25 березня 2015 року Справа № 876/1889/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Гаврильця Миколи Богдановича на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі за його позовом до обласної психіатричної лікарні м. Берегово про зобов'язання надати інформацію,
Адвокат Гаврилець М.Б. звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії обласної психіатричної лікарні м. Берегово та зобов'язати відповідача надати інформацію з приводу лікування ОСОБА_3
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014року у справі № 807/63/13-а у задоволенні позову було відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просив зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про задоволення його позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що відповідач, відмовивши в наданні інформації на адвокатський запит, своїми діями чинив перешкоди у здійсненні адвокатської діяльності представнику потерпілої сторони у кримінальній справі. Зазначає, що звертаючись із адвокатським запитом до відповідача, він здійснював професійну діяльність по наданню правової допомоги у кримінальній справі, а тому посилання відповідача на конфіденційність запитуваної інформації є незаконним.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.
Відмовляючи у задоволенні позову Гаврильця М.Б., суд першої інстанції виходив із того, що оскільки вимога позивача стосувалася про надання конфіденційної інформації, яка відповідно до приписів Закону України «Про психіатричну допомогу» є інформацією з обмеженим доступом, то дії відповідача є такими, що відповідають чинному законодавству, а тому позовні вимоги є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Даючи правову оцінку доводам апелянта та висновкам суду, що викладені у оскаржуваному судовому рішення, апеляційний суд виходить із таких міркувань.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
При цьому за змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
На підставі аналізу вказаних правових норм апеляційний суд приходить до переконання, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Як безспірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем - адвокатом Гаврильцем М.Б. - та ОСОБА_4 19.11.2012 року було укладено договір про надання адвокатських послуг № 76/Д, предметом якого є надання послуг по юридичному обслуговуванню ОСОБА_4
Відповідно до матеріалів справи, внаслідок ДТП, яка мала місце 19.11.2012 року, загинули дружина та донька замовника ОСОБА_4 і щодо ОСОБА_3 було порушено кримінальну справу за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, постановою про порушення кримінальної справи № 4128612 від 19.11.2012 року.
У процесі надання адвокатських послуг позивачу стало відомо про перебування ОСОБА_3 на лікуванні в обласній психіатричній лікарні м. Берегово і для підтвердження чи спростування даної інформації він звернувся до відповідача з відповідним адвокатським запитом.
У відповідь обласна психіатрична лікарня м. Берегово в особі головного лікаря ОСОБА_5 відмовила у наданні інформації на адвокатській запит, посилаючись на ст. 6 Закону України «Про психіатричну допомогу».
На думку апеляційного суду, предметом даного спору є дії головного лікаря обласної психіатричної лікарні, які пов'язані з відмовою дати відповідь за запит адвоката у ході розслідування кримінальної справи, а отже вимоги позивача не пов'язані із вимогою вирішити публічно-правовий спір.
Крім того, у даному випадку головний лікар не виступає у статусі суб'єкта владних повноважень при здійсненні ним владних управлінських функцій.
Відтак, з урахуванням наведеного апеляційний суд дійшов висновку, що такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
З огляду на викладене, з урахуванням приписів п. 1 ч. 1 ст. 157 та ч. 1 ст. 203 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувану постанову слід скасувати та закрити провадження у адміністративній справі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу адвоката Гаврильця Миколи Богдановича задовольнити частково.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 січня 2014 року у справі № 807/63/13-а скасувати та провадження у адміністративній справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук