33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"26" березня 2015 р. Справа № 918/90/15
Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Прокурора м.Кузнецовська
до відповідача 1: Кузнецовської міської ради
відповідача 2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про визнання недійсними в частині рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28.12.2012 року, № 924 від 27.06.2013 року та договору про приватизацію комунального майна шляхом викупу від 26.07.2013 року.
Представники:
Від позивача: Грицак Ю.М.;
Від відповідача 1: Процун О.О. (довіреність від 18 лютого 2015 року);
Від відповідача 2: ОСОБА_4 (угода від 13 лютого 2015 року);
Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснені
Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.
Протокол судового засідання складено відповідно до статті 81-1 ГПК України.
Прокурор міста Кузнецовська в інтересах держави звернувся з позовом до господарського суду Рівненської області про визнання недійсними:
- пункту 1 рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28 грудня 2012 року в частині включення до переліку торгових рядів вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 72,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;
- рішення Кузнецовської міської ради № 924 від 27 червня 2013 року в частині встановлення ціни продажу частини приміщень, торгових рядів вбудованих приміщень магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", які відчужуються шляхом викупу ФОП ОСОБА_1, а саме 73 235 грн.;
- договору про приватизацію комунального майна шляхом викупу (купівля-продаж 496/1000 частин нежитлових приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1"), укладений 26 липня 2013 року між Кузнецовською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2015 року судом порушено провадження у справі № 918/90/15, розгляд справи призначено на 19 лютого 2015 року.
19 лютого 2015 року Кузнецовською міською радою подано клопотання, відповідно до змісту якого міська рада просить суд припинити провадження у справі, оскільки на думку відповідача прокурор м. Кузнецовська міг подавати позов в інтересах держави виключно в особі Кузнецовської міської ради Рівненської області, однак Кузнецовська міська рада не зверталась до позивача з приводу порушення її прав та законних інтересів.
Розглянувши подане клопотання суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки згідно із статтею 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.
Відповідно до частиною 3 статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.
Відтак, прокурор, звертаючись до суду з даним позовом, визначив порушення інтересів держави, зокрема, порушення передбаченого законодавством порядку приватизації комунального майна здійсненого міською радою. Враховуючи те, що міська рада не може виступати позивачем у даній справі, прокурор з метою захисту інтересів держави пред'явив цей позов до суду як позивач. Прокурор вважає, що в даному випадку мало місце порушення інтересів держави які потребують захисту в судовому порядку.
19 лютого 2015 року Кузнецовська міська рада Рівненської області подала до господарського суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого міська рада просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 19 лютого 2015 року господарським судом відкладено розгляд справи на 05 березня 2015 року.
26 лютого 2015 року Кузнецовською міською радою Рівненської області подано додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, відповідно до змісту яких відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.
02 березня 2015 року господарським судом винесено ухвалу про виправлення описки.
05 березня 2015 року від прокуратури м. Кузнецовстька до господарського суду надійшли додаткові пояснення по справі.
05 березня 2015 року відповідачем 2 (ФОП ОСОБА_1) подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач 2 позовні вимоги не визнає в повному обсязі.
Ухвалою суду від 05 березня 2015 року розгляд справи відкладено на 26 березня 2015 року.
10 березня 2015 року прокуратурою міста Кузнецовська подано до суду додаткові пояснення, відповідно до змісту яких позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
26 березня 2015 року прокурором подано до суду клопотання про продовження строку розгляду спору у справі № 918/90/15 на 15 днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з тим, в судовому засіданні представником органу прокуратури заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору у справі відповідно до поданого клопотання.
Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Розглянувши дані клопотання, суд не вбачає підстав для їх задоволення оскільки матеріали справи, на думку суду, містять всі необхідні докази для розгляду справи та прийняття рішення по справі, також на думку суду, сторони від дня порушення провадження у справі мали достатньо часу для подання до суду всіх необхідних доказів та пояснень, разом з тим матеріали справи не містять клопотань про витребування будь-яких нових доказів в порядку статті 38 ГПК України, відтак враховуючи сплив передбаченого статтею 69 ГПК України строку розгляду спору, відсутність виняткових обставин для продовження строку розгляду спору, наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд приходить до висновку, що в задоволенні клопотання органу прокуратури про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи на інший час слід відмовити.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві.
В судовому засіданні представник відповідача 1 (Кузнецовська міська рада Рівненської області) позов не визнав.
В судовому засіданні представник відповідача 2 (ФОП ОСОБА_1) позов не визнав.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідачів, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, на основі діючого законодавства, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області від 25 лютого 2011 року № 74 "Про затвердження Міської програми приватизації нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ на 2011-2015 роки", міська рада вирішила затвердити Міську програму приватизації нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ на 2011-2015 роки (далі - Міська програма приватизації), згідно з додатком (а.с. 12-20).
Як зазначено в Загальних положеннях Міської програми приватизації, об'єктами малої приватизації, серед іншого, є окреме індивідуально визначене майно (будівлі, споруди, та нежилі приміщення) з урахуванням при цьому, що будівлі (споруди, приміщення), які орендують юридичні та фізичні особи, можуть бути включені до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ, які підлягають приватизації (відчуженню) шляхом викупу, продажу на аукціоні, продажу за конкурсом.
Міською програмою приватизації визначено способи малої приватизації, в тому числі приватизація об'єктів здійснюється шляхом викупу. При цьому, ціна продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.
Включення об'єктів до переліку, які підлягають приватизації шляхом викупу, здійснюється відповідно до Міської програми приватизації, згідно поданих заяв покупців або з ініціативи органу приватизації. На розгляд міської ради виноситься проект рішення про включення об'єкта приватизації до переліку приватизації.
Як визначено Міською програмою приватизації, продаж об'єктів шляхом викупу застосовується до об'єктів не проданих на аукціоні або за конкурсом; до включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а саме:
- зданих в оренду, якщо право на викуп було передбачено договором оренди;
- зданих в оренду, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено з рахунок власних коштів поліпшення орендованого комунального майна, яке не можливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).
28 листопада 2011 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Кузнецовської міської ради із заявою про включення до переліку об'єктів що підлягають приватизації шляхом викупу орендованого ФОП ОСОБА_1 приміщення (а.с. 226).
Відповідно до пункту 1 Рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області від 28 грудня 2012 року № 668 "Про затвердження переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації у 2013 році до Міської програми приватизації нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовск на 2011-2015 роки", міська рада вирішила затвердити Перелік об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2013 році, до Міської програми приватизації нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ на 2011-2015 року, згідно з додатком 1 (а.с.8-9).
Вказане рішення було опубліковано на офіційному веб-сайті Кузнецовської міської ради 03 січня 2013 року (а.с.80).
Зі змісту пункту 2 додатку 1 до рішення міської ради від 28 грудня 2012 року № 668 слідує, що частина приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний житловий будинок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та має площу 71,3 кв.м. включена до переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2013 році.
Згідно з рішенням Кузнецовської міської ради Рівненської області від 07 червня 2013 року "Про встановлення ціни продажу об'єктів комунального майна" № 924, міська рада вирішила встановити ціну продажу об'єктів комунального майна, які відчужуються шляхом викупу, згідно з додатком (а.с.21-22).
Вказане рішення було опубліковано на офіційному веб-сайті Кузнецовської міської ради 12 червня 2013 року (а.с.80).
З наявного в матеріалах справи додатку до рішення міської ради від 07 червня 2013 року № 924 слідує, що на частини приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний житловий будинок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 71,3 кв.м. орендоване ФОП ОСОБА_1, ринкова вартість об'єкта підтверджена експертним висновком про вартість майна з поліпшенням без ПДВ складає 153 600,00 грн., вартість проведених невід'ємних поліпшень підтверджених незалежним аудиторським висновком про вартість майна без ПДВ складає 80 365,00 грн., встановлено ціну продажу об'єкта без ПДВ в сумі 73 235,00 грн.
В позовній заяві прокурор вказує, що договір оренди майна, який є підставою для набуття орендарем переважного права на викуп під час приватизації пролонгований із порушенням вимог статей 640 та 654 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Згідно з договором оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовськ Рівненської області НОМЕР_1 від 08 серпня 2007 року, між Кузнецовським міським комунальним підприємством та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір предметом якого є оренда нерухомого майна - частини приміщення магазину № 5 "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.158-160).
Зі змісту пунктів 10.1., 10.4. даного договору слідує, що він набирає чинності 28 серпня 2007 року і діє до 27 серпня 2012 року включно; у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається продовженим на кожний наступний термін на тих самих умовах, які передбачені договором.
Відповідно до пункту 10.6. договору оренди, чинність даного договору припиняється внаслідок: - закінчення строку, на який його будо укладено при наявності заяви хоча б однієї зі сторін про припинення даного договору; - загибелі орендованого майна; - достроково за взаємною згодою сторін або в судовому порядку; - банкрутства орендаря; - наявності заборгованості орендної плати понад три місяці з дати її внесення передбаченої цим договором.
Як визначили сторони договору оренди в пункті 2.6. цього договору, у разі закінчення строку (розірвання) договору оренди, орендоване майно має бути повернено орендодавцю в 5-ти денний термін у належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду за актом приймання-передачі, з урахуванням фізичного зносу. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акут прийому-передачі, у іншому випадку орендодавець має право скласти акт прийому приміщень в односторонньому порядку, що матиме юридичну силу, а також має право звільнити приміщення від майна орендаря, та прийняти це майно на відповідальне зберігання (з подальшим відшкодуванням усіх понесених витрат за рахунок орендаря).
28 серпня 2012 року Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося до ФОП ОСОБА_1 з листом, в якому зазначено про необхідність проведення незалежної експертної оцінки орендованого майна та подальшого продовження дії договору оренди майна НОМЕР_1 від 28 серпня 2007 року.
Так, судом встановлено, що сторонами договору оренди дійсно не було укладено додаткової угоди про продовження строку дії договору або нового договору оренди з наступним нотаріальним посвідченням.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до умов пунктів 10.1, 10.4, 10.6, 2.6 договір не припинив свою дію, а був продовжений на тих самих умовах, орендар не повертав орендодавцю майно, а між сторонами збереглися орендні правовідносини, регульовані положеннями договору НОМЕР_1 від 28 серпня 2007 року.
Такі обставини підтверджують, що на момент включення частини приміщення магазину № 5 "ІНФОРМАЦІЯ_1" до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та на момент приватизації вказаного комунального майна, воно на законних підставах перебувало в оренді відповідача - ФОП ОСОБА_1 Суд вважає, що відповідач ФОП ОСОБА_1 правомірно звернулася до Кузнецовської міської ради із заявою про включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, орендованого нею приміщення.
Доказів, що спростовували б зазначені обставини та підтверджували твердження прокурора суду не подано.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 була орендарем приватизаційного майна, нею на час прийняття рішення про приватизацію були здійснені поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна.
Так, з аудиторського висновку від 03 жовтня 2012 року складеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська компанія Еліт-Аудит" слідує, що за наслідками аудиторської перевірки, щодо фінансування здійсненого невід'ємного поліпшення частини нежитлового приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташоване за адресою в АДРЕСА_1 за рахунок власних коштів орендаря - приватного підприємця ОСОБА_1 на підставі представлених підтверджувальних бухгалтерських документів орендарем було профінансовано витрати на придбання будівельних та оздоблювальних матеріалів послуг державних установ (пов'язаних з отриманням дозвільних документів та технічних умов щодо проведення реконструкції, перебудови орендованого приміщення) та оплату виконаних робіт сторонніх організацій, пов'язаних з проведенням невід'ємного поліпшення орендованого нерухомого майна на загальну суму 85 575,00 грн.
Разом з тим, проведення робіт з поліпшення орендованого майна здійснювалось за згодою Кузнецовського міського комунального підприємства, що підтверджується дозволом на виконання поліпшень № 918 від 26 червня 2011 року (а.с.227-228).
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна від 10.04.2013 року № 55-04/13-1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5, ринкова вартість об'єкта, а саме: частини приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний житловий будинок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 71,3 кв.м. з поліпшенням без ПДВ складає 153 600,00 грн. (а.с.171-219).
Згідно з наявною в матеріалах справи рецензією наданою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській області на звіт про оцінку майна-частини приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 71,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1, вказаний звіт є таким, що у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки (а.с.220-222).
На підставі вказаної оцінки та рецензії було прийнято рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області від 07 червня 2013 року "Про встановлення ціни продажу об'єктів комунального майна" № 924, відповідно до якого міська рада затвердила проведену оцінку та встановила ціну продажу об'єктів комунального майна, які відчужуються шляхом викупу.
Отже, загальна вартість невід'ємних поліпшень здійснених орендарем ФОП ОСОБА_1, становила 80 365,00 грн., тоді як ринкова вартість об'єкту складала 153 600,00 грн., тобто вартість невід'ємних поліпшень склала більше 25,00%, що відповідає вимогам пункту 1 частини 1 статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Такі обставини справи спростовують твердження прокурора про відсутність оцінки ринкової вартості приватизованого майна та неможливість включення спірного об'єкта до переліку майна, що підлягає приватизації шляхом викупу.
В подальшому, 26 липня 2013 року між Кузнецовською міською радою (продавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір про приватизацію комунального майна шляхом викупу (купівля продаж 496/1000 частин нежитлових приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1") відповідно до предмету якого продавець на підставі своїх рішень № 924 від 07 червня 2013 року та № 948 від 11 липня 2013 року зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити відповідно до умов цього договору 496/1000 частини нежитлових приміщень-торгові ряди вбудованих приміщень, магазин ("ІНФОРМАЦІЯ_1"), розташованих за адресою: АДРЕСА_1, а саме приміщення зазначені у технічному паспорті за №2-1,2-2,2-3,2-4,2-5,2-6. Загальна площа предмету договору складає 71,3 кв.м. (а.с.167-168).
Згідно з пунктом 1.5. цього договору, на підставі договору оренди НОМЕР_1, посвідченого Кузнецовською міською державною нотаріальною конторою 28 серпня 2007 року, нерухоме майно, яке є предметом цього договору знаходилось в оренді покупця з 28 серпня 2007 року по час укладення договору про приватизацію. За погодженням з орендодавцем орендар (покупець) протягом строку оренди виконав невід'ємні поліпшення нерухомого майна, вартість проведених покупцем невід'ємних поліпшень, підтверджених незалежним аудиторським висновком по результату перевірки, здійсненої ТОВ "Аудиторська компанія Еліт-Аудит" становить 80 365,00 грн.
Відповідно до пункту 2.1. договору про приватизацію, у відповідності до рішення сесії Кузнецовської міської ради від 07.06.2013 року за № 924 та за погодженням сторін продаж предмету договору вчиняється за 73 235,00 грн. Вартість приватизованого майна в даному випадку було визначено як різницю між ринковою вартістю цього майна та вартістю проведених покупцем невід'ємних поліпшень.
Згідно з пунктом 3.1. договору про приватизацію, право власності на придбані 496/1000 частини нежитлових приміщень - торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" виникає у покупця з моменту державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація права власності проводиться в день нотаріального посвідчення цього договору в порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України.
Прокурор, вважаючи, що пункт 1 рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28 грудня 2012 року в частині включення до переліку торгових рядів вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 72,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення Кузнецовської міської ради № 924 від 27 червня 2013 року в частині встановлення ціни продажу частини приміщень, торгових рядів вбудованих приміщень магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", які відчужуються шляхом викупу ФОП ОСОБА_1, а саме 73 235 грн. є незаконними, звернувся до господарського суду з відповідним позовом про визнання вказаних рішень міської ради недійсними.
Разом з тим, прокурор просить суду визнати недійсним договір про приватизацію комунального майна шляхом викупу (купівля-продаж 496/1000 частин нежитлових приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1"), укладений 26 липня 2013 року між Кузнецовською міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
В силу пункту 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизація - це відчуження державного чи комунального майна на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього закону.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про приватизацію державного майна", приватизація здійснюється на основі принципів законності, забезпечення конкурентності продажу майна та інших принципів.
Приватизація комунального майна, зокрема нежитлових приміщень, належних до комунальної власності, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".
Згідно статті 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні (в тому числі за методом зниження ціни, без оголошення ціни); продажу за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону. Шляхом продажу за конкурсом може здійснюватися приватизація окремих єдиних майнових комплексів групи А та окремих об'єктів групи Ж.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими радами.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, у тому числі з виключним застосуванням приватизаційних паперів і грошових коштів; викупу.
Викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.
Згідно норм статті 11 вказаного Закону (в редакції, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення), викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації, які не продано на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.
Аналізуючи зазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викуп, як спосіб приватизації, може застосовуватися у двох випадках: 1) до тих об'єктів приватизації, які не були продані на аукціоні, за конкурсом; 2) у разі, якщо право покупця на викуп об'єкта передбачено законодавчими актами.
Поряд з тим, на момент прийняття Кузнецовською міською радою рішення від 28 грудня 2012 року № 668, частина приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний житловий будинок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та має площу 71,3 кв.м. були включені до переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу у 2013 році.
Відповідно до статті 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) орендар одержує право на викуп такого майна, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання для цілей оренди майна.
Господарський суд зазначає, що на момент прийняття міською радою рішення № 668 від 28 грудня 2012 року, ФОП ОСОБА_1, як орендар, користувалася частиною приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" (нежитлове приміщення вбудоване в багатоквартирний житловий будинок), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та має площу 71,3 кв.м. на підставі договору оренди.
Відповідно до статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 та 6 статті 203 цього кодексу. Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, дотримання яких є необхідним для чинності правочину, серед яких відповідність змісту правочину цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
Закон України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачає перелік підстав, з якими закон пов'язує можливість визнання недійсною угоди, укладеної на аукціоні (конкурсі) (стаття 20 Закону), проте не містить спеціальних норм, що б визначали підстави недійсності правочинів щодо викупу приватизаційного майна.
Статтею 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" визначено обмеження щодо об'єктів, які можуть бути об'єктами малої приватизації, однак обмежень, що стосуються майна у даному спорі, судом не встановлено.
В позовній заяві прокурор посилається на пункт 2 частини 6 статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", відповідно до якого, порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців є підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта приватизації в порядку, передбаченому законодавством України.
Інших підстав для визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єкта приватизації, ніж визначені наведеними статтями, приватизаційне законодавство не містить.
Проте судом не встановлено обставин, що свідчили б про порушення встановленого законодавством порядку приватизації або прав покупців при вчиненні оспорюваного правочину.
Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту договору вимогам закону; додержання встановленої форми договору; правоздатність сторін за договором; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Господарський суд з системного аналізу положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та з урахуванням матеріалів справи вважає, що власником спірного нерухомого майна на час прийняття рішень Кузнецовської міської ради, що оспорюються та на час укладення спірного договору, була саме територіальна громада міста Кузнецовська в особі Кузнецовської міської ради ради, яка є суб'єктом права комунальної власності і має право на власний розсуд володіти, користуватись та розпоряджатись зазначеним майном та обирати самостійно на власний розсуд той чи інший спосіб продажу спірного майна (в т.ч. включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу). Суд вважає, що міська рада діяла в межах своїх повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки визначення способу приватизації об'єкта комунальної власності відповідно до пункту 30 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядуваання" відноситься до виключної компетенції міської ради.
Особа покупця в оспорюваному договорі також відповідає вимогам законодавства щодо правомочності на укладення такого правочину.
Сторонами дотримано встановленої форми договору та нотаріально його посвідчено. Сторони правочину правомірно вчиняли свої дії спрямовані на укладення договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.
Прокурор в позовній заяві та наданих суду письмових пояснення вказує, що Кузнецовською міською радою було порушено порядок оприлюднення списку об'єктів, що підлягають приватизації.
Згідно з положеннями статті 10 Закону України "Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", відповідний орган приватизації публікує в інформаційному бюлетені та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації, перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, який містить назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження. Зазначений перелік публікується не пізніш як за 15 днів з дня прийняття рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Як встановлено судом, рішення Кузнецовської міської ради від 28 грудня 2012 року № 668 "Про затвердження переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації у 2013 році до Міської програми приватизації нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Кузнецовск на 2011-2015 роки" було опубліковано на офіційному веб-сайті Кузнецовської міської ради 03 січня 2013 року, що відповідає вимогам вищевказаного закону.
Прокурор також вказує, що Кузнецовською міською радою, як органом приватизації не дотримано порядку оцінки приватизаційного майна, визначеного наказом Фонду державного майна України від 27 лютого 2004 року № 377, а саме не було проведено незалежної оцінки орендованого нерухомого майна, відсутня ідентифікація невід'ємних поліпшень орендованого майна, не затверджено звіт про оцінку та висновок про вартість майна.
Щодо тверджень позивача про те, що в процесі викупу майна не було здійснено оцінку ринкової вартості спірного майна та невід'ємних поліпшень, вказані твердження спростовуються наявними в матеріалах справи аудиторським висновком ТзОВ "Аудиторська компанія Еліт-Аудит", Звітом про незалежну оцінку майна від 10.04.2013 р. № 55-04/13-1, складеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 та рецензією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області на звіт про оцінку майна-частини приміщень, торгові ряди вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 71,3 кв.м., за адресою АДРЕСА_1.
Крім того, рішенням Кузнецовської міської ради Рівненської області від 07 червня 2013 року "Про встановлення ціни продажу об'єктів комунального майна" № 924, яким міська рада, як уповноважений орган приватизації вирішила встановити ціну продажу об'єктів комунального майна, які відчужуються шляхом викупу, за поясненнями відповідача 1, власне і було затверджено висновок про вартість майна.
Суд також вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Згідно частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи зі змісту пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003 року "Стретч проти Сполученого Королівства" майном, у значенні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади.
Даним рішенням суду з прав людини встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції", отже визнання недійсним договору, згідно якого покупець отримав майно від держави, та подальше позбавлення його цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 14.03.2007 у справі № 21-8во07.
Отже, здійснюючи приватизацію нежитлового приміщення міська рада діяла як орган публічної влади і повинна була ухвалювати свої рішення в межах чинних на той час законів, зокрема Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Вона мала виключні повноваження щодо встановлення умов приватизації та ухвалення необхідних для її проведення рішень, не погоджуючи своїх дій та рішень з покупцем.
Покупець ФОП ОСОБА_1 не мала і не могла мати можливості перевіряти правильність рішень міської ради щодо приватизації комунального майна та зобов'язувалася дотримуватися встановлених міською радою умов та порядку приватизації.
Самі по собі допущені органами публічної влади порушення щодо порядку приватизації не можуть бути безумовною підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним, повернення приватизованого майна в порушення права власності покупця, якщо вони не допущені в наслідок винної, протиправної поведінки самого покупця. Судом не встановлено винної, протиправної поведінки покупця - ФОП ОСОБА_1 при укладенні договору купівлі-продажу.
Суд зауважує, що всі загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, у розумінні статті 203 ЦК України сторонами додержані, а саме: зміст договору про приватизацію комунального майна шляхом викупу від 26 липня 2013 року відповідає вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства; особи, які уклали договір мали необхідний обсяг цивільної дієздатності (в процесі розгляду справи протилежного не доведено); волевиявлення учасників цього правочину було вільним і відповідало їх внутрішній волі, що підтверджено підписами і печатками сторін; оспорюваний договір вчинено у формі, встановленій законом; за цим договором настали реальні правові наслідки, що обумовлені ним.
З огляду на викладене, господарський суд не вбачає підстав для визнання недійсним договору про приватизацію комунального майна шляхом викупу від 26 липня 2013 року.
Відповідно до частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
В своїй позовній заяві прокурор зазначає, що оспорюванні рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28.12.2012 року, № 924 від 27.06.2013 року не були оприлюднені у 20 денний термін як того вимагає стаття 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Відповідно до частини 3 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
Разом з тим, рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області від 28 грудня 2012 року №668 було опубліковано на офіційному веб-сайті Кузнецовської міської ради 03 січня 2013 року, а рішення Кузнецовської міської ради Рівненської області № 924 від 07 червня 2013 року було опубліковано на офіційному веб-сайті Кузнецовської міської ради 12 червня 2013 року.
Суд погоджується з твердженням позивача про те, що оспорюванні рішення не були оприлюднені у 20 денний термін, як того вимагає стаття 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Водночас, за змістом частини 1 статті 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Матеріали справи не містять доказів того, що рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28 грудня 2012 року та № 924 від 07 червня 2013 року суперечить актам цивільного законодавства і порушують цивільні права або інтереси позивача.
Разом з тим, спірні рішення міської ради № 668 від 28 грудня 2012 року та № 924 від 07 червня 2013 року відповідають вимогам Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а тому в суду відсутні підстави для визнання незаконними та їх скасування, а відтак в задоволенні позову в частині визнання недійсними рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28 грудня 2012 року в частині включення до переліку торгових рядів вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та рішення Кузнецовської міської ради № 924 від 27 червня 2013 року в частині встановлення ціни продажу частини приміщень, торгових рядів вбудованих приміщень магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1", які відчуджено шляхом викупу ФОП ОСОБА_1, а саме 73 235 грн. слід відмовити.
Суд також зауважує, що прокурор звернувшись до суду із вимогою про визнання недійсними рішень міської ради та визначивши одним зі співвідповідачів ФОП ОСОБА_1, в прохальній частині позовної заяви просить визнати недійсним рішення № 668 від 28.12.2012 року в частині включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації торгових рядів вбудованих приміщень, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, площею 72,5 кв.м.
Проте, у зазначеній прокурором частині, рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28.12.2012 року стосується частини приміщення (площею 72,5 кв.м.), що було приватизоване іншою особою - ФОП ОСОБА_6
Натомість рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28.12.2012 року в частині включення до переліку приміщення, яке приватизовувалось відповідачем ФОП ОСОБА_1 (площею 71,3 кв.м.) прокурором не оспорюється.
Вказані обставини також є підставою для відмови у позові в цій частині.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В силу приписів статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
В задоволенні позову Прокурора м. Кузнецовська до відповідача 1: Кузнецовської міської ради та відповідача 2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення Кузнецовської міської ради № 668 від 28 грудня 2012 року, № 924 від 27 червня 2013 року та договору про приватизацію комунального майна шляхом викупу від 26 липня 2013 року відмовити.
Повне рішення складено 31 березня 2015 року
Суддя Качур А.М.