"31" березня 2015 р. Справа № 926/433/15
За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Кам'яна Сторожинецького району Чернівецької області
до міського комунального підприємства «Чернівціспецкомунтранс», м. Чернівці
про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання - 2527 грн.
Суддя О.В. Гончарук
Представники:
від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 12.03.2015;
від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до міського комунального підприємства «Чернівціспецкомунтранс» з позовом про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 4779,19 грн., з яких 3318,85 грн. пені, 1152,80 грн. інфляційних та 307,53 грн. трьох процентів річних.
Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов договору №ВН-0000022 від 06.06.2014 в частині несвоєчасної сплати вартості отриманого товару.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.03.2015 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 31.03.2015.
31 березня 2015 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він визнає позов та просить суд розстрочити рішення, згідно з запропонованим ним графіком, з кінцевою датою останнього платежу - до 31.08.2015.
На день розгляду справи, 31.03.2015, представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 2527 грн., з яких 1066,66 грн. пені, 1152,80 грн. інфляційних та 307,53 грн. трьох процентів річних.
Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог, будучи такою, що узгоджується з вимогами статті 22 Господарського процесуального кодексу України, підлягає задоволенню.
Представник відповідача у судове не з'явився, що з огляду на наявність в матеріалах справи відзиву на позовну заяву, не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача просить задовольнити позов в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.
06 червня 2014 року між сторонами укладено договір купівлі-продажу №ВН-0000022 (Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався поставити у 2014 році, а відповідач - прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості по ціні згідно накладних, які є частиною даного Договору.
Згідно з видатковою накладною №ВН-0003404 від 06.06.2014 позивачем передано відповідачу товару на загальну суму 15461,35 грн.
Відповідно до п.п.4.1. Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем у безготівковій формі згідно накладних у день отримання товару.
Судом встановлено, а відповідачем не заперечується, що отримавши товар на загальну суму 15461,35 грн. 06.06.2014, він тільки 04.07.2014 частково оплатив його вартість на суму 7500 грн.
Станом на 31.12.2014 між сторонами складено акт звірки взаєморозрахунків за 2014 рік, згідно з яким у відповідача на цей час існувала заборгованість у розмірі 7961,35 грн.
28 січня 2015 коку позивачем надіслано відповідачу претензію про оплату боргу за поставлений товар у розмірі 7961,35 грн., пені у розмірі 4162,76 грн., інфляційних у розмірі 907,59 грн., та 3% річних у розмірі 163,15 грн.
Зазначена претензія виконана відповідачем частково, а саме: 04.02.2015, сплачено на користь позивача борг за поставлений товар у розмірі 7961,35 грн., а інші вимоги залишились відповідачем без задоволення.
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.
Згідно з п.п.6.1. Договору, за прострочку в оплаті продукції покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми прострочення за кожен день прострочки, у зв'язку з чим позивачем правомірно (з урахуванням неможливості нарахування пені більше розміру подвійної облікової ставки НБУ) нараховано відповідачу пеню у розмірі 1066,66 грн. за період з 07.06.2014 по 06.12.2014.
Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
У зв'язку з порушенням умов Договору в частині строків оплати поставленого товару, що визначені п.4.1. Договору, позивачем також правомірно нараховано відповідачу 1152,80 грн. інфляційних та 307,53 грн. річних за період з 04.07.2014 по 04.02.2015.
В цілому, з урахуванням вимог вище значеного законодавства та умов Договору, позов підлягає задоволенню в повному обсязі з стягнення з відповідача 1066,66 грн. пені, 1152,80 грн. інфляційних та 307,53 грн. річних.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, то з огляду на зменшення позивачем розміру позовних вимог, у зв'язку з чим сума позову зменшилась майже вдвічі, суд враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, дійшов висновку про відсутність підстав для розстрочення виконання рішення у даній справі.
Враховуючи викладене, керуючись, статтями 22. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Задовольнити заяву про зменшення розміру позовних вимог.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з міського комунального підприємства «Чернівціспецкомунтранс» (код 31887442, м. Чернівці вул. Жасмінна,4) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) 1066,66 грн. пені, 1152,80 грн. інфляційних, 307,53 грн. річних та 1827 грн. судового збору.
4. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.
Суддя О.В. Гончарук