Справа: № 810/61/15 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій Ю.Б. Суддя-доповідач: Шостак О.О.
Іменем України
24 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шостака О.О.,
суддів: Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,
при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від "28" січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейрсистемс" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Постановою Київського окружного адміністративного суду від "28" січня 2015 року позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 28.01.2015 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "28" січня 2015 року - без змін, виходячи із наступного. Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як було встановлено судом першої інстанції, посадовою особою Броварської ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ейрсистемс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ЮКК "Зевс" за період з 01.09.2013 по 30.04.2014. За наслідками перевірки складено Акт від 29.10.2014 № 695/22-01/35976918, згідно висновків якого встановлено наступні порушення:
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2013 року на суму 175 824 грн., за жовтень 2013 року на суму 189 385 грн., за квітень 2014 року на суму 261 433 грн., за липень 2014 року на суму 35 329 грн.; - п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення р. 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду)» у жовтні 2013 року у розмірі 1 654 грн., що підлягає зменшенню; - п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 348 520 грн. На підставі висновків Акту перевірки Броварською ОДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.11.2014: - №0009042201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 348 520,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 87 130,00 грн., - №0009052201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 661 971,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 165 493,00 грн.; - №0009062201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 654,00 грн. Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Київський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позов. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. З матеріалів справи вбачається, що Між позивачем (Покупець) і ТОВ "ЮКК "Зевс" (Постачальник) 01.09.2013 було укладено Договір купівлі-продажу № 14, згідно умов якого Постачальник постачатиме Покупцю товар протягом терміну дії Договору. Асортимент, кількість (розмір партії) поставки, ціни кожної конкретної партії товару визначаються у взаємоузгоджених Специфікаціях. Специфікації містяться у додатку 1 до цього договору, є невід'ємною частиною договору та повинні містити найменування товару, одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю та загальну вартість товару. На підтвердження факту купівлі у ТОВ "ЮКК "Зевс" товарно-матеріальних цінностей в матеріалах справи наявні копії наступних документів: договір купівлі-продажу від 01.09.2013 №14, специфікації, видаткові накладні та податкові накладі. Також в матеріалах справи містяться копії міжнародних товарно-транспортних накладних, вантажно-митних декларацій, інвойсів, з яких слідує, що товар, придбаний ТОВ "ЮКК "Зевс" на підставі зовнішньоекономічних договорів та був розмитнений в митних органах. Вказані документи містять повний перелік всіх обов'язкових реквізитів, визначених ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV а п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704. Крім того, на час укладення вказаного договору ТОВ "ЮКК "Зевс" було належним чином зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, дебіторська та кредиторська заборгованість у розрахунках між сторонами відсутні, що не заперечувалось податковим органом у ході перевірки. Також вказані господарські операції відображені у податковій звітності позивача, що підтверджується відомостями Акту перевірки. Матеріали справи свідчать, що придбані у ТОВ "ЮКК "Зевс" товарно-матеріальні цінності пов'язані із основним видом діяльності позивача, оскільки використовувались для здійснення такої діяльності, як будівництво житлових і нежитлових будівель, оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України). Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріпленою печаткою (за наявності) податкову накладну. З викладеного слідує, що законодавством визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця, фіктивність операцій/відсутність поставки (нездійснення оподатковуваної операції) та, крім того, відсутність у платника податків на момент перевірки первинних документів, податкових накладних або видача їх юридичною особою, яка не є платником ПДВ. У свою чергу пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за №233/2037, визначено один випадок недійсності податкової накладної, а отже і неможливості формування на її підставі податкового кредиту - якщо вона заповнена юридичною особою, яка не зареєстрована як платник ПДВ. Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Водночас статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 цієї статті та пунктів 2.4., 2.5., 2.13 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, зокрема, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, одним з обов'язкових реквізитів яких є особистий підпис уповноваженої особи, яка підписала цей документ на підтвердження фактичного здійснення господарської операції. Відтак, підписання первинних документів уповноваженою особою на підтвердження фактичного здійснення операції надає документу юридичну силу, робить його дійсним та, відповідно, є підставою для виникнення відповідних податкових наслідків за фактично здійсненою операцією. При дослідженні факту здійснення господарських операцій оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тих операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку. Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій був належним чином зареєстрований як юридична особа та мав статус платників податку на додану вартість, що не заперечувалось податковим органом, отже, мали право видавати податкові накладні. Вказані податкові накладні містять належну деталізацію товарів, видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20%, що відповідає вимогам закону стосовно порядку їх оформлення та підстав видачі, наведені в них дані відповідають та кореспондуються з даними первинних документів. При цьому, первинні документи відповідають наведеним вище вимогам щодо форми і змісту. Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2014 в адміністративній справі №826/9966/14 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що виразились у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Зевс", результати якої оформлені Довідкою від 24.06.2014 р. №329/26-56-22-03-09/37727193 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЮКК "Зевс" (код за ЄДРПОУ 37727193) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2013 р. по 31.05.2014 р."; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві вилучити з АІС "Податковий блок" та з автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" інформацію, внесену на підставі висновків зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридично-консалтингова компанія "Зевс", результати якої оформлені Довідкою від 24.06.2014 р. №329/26-56-22-03-09/37727193 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЮКК "Зевс" (код за ЄДРПОУ 37727193) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2013 р. по 31.05.2014 р."; та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відновити дані податкової звітності ТОВ "ЮКК "Зевс", шляхом внесення до них даних, визначених у податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ "ЮКК "Зевс" за період з 01.07.2013 р. по 31.05.2014 р. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2014 змінено постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2014 року в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично - консалтингова компанія «Зевс», виклавши другий абзац резолютивної частини постанови наступним чином: «Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Юридично - консалтингова компанія «Зевс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.07.2013 року по 31.05.2014 року. В решті постанову суду залишено без змін. Оскільки саме вказаний акт про неможливість проведення зустрічної звірки та висновки, що у ньому викладені, використано відповідачем у даній справі як доказову базу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновки податкового органу про фіктивність правочину позивача з ТОВ "ЮКК "Зевс" є безпідставними та такими, що ґрунтуються виключно на відомостях, що не мають юридичного значення. Відповідачем не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність цін за вказаними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про фіктивність вчинених операцій, відсутність факту поставки продукції, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди. З огляду на викладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 28.01.2015 року, та не можуть бути підс тавами для її скасування. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від "28" січня 2015 року - без змін. Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволені апеляційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - відмовити.
постанову Київського окружного адміністративного суду від "28" січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Шостак
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
.
Головуючий суддя Шостак О.О.
Судді: Мамчур Я.С
Желтобрюх І.Л.