Справа: № 710/110/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кравчук В.М.
Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
01 квітня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.,
суддів - Безименної Н.В.,
Бєлової Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області на постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 28 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області про перерахунок пенсії,
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату додаткової пенсії і пенсії у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Шполянського районного суду Черкаської області від 28 січня 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, а також є інвалідом 2 групи.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
У відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який одержує пенсію по інвалідності на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Відповідно до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин, позивач має право на призначення основної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі не нижчому 75 відсотків мінімальної пенсії за віком та 8 мінімальних пенсій за віком.
Положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» містять пряму вказівку, що під час визначення розміру таких пенсій за основу її обчислення як розрахункова величина береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений у абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Проте, відповідач, всупереч ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачував позивачу основну та додаткову пенсію у меншому розмірі, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210.
Так, Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу у порівняні з постановою КМ України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, та є пріоритетним у застосуванні.
Крім того, Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було доповнено п. 67, згідно якого виплата коштів, передбачених ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у 2014 року проводиться у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік лише 31 липня 2014 року. Редакція набрала законної сили 16.08.14р.
У період з 01 січня по 16 серпня 2014 року правове регулювання правовідносин щодо виплати додаткової пенсії особам, які мають статус осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими законами, крім Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - не здійснювалося.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.
Керуючись статтями 160, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шполянському районі Черкаської області - залишити без задоволення.
Постанову Шполянського районного суду Черкаської області від 28 січня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Бєлова Л.В.
Безименна Н.В.