"30" березня 2015 р.Справа № 915/1121/14
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді Жекова В.І.,
Суддів Величко Т.А., Пироговський В.Т.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
(Склад колегії суддів змінено згідно з розпорядженням в.о. голови суду №179 від 26.03.2015р.)
За участю представників сторін:
Від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - Бичковський О.Г.
Від ТОВ "Архдизайн» -Репченко Д.В.
Від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області - не з'явився
Від ОСОБА_4 - не з'явися
Від ОСОБА_5 - не з'явився
Від УПФУ в Центральному районі м. Миколаєва - не з'явився
Від ТОВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» - не з'явився
Від ліквідатора Шибко О.Л. - Шибко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"
на ухвалу Господарського суду Миколаївської області
від 24.09.2014 р. (про визнання кредиторських вимог ТОВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ")
у справі №915/1121/14
Кредитори:
1). Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Архдизайн»;
2). Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль";
3). Державна податкова інспекція у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області;
4). ОСОБА_4;
5). ОСОБА_5;
6). Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва;
Боржник: Товариство з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ"
за участю ліквідатора: Шибко О.Л.
про визнання банкрутом
Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 08.12.2014р., яка надіслана учасникам процесу 09.12.2014 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 22.12.2014 р.
Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.
Розгляд справи за правилами ст.ст. 69, 77 ГПК України продовжувався та відкладався.
Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 30.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
18.06.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Архдизайн» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ" про визнання кредиторських вимог у розмірі 9 165 066, 00 грн.
В обґрунтування заяви ТОВ «Фірма Архдизайн» посилалось на те, що товариство є кредитором ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» відповідно до укладеного 18.12.2011р. договору №2012-01 уступки права вимоги, укладеного між ТОВ «Стройіндустрія маркет» та кредитором і боржником, відповідно до умов якого ТОВ «Фірма Архдизайн» прийняла від ТОВ «Стройіндустрія маркет» право вимоги по договору на виконання проектних робіт №04-08 від 02.04.2008р. у ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» невиконаних зобов'язань на загальну суму 4 453 000, 00 грн.
Обґрунтовуючи заяву ТОВ «Фірма Архдизайн» також зазначає, що ТОВ «Фірма Архдизайн» є також кредитором ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» відповідно до укладеного 10.03.2012р. договору №2012-03 уступки права вимоги, укладеного між ТОВ «МД Технолоджис» та кредитором і боржником, за умовами якого ТОВ «Фірма Архдизайн» прийняла від ТОВ «МД Технолоджис» право вимоги по договору на оплату векселя АА 1506731, пред'явленого до сплати по акту №01 від 02.03.2012р. на загальну суму 4 712 066, 00 грн.
На думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Архдизайн» ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду Миколаївської області з відповідною заявою щодо визнання кредиторських вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Миколаївський ДІПРОМІСТ" у розмірі 9 165 066, 00 грн.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2014р. (суддя Міщенко В.І.) визнано грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Архдизайн» до банкрута - Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський ДІПРОМІСТ» у сумі 916 50 66, 00 грн. та зобов'язано ліквідатора Шибко О.Л. включити ці вимоги до 4-ї черги реєстру вимог кредиторів Товариства з додатковою відповідальністю «Миколаївський ДІПРОМІСТ».
Ухвала мотивована тим, що грошові вимоги кредитора обґрунтовані, та визнані ліквідатором у повному обсязі, тому підлягають визнанню у сумі 9 165 066, 00 грн.
Не погодившись із вказаною ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Райффайфзен Банк Аваль» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2014р. у справі №915/1121/14 про банкрутство ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» та відмовити у визнанні кредиторських вимог ТОВ «Фірми Архдизайн».
Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт посилається на те, що при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не було враховане те, що договір про відступлення права вимоги №2012-03 від 10.03.2012р.був укладений в порушення вимог ухвали від 03.03.2012р. по справі №5017/648/2012 та договір відповідно підписано не уповноваженою особою.
Судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що згідно ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
Також, в обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що під час прийняття оскаржуваної ухвали господарським судом першої інстанції не було враховано, що договір про відступлення права вимоги від 18.12.2011р. не може бути доказом існування у ТОВ фірми «Архдизайн» кредиторських вимог в сумі 4 453 000, 00 грн., оскільки відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 05.05.2014р. по кримінальній справі №1519/783/11 встановлено, що невстановлені слідством особи, використовуючи печатку ТОВ «Стройіндустрія Маркет» здійснювали незаконну діяльність, направлену на навмисне ухилення від сплати податків.
Таким чином, апелянт зазначає, що ТОВ "Стройіндустрія маркет" фінансово - господарську діяльність не здійснювало.
На думку апелянта, зазначене свідчить про те, що між первісним кредитором - ТОВ "Стройіндустрія маркет" та ТДВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ" договір про виконання проектних робіт №04-08 від 02.04.2008 року, та за яким ТОВ "Стройіндустрія маркет" начебто виконало для ТДВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ" проектні роботи на суму 4 453 000, 00грн. ніколи не укладався, проектні роботи ТОВ "Стройіндустрія маркет" для ТДВ "Миколаївський діпроміст" ніколи не виконувало.
Крім того, апелянт в апеляційній скарзі також посилається на те, що судом першої інстанції в порушенні приписів статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про розгляд кредиторських вимог ТОВ фірма «Архдизайн» не повідомлялось, у зв'язку з чим були порушені його процесуальні права.
Апелянт, підтримає апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Ліквідатор та представник ТОВ „Архдизайн" апеляційну скаргу не підтримують, просять судове рішення залишити без змін.
Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 24.09.2014 року господарським судом Миколаївської області було винесено ухвалу по справі №915/1121/14, якою кредиторські вимоги ТОВ фірма «Архдизайн» до банкрута ТОВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» визнано у сумі 9 165 066,00грн. та зобов'язано ліквідатора включити ці вимоги до 4-ї черги реєстру вимог кредиторів.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, кредиторські вимоги ТОВ фірма «Архдизайн» виникли на підставі договору про відступлення права вимоги №2012-03 від 10.03.2012 року, у сумі 4 712 066,00грн. та договору про відступлення права вимоги від 18.12.2011 року у сумі 4 453 000,00грн. На підтвердження наявності кредиторських вимог ТОВ фірма «Архдизайн» було надано до суду копії зазначених договорів. Інших доказів суду не надавалось, а відтак і не досліджувалось.
Дослідивши копії вказаних договорів та відзив ліквідатора банкрута, яким визнано зазначені кредиторські вимоги, господарський суд дійшов до висновку про достатність доказів для прийняття ухвали про визнання грошових вимог кредиторів.
Враховуючи наведені обставини ухвалою від 03 березня 2015р. по давній справі, суд апеляційної інстанції витребував у ТОВ фірма „Архдізайн" вексель АА 1506731, акт №01 від 02.03.2012р. за яким вексель пред'явлено до виконання, договір на виконання проектних робі № 04008 від 02.04.2008р. та первісні документи, які підтверджують фактичне виконання робіт за цим договором.
Крім того, ухвалою від 03 березня 2015р. по цій справі судом апеляційної інстанції у ДПІ у Малиновського району м. Одеси витребував акти перевірок ТОВ „Стройіндустрия маркет" за період з 02.04.2008р. по 2013р.
З витребуваних судом апеляційної інстанції документів надійшли: копія акту № 01 пред'явлення векселя до платежу, акт перевірки від 21.10.2013р. № 265/14-03-22-01/02497921 ДПІ у Центральному районі м. Миколаїві „ Про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» за період з 01.04.2011 по 31.12.2012р., акт перевірки від 06.07.201р. № 851/23-600/02497921 за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р., договір № 04-08 на виконання проектних робіт від 02.04.2008р., акт виконаних робіт по договору № 04-08 від 02.04.2008р.
Дослідивши матеріали справи та додатково витребувані документи судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з копії договору №2012-03 від 10.03.2012 року, первісний кредитор - ТОВ «МД Технолоджіс» відступив, а новий кредитор - ТОВ фірма «Архдизайн» прийняв право вимоги, яке належало первісному кредитору до боржника - ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» на підставі векселя АА 1506731, пред'явленого до оплати по акту №01 від 02.03.2012 року.
03.03.2012 року господарським судом Одеської області за заявою голови ліквідкомісії ТОВ «МД Технолоджіс» було порушено провадження у справі №5017/648/2012 про банкрутство ТОВ «МД Технолоджіс», заборонено боржнику та іншим особам вчиняти будь - які дії по відчуженню майна боржника де б воно не знаходилося та в якому б вигляді воно не було (п.4 ухвали від 03.03.2012 року у справі №5017/648/2012).
Отже, з наведеного вбачається, що при укладанні наведеного договору сторони за договором порушили вимоги частини 2 статті 12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, яка діяла до 19.01.2013р.) за якою господарський суд за клопотанням розпорядника майна, кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що виноситься ухвала.
Як вбачається зі змісту наведеного вище договору, первісний кредитор відступив право вимоги новому кредитору до ТОВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ" за векселем АА 1506731. Разом з цим, в договорі не конкретизовано, за яким саме векселем відступлено право вимоги: дата, коли було видано вексель, хто є векселедавцем, хто є векселедержателем, є вексель простим чи переказним, який є строк платежу по цьому векселю, чи оформлено вексель у відповідності до вимог закону, тощо.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 р. № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" встановлено, що відступлення права вимоги за векселем має бути оформлене письмово окремим документом (документами), складеним (складеними) цесіонарієм та цедентом відповідно до вимог ст. 207 ЦК України. У цьому документі слід індивідуалізувати вексель, відступлення права за яким є предметом угоди про відступлення права вимоги. У разі відсутності такої індивідуалізації правочин про відступлення права вимоги не вважається таким, оскільки не містить умов стосовно того, яка вимога і на підставі якого векселя передається.
В даному випадку в спірному договорі зазначено лише серію та номер векселя. Відсутня вказівка на дату видачі векселя, вид векселя, дату платежу за векселем, хто є векселедавцем, хто є векселедержателем, тощо, що свідчить про відсутність індивідуалізації векселя, та, відповідно, про те, що ТОВ фірма "Архдизайн" не набуло право вимоги до ТДВ "Миколаїський ДІПРОМІСТ".
Відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, фінансових векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів.
З урахуванням наведеного, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що договір № 2012-03 від 10. 03. 2012р. не є належним доказом в обгрунтування кредиторських вимог у сумі 4 712 066 грн.
Слід також зазначити, що посилання представника ТОВ фірма„ Архдизайн" на акт перевірки від 21.10.2013р. № 265/14-03-22-01/02497921 ДПІ у Центральному районі м. Миколаїві „Про результати документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Миколаївський ДІПРОМІСТ» за період з 01.04.2011 по 31.12.2012р., акт перевірки від 06.07.201р. № 851/23-600/02497921 за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р., в обґрунтування підтвердження операції на суму 4 712 066 грн. до уваги не приймається, оскільки наведені акти перевірки свідчать про зворотне.
Що стосується договору № 2012-01 від 18.12.2011р. про відступлення права вимоги у сумі 4 453 000.00грн., то судова колегія зазначає наступне.
Так, постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 05.05.2014 року по кримінальній справі № 1519/783/11 ( яка набрала чинності) встановлено, що ТОВ "Стройіндустрія маркет" починаючи з 2007р по 2009р., фінансово - господарську діяльність не здійснювало, а входило до складу "конвертаційного центру" що здійснював незаконну діяльність спрямовану на ухилення від сплати податків до бюджету.
Зазначене свідчить про те, що між первісним кредитором - ТОВ "Стройіндустрія маркет" та ТДВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ" договір про виконання проектних робіт №04-08 від 02.04.2008 року, за яким ТОВ "Стройіндустрія маркет" начебто виконало для ТДВ "Миколаївський ДІПРОМІСТ" проектні роботи на суму 4 453 000,00грн. не є належним доказом у справі, а відтак не підтверджує кредиторські вимоги у сумі 4 453 000,00грн.
Наведений висновок суду апеляційної інстанції також підтверджується поясненнями представника ТОВ "Архдизайн", з яких вбачається, що у товариства відсутні будь - які документи стосовно виконання проекту за договором, а саме відсутній сам проект, бухгалтерські документи які б свідчи про наявність боргу за договором та в подальшому отримання такого боргу новим кредитором.
Відповідно до вимог ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, оскільки ТОВ "Стройіндустрія маркет" не підтверджено наявність боргу, то товариство і не могло відступити право вимоги за правилами ст. 514 ЦК України.
Крім того, відповідно до переліку видів робіт провадження будівельної цільності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), який є додатком до Ліцензійних умов провадження будівельної щільності (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та "огороджуючих конструкцій, затверджених наказом Держкомпідприємництва та держкомітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 13.09.2001р. №112/182, зареєстрованого Мінюстом України 8 листопада 2001 р. за № 939/6130, який був чинний на момент укладення договору на виконання проектних робіт від 02.04.2008 року №04-08, проектні роботи підлягали ліцензуванню.
На підставі Постанови КМ України від 08.11.2000р. № 1658 "Про затвердження Порядку формування, ведення і користування відомостями ліцензійного реєстру та подання їх до Єдиного ліцензійного реєстру." в Україні функціонує Ліцензійний реєстр (далі - реєстр), тобто список суб'єктів господарювання - ліцензіатів, який формується і ведеться органом ліцензування відповідно до отриманої ліцензіатами ліцензії як автоматизована система збирання, накопичення, захисту та обліку відомостей про цих суб'єктів. Відомості до реєстру вносяться не пізніше ніж наступного робочого дня після: прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, її переоформлення, видачу копії або дубліката, анулювання чи визнання ліцензії недійсною, розпорядження про необхідність усунення порушень ліцензійних умов. Інформація, що міститься в Єдиному ліцензійному реєстрі та реєстрах, є відкритою.
В єдиному ліцензійному реєстрі, доступ до якого здійснюється з офіційного сайту адміністратора єдиного ліцензійного реєстру - державного підприємства "Інформаційно-ресурсний центр", відсутні дані про видачу ТОВ "Стройіндустрія маркет" будь - яких ліцензій.
Що стосується вимог скаржника, про визнання недійсними угод на підставі яких визнані кредиторські вимоги на загальну суму 9165066,00 грн. судом апеляційної інстанції за власною ініціативою з підстав передбачених ст.215 ЦК України, то судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що такі дії суду можливі у позовному провадженні, а у справах про банкрутство встановлено інший порядок, який врегульовано Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме ст. 20, який у даному випадку не дотримано.
Не приймається до уваги і твердження скаржника стосовно процесуального порушення суду відносно не виклика представників банку при розгляді кредиторських вимог ТОВ фірма „Архдизайн", оскільки Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено проведення попереднього судового засідання у справі про банкрутство, як такого, що завершує розгляд конкурсних вимог кредиторів шляхом прийняття відповідної ухвали про затвердження реєстру вимог кредиторів. Тобто, після розгляду та визнанні чи відмови у визнанні в окремому судовому засіданні конкретних кредиторських вимог, суд приймає ухвалу попереднього засідання, яка підсумовує розгляд всіх кредиторських вимог по справі, шляхом затвердження реєстру вимог кредиторів. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва. Аналогічна думка підтримана у постанові Вищого господарського суду України у справі № 915/1277/13 від 16 грудня 2014р.
З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувана ухвала суду прийнята з порушенням норм матеріального права, а відтак підлягає скасуванню з передачею справи на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Керуючись ст.ст.77, 85, 99, 101-106 ГПК України,
колегія суддів,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"- задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 24.09.2014р. у справі № 915/1121/14 -скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Миколаївської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до вимог ст.105 ГПК України і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Повий текст постанови підписано 31.03.2015р.
Головуючий суддя Жеков В.І.
Судді Величко Т.А.
Пироговський В.Т.