Справа: № 756/11613/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Яценко Н.О. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.
26 березня 2015 року м. Київ
Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Кузьменко В. В.,
суддів Федотова І.В., Шурка О.І.,
за участю секретаря Рипік О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційними скаргами Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Служби безпеки України на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26.12.2014 року, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Служби безпеки України та, враховуючи уточнені позовні вимоги просив суд: визнати неправомірними дії Служби безпеки України щодо ненадання ОСОБА_2 та до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві довідки про грошове забезпечення у 2014 році, за посадою, з якої звільнився ОСОБА_2 на пенсію, для перерахунку його пенсії; зобов'язати Службу безпеки України надати ОСОБА_2 та надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві довідку про грошове забезпечення у 2014 році, за посадою (начальник секретаріату Управління Департаменту захисту національної державності і боротьби з тероризмом), з якої звільнився позивач на пенсію; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2014 року на підставі довідки Служби безпеки України про грошове забезпечення у 2014 році; стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві грошові кошти, які будуть нараховані ОСОБА_2 в результаті перерахунку його пенсії.
Позов мотивовано тим, що дії відповідачів суперечать Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» та постанові Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.12.2014 року позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Служби безпеки України щодо ненадання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про грошове забезпечення у 2014 році, за посадою, з якої звільнився ОСОБА_2 на пенсію для перерахунку його пенсії;
- зобов'язано Службу безпеки України надіслати до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві довідку про грошове забезпечення у 2014 році, за посадою (начальник секретаріату Управління Департаменту захисту національної державності і боротьби з тероризмом), з якої звільнився позивач на пенсію;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 01.05.2014 року на підставі довідки Служби безпеки України про грошове забезпечення у 2014 році;
- у задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять оскаржуване рішення скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В засідання з'явились учасники процесу.
Представники відповідачів наполягали на задоволенні вимог апеляційних скарг.
Представник позивача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи скарг та подані письмові заперечення, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у Службі безпеки України 20.07.1999 року.
Після звільнення з військової служби позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Протягом 2012, 2013, 2014 років відбулось підвищення грошового забезпечення працюючих військовослужбовців на підставі відповідних наказів голови Служби безпеки України.
Проте, незважаючи на звернення ОСОБА_2 з заявами від 04.06.2014 року та 19.06.2014 року про надання довідки про розмір грошового забезпечення із зазначенням складових цього забезпечення, позивачу було відмовлено у наданні такої довідки.
У зв'язку з цим, Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві не здійснено перерахунок пенсії відповідача відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» 09.04.1992 року (далі - Закон №2262-XII).
Вважаючи неправомірними вказані дії відповідачів, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закон №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою ст. 51 цього Закону.
Кабінет Міністрів України в постанові від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» надав право керівникам державних органів, в межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, встановлювати посадові оклади військовослужбовцям, особам рядового та керуючого складу, посади яких не передбачені цією Постановою - в розмірах затверджених зазначеною Постановою.
Отже, Кабінет Міністрів України делегував своє право керівникам державних органів, у тому числі Службі безпеки України, визначати розміри посадових окладів.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що наказ голови Служби безпеки України є підставою для перерахунку пенсії, оскільки змінює розмір складових грошового забезпечення цих осіб.
На підставі зазначених нормативних актів змінився розмір грошового забезпечення за посадою, яку займав позивач, тому його вимога про надання довідки про зміну грошового забезпечення у 2014 році є обґрунтованими.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник Служби безпеки України підтвердила факт зміни розміру грошового забезпечення. Разом з тим, зазначила, що позивачу запитуваної ним інформації не можливо надати, оскільки у 2014 році відповідних постанов Кабінету Міністрів України не видано. Останній раз довідки аналогічного характеру були видані станом на 01.04.2012 року у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року №335.
Проте, обґрунтованих доводів того, що довідку про розмір грошового забезпечення на запит позивача неможливо видати з об'єктивних причин, відповідачем до суду не надано.
За змістом ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч зазначеним вимогам відповідачі не надали доказів правомірності своїх дій та рішень, які становлять предмет оскарження по даній адміністративній справі.
Доводи, наведені відповідачами в апеляційних скаргах, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку стосовно часткового задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Служби безпеки України на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26.12.2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Оболонського районного суду м. Києва від 26.12.2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 31.03.2015 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: В. В. Кузьменко
Судді: І.В. Федотов
О.І. Шурко
Повний текст ухвали виготовлено 31.03.2015 року.
Головуючий суддя Кузьменко В. В.
Судді: Федотов І.В.
Шурко О.І.