ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
19 березня 2015 року 09:51 № 826/18939/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,
за участю сторін:
представника позивача - Ярмака М.М.,
представника відповідача - Хужина К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби, начальника окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби Матусяка Е. В. про скасування постанови про накладення штрафу на суму 17000 грн.,-
З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося приватне акціонерне товариство «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» до окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби, начальника окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби Матусяка Е. В. про скасування постанови про накладення штрафу на суму 17000 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що оскаржувана постанова щодо притягнення авіакомпанії до відповідальності складена формально, без врахування усіх обставин справи та за відсутності безпосередньої вини авіаперевізника, а відтак підлягає скасуванню як протиправна.
В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправною постанову «про правопорушення, пов'язане із здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень» за №222 від 12.11.2014 року окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» про накладення штрафу 17000 гривень на ПрАТ «Авіакомпанію «Міжнародні Авіалінії України» та її скасувати.
В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача - окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби в судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки вони є безпідставні та необґрунтовані.
Відповідач в наданих суду письмових поясненнях зазначив, що позивач не довів, що документи, надані йому пасажиром перед початком міжнародного пасажирського перевезення, дали йому достатні підстави вважати, що пасажир мав документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, транзиту.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Як встановлено судом, 01.11.2014 року окремим контрольно-пропускним пунктом «Київ» Державної прикордонної служби складено протокол №921727 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, що полягає у переведенні 01.11.2014 р. о 18:30 рейсом №412 за маршрутом «Дюсельдорф-Київ» у Борисполі без необхідних документів для в'їзду до держави прямування (транзиту) одного пасажира, а саме - гр. України ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2., в якої відсутній документ, який дає особі право на перетин державного кордону та на в'їзд в Україну.
На підставі даного протоколу відповідачем прийнято постанову №222 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень від 12.11.2014 року, якою на перевізника ПрАТ «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії України» накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Позивач, вважаючи дану постанову протиправною, такою, що порушує його права та законні інтереси, звернувся до суду за їх захистом з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу» на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Згідно ч. 6 ст. 19 на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладається, зокрема, здійснення прикордонного контролю і пропуску в установленому порядку осіб, транспортних засобів, вантажів в разі наявності належно оформлених документів після проходження ними митного та за потреби інших видів контролю, а також реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в установленому порядку прибувають в Україну, та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду, а також здійснення фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства під час здійснення прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон та у контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Пунктом 3.6 розділу «В» глави 3 додатку 9 «Спрощення формальностей» до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію (Чиказька конвенція, 1944 року), визначено, що особи, які прибувають повітряним транспортом мають мати дійсні паспортні документи та дійсні візи.
Законом України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень» встановлено, що підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення, за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2014 року, рейсом №412 за маршрутом «Дюсельдорф-Київ» у пункті пропуску «Бориспіль», здійснено спробу перевезення через державний кордон України до держави прямування - України одного пасажира, а саме: гр. України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 без документів, які б посвідчували особу чи давали право на в'їзд. Відповідач зазначає, що при собі особа мала заповнений бланк документу на німецькій мові, а під час співбесіди пояснила, що під час перебування в м. Кьольн виявила відсутність валізи з документами, про що поліцією Кьольна був складений протокол. Саме на підставі даних документів особа була прийнята позивачем до перевезення.
Водночас, відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є: паспорт громадянина України для виїзду за кордон; проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка.
При цьому, у разі втрати громадянином України документів, зазначених у частині першій цієї статті, документом, що дає право на в'їзд в Україну, є посвідчення особи на повернення в Україну, яке видається закордонними дипломатичними установами. Положення про таке посвідчення затверджується Кабінетом Міністрів України.
В той же час, т.в.о. начальника 2-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бориспіль-1» стосовно позивача виявлено невиконання обов'язку перевірки перед початком міжнародних пасажирських перевезень.
12.11.2014 року під час розгляду справи в ОКПП «Київ» представник перевізника факт перевезення особи без будь-яких документів, що посвідчують особу, підтвердив, у зв'язку з чим відповідачем прийнято постанову №222 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень.
Відповідно до ст. 11 Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнює Конвенцію ООН проти транснаціональної організованої злочинності, прийнятий резолюцією 55/25 Генеральної Асамблеї ООН 15.11.2009 р., кожна держава-учасниця вживає законодавчих та інших відповідних заходів для попередження і виявлення незаконного ввозу мігрантів. У відповідних випадках такі заходи включають встановлення для комерційних перевізників, в тому числі будь-якої транспортної компанії або власника зобов'язання переконатися у тому, що всі пасажири мають документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави. Кожна держава-учасниця вживає необхідних заходів, відповідно до свого внутрішнього законодавства для того, щоб передбачити санкції за порушення зобов'язання, встановленого в пункті 3 статті 11 Протоколу.
Наведене в сукупності свідчить про обов'язок перевізника вживати заходів щодо перевірки наявності у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до приймаючої держави та право перевізника відмовити пасажиру у перевезенні, документи якого не оформлені належним чином або відсутні взагалі.
Однак матеріалами справи та встановленими судом обставинами підтверджується, що позивачем 01.11.2014 року не було вжито всіх необхідних заходів щодо перевірки наявності у пасажира необхідних для в'їзду в Україну документів, що свідчить про порушення законодавства у сфері здійснення міжнародних пасажирських перевезень та, як наслідок, є підставою для притягнення перевізника до відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що чинним законодавством передбачено відповідальність перевізника за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, суд приходить до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі як суб'єкти владних повноважень покладений на них обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови виконали у повному обсязі.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Зважаючи, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог повністю, підстави для присудження на користь позивача здійснених судових витрат, з урахуванням вимог ст. 94 КАС України, відсутні.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 69-72, 94, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-
В задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Міжнародні Авіалінії» відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.
Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Є.В. Аблов