10.2014 року позивачем до МГУ Міндоходів подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року №9056416016.
Посадовою особою МГУ Міндоходів було проведено камеральну перевірку податкової звітності ПАТ «АКХЗ» з податку на додану вартість за серпень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 22.10.2014 року №1224/28-10-37-10/00191075.
У ході перевірки встановлено, що в порушення вимог пп. 49.18.1 п. 49.18, п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) позивачем подано декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року з порушенням гранично встановлених термінів.
На підставі викладених в акті перевірки висновків відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.11.2014 року №0000283710, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 020,00 грн.
За результатами розгляду заперечень позивача до акту перевірки відповідач листом від 21.11.2014 року №21263/10/28-10-37-10-16 повідомив ПАТ «АКХЗ» про те, що оскільки останні були надіслані 31.10.2014 року, то не могли бути враховані під час винесення податкового повідомлення-рішення.
Крім того, за наслідками адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін.
Однак, позивач не погоджується з такою позицією податкового органу та прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 10.11.2014 року №0000283710, а тому звернувся до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до наступних висновків.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 49.1 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.2 ст. 49 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно з пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
Приписи п. 202.1 ст. 202 ПК України, яка регулює питання звітних період податку на додану вартість, визначають, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.
При цьому якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом (п. 49.20 ст. 49 ПК України).
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено раніше, позивачем податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року було подано 02.10.2014 року.
Відповідно до п. 120.1 ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Пунктом 116.1 ст. 116 ПК України передбачено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.
Згідно п. 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 року № 1236, у випадках, зазначених у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою згідно з додатком 2 за наслідками перевірок (форма «Р»).
Відтак, керуючись вказаними положеннями Податкового кодексу України, відповідачем було збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1020 гривень, а тому посилання позивача на те, що відповідачем повинно бути прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, а не рішення про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ, судом оцінюється критично.
Разом з тим, суд вважає таке рішення податкового органу передчасним з огляду на таке.
Відповідно до пп. 102.6.4 п. 102.6 ст. 102 Податкового кодексу України граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, підлягають продовженню керівником контролюючого органу (його заступником) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків мав обмежену свободу пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
Штрафні санкції, визначені цим Кодексом, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з цим пунктом.
При цьому згідно пп. 102.7.2 п. 102.7 ст. 102 ПК України дія пункту 102.6 цієї статті поширюється на посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.
З метою забезпечення практичного застосування пунктів 102.6 та 102.7 статті 102 Податкового кодексу України, керуючись статтею 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" ДПС України наказом від 24.12.2010 року №1044 затвердила Порядок застосування норм пунктів 102.6 - 102.7 статті 102 Податкового кодексу України (далі - Порядок №1044).
Відповідно до пп. 5.4 п. 5 Порядку №1044 відсутність можливостей у платника податків подати у граничний строк податкові декларації, заяви про перегляд рішень органів державної податкової служби, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань може бути пов'язана з обмеженою свободою пересування у зв'язку з ув'язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально. У цьому разі документальним підтвердженням є, зокрема, підтвердження Торгово-промислової палати України про настання обставин непереборної сили на території України.
Пунктом 7 Порядку №1044 передбачено, що за наявності обставин, визначених у пунктах 3, 5, 6 цього Порядку щодо посадових осіб юридичної особи та пунктах 4, 5 цього Порядку щодо фізичної особи, платник податків може звернутися до органу державної податкової служби з письмовою заявою про продовження граничних строків.
Як було встановлено раніше, позивач 05.09.2014 року направив до МГУ Міндоходів лист № 13а-2/05-1406, в якому просив продовжити строк подання податкових декларацій протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин непереборної сили. Крім того. До вказаного листа ПАТ «АКХЗ» було додано сертифікат (висновок) ТПП України від 01.09.2014 рок №2750/05-4 про настання обставин непереборної сили, в якому засвідчено настання обставин непереборної сили з 01.08.2014 року, які стосуються продовження граничних строків для подання податкової декларації. При цьому у вказаному сертифікаті (висновку) зазначено, що встановити термін, протягом якого будуть тривати обставини непереборної сили - антитерористичної операції в Луганській та Донецькій областях, встановити неможливо.
Водночас, згідно п. 8 вказаного Порядку встановлені вимоги до змісту заяви платника податків про продовження граничних строків та порядок подання:
8.1 заява подається платником податків протягом тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення обставин, визначених цим Порядком, у довільній формі із стислим та чітким обґрунтуванням підстав для продовження граничних строків з посиланням на документальне підтвердження викладених фактів. У заяві надається вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ). Заява подається платником податків тільки разом із документальним підтвердженням.
За відсутності документального підтвердження, а також у разі невідповідності вимогам цього пункту така заява не розглядається, про що орган державної податкової служби повідомляє платника податків не пізніше п'яти робочих днів з дати отримання заяви;
8.2 у заяві юридичної особи обов'язково вказуються повне найменування юридичної особи, код за ЄДРПОУ, місцезнаходження юридичної особи, номери телефонів (факсів, e-mail) посадових осіб (за наявності).
Заява підписується керівником юридичної особи або особою, що його заміщує, та завіряється печаткою юридичної особи. Заява повинна мати реєстраційний номер та дату складання;
8.3 у заяві фізичної особи обов'язково вказуються прізвище, ім'я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має відмітку у паспорті), місце проживання, номери телефонів (факсів, e-mail) - службовий та домашній (за наявності), місце основної роботи. Заява підписується фізичною особою та повинна мати дату складання. Заява подається фізичною особою до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування. У заяві фізичної особи - суб'єкта господарювання також вказуються дата видачі та номер свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;
8.4 платники податків мають право надіслати заяву органу державної податкової служби поштою з повідомленням про вручення або подати особисто.
У своїх запереченнях проти позову відповідача зазначає про те, що заява не розглядалася у зв'язку з тим, що дату закінчення обставин непереборної сили встановити неможливо, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.
Однак, на думку суду, такі твердження податкового органу є безпідставними, з огляду на те, що, по-перше, позивач зареєстрований у м. Авдіївка Донецької області по Індустріальному проїзду 1 та перебуває в зоні проведення Антитерористичної операції згідно наказу АТЦ при СБУ від 07.10.2014 року №33/6/а, по-друге, ПАТ «АКХЗ» направило до МГУ Міндоходів заяву щодо продовження термінів подання податкових декларацій разом з сертифікатом (висновком) ТПП України, яким підтверджено факт настання непереборних обставин станом на 01.08.2014 року, по-третє, відсутність інформації про термін завершення обставин непереборної сили не може свідчити про необґрунтованість заяви про продовження термінів подання податкових декларацій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач вчинив всі передбачені чинним законодавством необхідні дії для попередження податкового органу щодо неможливості вчасного подання податкової звітності з незалежних від платника податку причин.
При цьому, на думку суду, факт несвоєчасного подання податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року з огляду на державну реєстрацію позивача у зоні проведення АТО свідчить про можливість звільнення ПАТ «АКХЗ» від відповідальності за порушення положень ст. 49 ПК України.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПАТ «АКХЗ» підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Авідіївський коксохімічний завод» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 10 листопада 2014 року №0000283710.
3. Судові витрати в сумі 1885,50 грн. присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Авідіївський коксохімічний завод» (код ЄДРПОУ 00191075) за рахунок Державного бюджету України.
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя К.Ю. Гарник