Справа № 2-а/679/17/2015
Головуючий у 1-й інстанції: Савіцький Л.П.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
26 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Загороднюка А.Г. Залімського І. Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
Представник відповідача: Петричина О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області на постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області про встановлення факту перебування в зоні відчуження та перерахунок пенсії,
ОСОБА_3 звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області про встановлення факту перебування у зоні відчуження та перерахунок пенсії.
Постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 січня 2015 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, клопотань про розгляд справи за їх участю не подали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Нетішині Хмельницької області необхідно задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді справи, позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м.Нетішині та отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, розмір якої було обчислено згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи від 14 березня 2000 року № 081811 позивач віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, внаслідок неправомірних дій відповідача після перевірки ним пенсійної справи та виявлення розбіжностей між розрахунками заробітної плати, проведеними 23.02.2000 року, та табелем робочого часу АТП «УБ ХАЕС», йому з 01.01.2012 року було зменшено розмір пенсійної виплати, з посиланням на неможливість врахування заробітної плати в зоні відчуження, так як м.Вишгород, куди згідно наказу № 5 к-а від 05.05.1986 року був направлений позивач на період з 15.05.1986 року по 13.06.1986 року, не відноситься до зони відчуження. Відповідно до наказу №5к-а від 05.05.1986 року, значиться під №6 ОСОБА_3 відправлений для роботи в м.Вишгород на період з 15.05.1986 року по 13.06.1986 року, а м.Вишгород не відноситься до зони відчуження. Враховуючи вказане вище, позивачу розмір пенсійної виплати встановлено без урахування заробітної плати за роботу в зоні відчуження.
Щодо позовних вимог позивача про встановлення факту його перебування в Чорнобильській зоні відчуження в населених пунктах с.Лельов (Лелів), с.Копачі, м.Чорнобиль та с.Діброва в період часу з 15 травня 1986 року по 13 червня 1986 року та виконання робіт по ліквідації наслідків Чорнобильської АЕС, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення (ч.2 ст. 4 КАС України).
Статтею 15 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ, та встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно вимог ст. 234 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України). Враховуючи те, що позивачем було заявлено позовну вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення, і судом першої інстанції не було враховано зазначені вище вимоги Законів, колегія суддів вбачає у діях суду першої інстанції порушення норм права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що провадження у справі в частині позовних вимог про визнання факту, що має юридичне значення необхідно закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України, та роз'яснити позивачу, що розгляд таких справ належить до юрисдикції місцевого загального суду.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Згідно пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 13 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нетішин Хмельницької області про встановлення факту перебування в зоні відчуження та перерахунок пенсії скасувати в частині визнання, що ОСОБА_3 в період часу з 15 травня 1986 року по 13 червня 1986 року перебував в Чорнобильській зоні відчуження в населених пунктах с.Лельов (Лелів), с.Копачі, м.Чорнобиль та с.Діброва, де виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Постановити ухвалу, якою провадження в цій частині закрити.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 31 березня 2015 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Загороднюк А.Г.
Залімський І. Г.