Справа: № 826/20879/14 Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.
Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
26 березня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Федотова І.В., Шурка О.І.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2014 pоку № 0000953720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 19 243,00 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 19 243,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 621,50 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судове засідання з'явились учасники процесу. Представник апелянта наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні оскаржуваної постанови. Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарги та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги та правомірність формування ним податкового обліку.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
ПрАТ «ВО «Конті» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 22.10.1997 року №12661200000001435, код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 25112243. Згідно установчих документів місцезнаходженням позивача є: 83015, Донецька область, м. Донецьк, бул. Шевченка, буд.6 «В».
Відповідно до свідоцтва від 19.04.2002 року №200039901, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 251122405090.
Відповідно до п. 200.10 ст.200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем проведено камеральну перевірку правомірності нарахування позивачем, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.11.2014 року №1353/28-10-37-10/25112243.
Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог:
- п. 198.1, п. 198.6, ст. 198, п.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року на суму ПДВ 19 476,00 грн.;
- п.п. 14.1.18, п.14.1, ст. 14, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 року в розмірі 19 476,00 грн.
Підставою для такого висновку податковий орган вказує на те, що сплачена у ціні товарів сума податку у зв'язку із здійсненням господарських операцій не задекларована постачальниками позивача, а також в зв'язку з тим, що постачальниками не подано податкові декларації з ПДВ за серпень 2014 року.
Не погоджуючись з висновками, викладеними в акті, позивач подав до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків заперечення до акту №1353/28-10-37-10/25112243 від 19.11.2014 року.
10.12.0214 року відповідач надав відповідь на заперечення № 22497/10/28-10-37-2-16, в якій зазначив, що на момент розгляду заперечень, ДП «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 1074957) отримано сертифікат (висновок) №1361 про надання обставин непереборної сили від 14.10.2104 року № 3765/05-4/62, виданого Торгово-промисловою палатою України, в якому засвідчується настання обставин непереборної сили ДП «Донецька залізниця» з 01.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, у зв'язку з чим виклав висновки акту №1353/28-10-37-10/25112243 від 19.11.2014 року в наступній редакції:
Перевіркою встановлено порушення:
- п. 198.1, п. 198.6, ст. 198, п.200.1, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за серпень 2014 року на суму ПДВ 19 243,00 грн.;
- п.п. 14.1.18, п.14.1, ст. 14, п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2014 року в розмірі 19 243,00 грн.
На підставі зазначених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2014 pоку № 0000953720, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 19 243,00 грн., визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 19 243,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 621,50 грн.
Вважаючи, що оскаржуване податкове-повідомлення прийнято протиправно, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи судова колегія виходить з наступного.
Перевіркою формування податкового кредиту за липень 2014 року встановлено те, що відповідно до додатку №5 та реєстру отриманих податкових накладних до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року ПАТ «Виробниче об'єднання «КОНТІ», включено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 19475,47 по податковим накладним отриманим від:
- КП «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 191678) на суму ПДВ 10 909,34 грн.
Згідно даних АС «Податковий блок» сума податкових зобов'язань КП «Компанія «Вода Донбасу» за серпень 2014р. становить - 0,0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за серпень 2014 року КП «Компанія «Вода Донбасу» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.
- ДП «Донецька залізниця» (код ЄДРПОУ 1074957) на суму ПДВ 232,08грн.
Згідно податкової інформації сума податкових зобов'язань ДП «Донецька залізниця» за червень 2014р. становить - 0,0 грн., за липень 2014р. становить - 0,0 грн., оскільки податкові декларації з ПДВ за червень 2014 року, липень 2014 року ДП «Донецька залізниця» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.
- ПАТ «Донецькоблгаз» (код ЄДРПОУ 3361075) на суму ПДВ 15 493,17 грн.
Згідно податкової інформації сума податкових зобов'язань ПАТ «Донецькоблгаз» за серпень 2014р. становить 0,0 грн., оскільки податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року ПАТ «Донецькоблгаз» до СДПІ з ОВП у м. Донецьку МГУ Міндоходів не надано та не задекларовано свої податкові зобов'язання.
Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 200 ПК України зокрема передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до вимог п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Згідно з п. 200.4. ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка
дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх
податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету
України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі
податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за
отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного
відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту
наступного податкового періоду.
Правовий аналіз наведених правових норм дає колегії суддів вважати, що юридичні наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не лише оформлення відповідних документів (податкових накладних) або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.
Такий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.01.2011 у справі № 21-37а10. Зокрема, Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України зазначено, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача, є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.
Крім того, колегія суддів вважає, що у разі не відображення даних податкової накладної в податкових зобов'язаннях продавця, така податкова накладна не є податковим документом, що дає покупцю право на податковий кредит.
Статус податкового документу податкова накладна набуває в момент відображення її даних в податкових зобов'язаннях контрагента.
Податковим кодексом України встановлено прямий взаємозв'язок між податковим кредитом з ПДВ платника податку та податковими зобов'язаннями його контрагента: у разі недекларування податкових зобов'язань - відсутнє право на податковий кредит.
Таким чином, обов'язковими передумовами формування податкового кредиту є попередня сплата та зарахування до бюджету податкових зобов'язань контрагентом, складання податкової накладної особою, що зареєстрована в установленому порядку як платник податку на додану вартість. Недотримання наведених вище положень свідчить про відсутність підстав для включення суми податку на додану вартість, що зазначена в податковій накладній, до складу податкового кредиту звітного періоду.
Однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є фактичне надходження цих сум до Державного бюджету України.
Такий висновок випливає із самої суті поняття податку, його основної функції -формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 2, стаття 9 Бюджетного кодексу України), а також з визначення платника податку як особи, котра згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що у даному випадку відсутня основна, законодавчо регламентована умова для відшкодування ПДВ, а саме надмірна сплата даного виду податкового платежу до бюджету, оскільки суб'єкт господарювання отримує бюджетне відшкодування з ПДВ без його фактичного надходження до державного бюджету.
А відтак, податкове повідомлення-рішення прийняте з дотриманням вимог законодавства.
Вищевикладене судом першої інстанції не було враховано під час вирішення справи по суті, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та є підставою для скасування рішення.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2015 року - скасувати та прийняти нову.
У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Виробниче об'єднання «Конті» відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 31.03.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: І.В. Федотов
О.І. Шурко
Повний текст постанови виготовлено 31.03.2015 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Федотов І.В.
Шурко О.І.