31 березня 2015 року Чернігів Справа № 825/488/15-а
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Федоренка Я.О.,
представника позивача Марусіченко Н.В.
відповідача Сокирко Н.В.,
представників третіх осіб ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державного підприємства " 171 Чернігівський ремонтний завод", третя особа на стороні позивача - Державний концерн ''Укроборонпром'' до Чернігівської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство ''Будінвест сервіс'', фізична особа-підприємець ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю ''Північінвестбуд'', Приватне підприємство ''Селінгал'', Товариство з обмеженою відповідальністю ''НВП''Спецпромресурс'', Приватний підприємець ОСОБА_7, фізична особа - підприємець ОСОБА_8, Приватне підприємство ''Північний офіс-плюс'', Приватне підприємство ''Автоінпром - сервіс'', фізична особа-підприємець ОСОБА_9 за участю військового прокурора Чернігівського гарнізону про визнання протиправним та скасування розпорядження від 29.12.2014 № 800 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", -
В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Державного підприємства " 171 Чернігівський ремонтний завод", третя особа на стороні позивача - Державний концерн ''Укроборонпром'' до Чернігівської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство ''Будінвест сервіс'', фізична особа-підприємець ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю ''Північінвестбуд'', Приватне підприємство ''Селінгал'', Товариство з обмеженою відповідальністю ''НВП''Спецпромресурс'', Приватний підприємець ОСОБА_7, фізична особа - підприємець ОСОБА_8, Приватне підприємство ''Північний офіс-плюс'', Приватне підприємство ''Автоінпром - сервіс'', фізична особа-підприємець ОСОБА_9 за участю військового прокурора Чернігівського гарнізону про визнання протиправним та скасування розпорядження від 29.12.2014 № 800 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".
В судовому засіданні судом з власної ініціативи поставлено на розгляд питання про закриття провадження по даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
Представник позивача, представник відповідача та представники третіх осіб не заперечували проти закриття провадження у даній справі.
Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю, з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Визначаючись щодо закриття провадження у даній справі, суд керується частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а також статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати розпорядження в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 29.12.2014 № 800 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".
Проте, судом встановлено, що спірні земельні ділянки 24.12.2014 передані в оренду третім особам на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, що підтверджується розпорядженнями Чернігівської обласної державної адміністрації № 802-810 (а.с.231-239, т.1).
Таким чином, суд дійшов висновку, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.
Також, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який підлягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може, вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.
У відповідності до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
При визначенні судової юрисдикції щодо вирішення справи суд виходить з характеру спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктного складу сторін, предмета спірних правовідносин.
Зі змісту позовних вимог видно, що позовні вимоги стосуються поновлення порушеного, на думку позивача, права користування земельною ділянкою. Тобто, предметом позову у цій справі є спір про право, який повинен вирішуватися в порядку цивільного чи господарського судочинства (в залежності від суб'єктного складу сторін спору) згідно ч. 2 ст. 114 ЦПК України чи ст. 16 ГПК України.
Згідно частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, при закритті провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -
Провадження у справі № 825/488/15-а за позовом Державного підприємства "171 Чернігівський ремонтний завод", третя особа на стороні позивача - Державний концерн ''Укроборонпром'' до Чернігівської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-Приватне підприємство ''Будінвест сервіс'', фізична особа - підприємець ОСОБА_6, Товариство з обмеженою відповідальністю ''Північінвестбуд'', Приватне підприємство ''Селінгал'', Товариство з обмеженою відповідальністю ''НВП''Спецпромресурс'', фізична особа-підприємець ОСОБА_7, фізична особа - підприємець ОСОБА_8, Приватне підприємство ''Північний офіс-плюс'', Приватне підприємство ''Автоінпром - сервіс'', фізична особа-підприємець ОСОБА_9 за участю військового прокурора Чернігівського гарнізону про визнання протиправним та скасування розпорядження від 29.12.2014 № 800 "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою", - закрити.
Повернути з Державного бюджету (р/р 31216206784002 в ГУДКС України у Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398, отримувач платежу УК у м. Чернігові /м. Чернігів/ 22030001) на користь Державного підприємства " 171 Чернігівський ремонтний завод" судовий збір в розмірі 73,08грн., код ЄДРПОУ 07978157.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.І. Соломко