м. Вінниця
27 березня 2015 р. Справа № 802/307/15-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Комара П. А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Мошняги В.І.
представника позивача: ОСОБА_1
представника відповідача: Гаєвик Я. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: фізичної особи підприємця ОСОБА_3
до: Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа підприємець ОСОБА_3 з адміністративним позовом до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем у відношенні позивача протиправно, в порушення податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000552200 від 19.11.2014 року, яким до ОСОБА_3 застосовано штраф у розмірі 17000 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити з підстав, визначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на доводи, наведені у письмових запереченнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 зареєстрована Гайсинською районною державною адміністрацією 03.09.2008 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_3 (а.с. 11).
Внаслідок порушення позивачем вимог ст. 15 та абз. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: здійснення торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, Гайсинською ОДПІ у відношенні ОСОБА_3 прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 року № 0000552200, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 17000 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суб'єкта владних повноважень, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, згідно вимог якого просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.11.2014 року № 0000552200.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону імпорт, експорт і оптова торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.
Частиною 1 ст. 17 Закону передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.
З аналізу викладених норм слідує, що суб'єкти господарювання мають право здійснювати торгівлю алкогольними напоями лише за наявності дійсної ліцензії, виключень чинне законодавство з даного приводу не містить.
Порядок застосування фінансових санкцій передбачених ст. 17 вказаного Закону передбачений Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790.
Згідно абз. 3 п. 5 вказаної Постанови підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте посадовими особами Гайсинської ОДПІ на підставі листа оперативного управління Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області № 26005/10/07-06-02 від 11.11.2014 року та копії протоколу про адміністративне правопорушення № 60 серії АА № 053259 від 28.10.2014 року.
Так, з наданих до суду матеріалів слідує, що ліцензія серії НОМЕР_4, згідно якої ОСОБА_3 надано дозвіл на роздрібну торгівлю алкогольними напоями була дійсна з 18.10.2013 року до 18.10.2014 року.
Тобто на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення від 28.10.2014 року вказана ліцензія втратила чинність, а позивач, відповідно, право на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми "С" від 19.11.2014 року № 0000552200 є правомірним та прийняте відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження заявлених позовних вимог, натомість відповідачем наведено достатньо доводів правомірності прийнятого рішення, відтак в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Комар Павло Анатолійович