Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 березня 2015 р. Справа №805/540/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
час прийняття постанови: 15 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Зінченка О.В.,
при секретарі судового засідання Усові Д.В.,
з участю представників:
позивача - Мащенко В.В.,
відповідача - Ламєкіна С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2015 року форми «В3» № 0000031501, форми «В1» № 0000041501,-
У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» (далі - позивач, ТОВ «СМС Сімаг Сервісес») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач, Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2015 року форми «В3» № 0000031501, форми «В1» № 0000041501.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що 27 січня 2015 року ним отримано від Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецької області податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 22 січня 2015 року № 0000031501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 687 916,00 грн. та податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 22 січня 2015 року № 0000041501 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 529 622,00 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 382 406,00 грн. Наведені податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами проведення відповідачем камеральної перевірки наданого TOB «CMC Сімаг Сервісес» у листопаді 2014 року уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, яким виправляються показники лютого 2014 року, за результатами якої складений акт від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року, яким виправляються показники лютого 2014 року».
Позивач не погоджується з даними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.
В обґрунтування протиправності податкового повідомлення-рішення форми «В1» від 22 січня 2015 року № 0000041501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 1 529 622,00 грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 382 406,00 грн. позивач зазначив, що висновки податкової інспекції про завищення суми бюджетного відшкодування на 1 529 622 грн. засновані на відомостях акту від 18 квітня 2014 року № 230/05-19-15-01/38349205, складеного за результатами проведення позапланової виїзної документальної перевірки з питань визначення достовірності від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за січень та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту за січень 2014 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість. Втім, на підставі пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, не погодившись з висновками акту перевірки від 18 квітня 2014 року позивачем поданий до Запорізького окружного адміністративного суду адміністративний позов про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000151501 від 12 травня 2014 року, яким було зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 3 074 474,00 грн., яке було прийнято на підставі акту перевірки від 18 квітня 2014 року № 230/05-19-15-01/38349205. За наслідком розгляду зазначеного позову 18 грудня 2014 року Запорізьким окружним адміністративним судом прийнято постанову по справі № 808/6454/14, якою наведений позов задоволено повністю, податкове повідомлення-рішення Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області № 0000151501 від 12 травня 2014 року про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість скасовано. Посилаючись на обізнаність Маріупольської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Донецькій області щодо ходу розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом справи № 808/6454/14 та результати її розгляду до оформлення акту податкової перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205, позивач наполягав на передчасності висновків про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 1 529 622,00 грн.
Крім цього, позивач зазначив, що сума податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 4 217 538,00 грн., що була задекларована позивачем в уточнюючому розрахунку у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року, яким виправлені показники лютого 2014 року, у своєму складі не містить від'ємного значення з податку на додану вартість, нарахованого TOB «СМС Сімаг Сервісес» за фактом виконання господарських договорів, укладених з ТОВ «Азовстройресурси» впродовж лютого-серпня 2013 року. Тобто, від'ємне значення з податку на додану вартість, яке отримав позивач у зв'язку з виконанням договорів, укладених з ТОВ «Азовстройресурси», не декларувалося позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року, яким виправлялися показники лютого 2014 року, а тому позивач не погоджується з висновками відповідача про завищення бюджетного відшкодування на 1 529 622,00 грн.
В обґрунтування протиправності прийнятого Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області податкового повідомлення-рішення форми «ВЗ» від 22 січня 2015 року № 0000031501 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 687 916, 00 грн. позивач зазначив допущення відповідачем порушення застосування пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, за змістом якого платник податків має право на бюджетне відшкодування незалежно від дати його реєстрації платником податку на додану вартість та обсягу оподатковуваних операцій у разі нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Отже, платник податків має право на формування податкового кредиту, якщо він робить капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи.
У зв'язку з вищенаведеним, позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2015 року форми «В3» № 0000031501, форми «В1» № 0000041501, прийняті Маріупольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Донецькій області (арк. справи 5-12).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 лютого 2015 року відкрите провадження у даній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні (арк. справи 1).
У судовому засіданні представник ТОВ «СМС Сімаг Сервісес» підтримала заявлені позовні вимоги, надала суду для приєднання до матеріалів адміністративної справи додаткові документи та просила суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, про що надав письмові заперечення (том 4 арк. справи 135-140). Відповідно до наданих заперечень Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецької області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ «СМС Сімаг Сервісес» за листопад 2014 року, яким виправляються показники лютого 2014 року. Згідно акту від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 в ході перевірки відповідачем встановлені порушення пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України та пункту 6 розділу 5 Наказу № 678 від 13 листопада 2013 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (ряд. 23.1) відповідного уточнюючого розрахунку на 1 529 622 грн. та пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, з урахуванням змісту якого ТОВ «СМС Сімаг Сервісес» не має права на отримання бюджетного відшкодування в сумі 2 687 916,00 грн.
Не погодившись з висновками акту перевірки TOB «СМС Сімаг Сервісес» було подані заперечення від 14 січня 2015 року № 2. Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області за результатом розгляду заперечень висновки акту від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 залишено без змін.
Висновки акту перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 в частині завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку на 1 529 622 грн. За лютий 2014 року засновані на відомостях, викладених податковою інспекцією в акті від 18 квітня 2014 року № 230/05-19-15-01/38349205, згідно якого в ході перевірки податковою інспекцією встановлені порушення, пов'язані із визначенням позивачем обсягів придбання в ТОВ «Азовстройресурси» товарів, робіт та послуг у січні 2014 року. В акті від 18 квітня 2014 року зазначено, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою Товариства з обмеженою відповідальністю «CMC СІМАГ СЕРВІСЕС», код ЄДРПОУ 38349205 з питань визначення достовірності від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2014 року з урахуванням уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2014 року з урахуванням уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість встановлено завищення податкового кредиту через включення до його складу ПДВ за наслідком відображення придбання товарно-матеріальних цінностей в ТОВ «Азовстройресурси» за період березень - грудень 2013 року на загальну суму 3 052 754,00 грн. із порушенням пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.
З урахуванням результатів наведеної перевірки, TOB «СМС Сімаг Сервісес» в порушення вимог пункту 48.1. статті 48 Податкового кодексу України та пункту 6 розділу 5 Наказу № 678 від 13 листопада 2013 року занижено суму рядку 21.3. «зменшено/збільшено залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 26 листопада 2014 року № 9068896126 на 3 052 754 грн., що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку ( ряд. 23.1.) відповідного уточнюючого розрахунку на 1 529 622 грн.
Відповідачем не заперечувалися обставини подання позивачем позову про скасування прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000151501 від 12 травня 2014 року на підставі акту перевірки від 18 квітня 2014 року № 230/05-19-15-01/38349205 та його задоволення постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року по справі № 808/6454/14 ДО/808/307/14. Втім, не заперечуючи обізнаності щодо ходу та результати судового розгляду Запорізьким окружним адміністративним судом справи № 808/6454/14 до дня оформлення акту перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205», відповідач зауважив на тому, що станом на момент написання акту перевірки постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року по справі № 808/6454/14 не була отримана ним та не набрала законної сили.
Як зазначив представник відповідача висновки акту перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 в частині визначення позивачем до відшкодування податку на додану вартість в сумі 2 687 916,00 грн. за відсутності на те підстав засновані на наступному. За результатами проведеної камеральної перевірки встановлено, що в додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до уточнюючого розрахунку від 26 листопада 2014 року № 9068896126 зазначено, що частина залишку від'ємного значення ПДВ сформована за рахунок основних фондів, фактично оплачених та введених в експлуатацію, які обліковуються як основні засоби ( ряд. 2.1. додатку 3) та дорівнює 4 217 538,00 грн. При цьому, як зазначено в акті перевірки від 18 квітня 2014 року № 230/05-19-15-01/38349205, станом на 18 квітня 2014 року виробничий об'єкт не введено в експлуатацію та обліковується на Дт рахунку 15 «Капитальні інвестиції». Вказана інформація платником не оскаржувалась, як невірно зазначена.
Крім того, в додатках 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту» до декларацій з податку на додану вартість за періоди лютий - серпень 2013 року, в яких виникло від'ємне значення податку на додану вартість, заявлене до відшкодування, в рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення ) основних фондів» не зазначено обсягу операцій у розмірі 4 217 538,00 грн.
Наведені обставини на думку відповідача свідчать про порушення позивачем пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, та відсутність в нього права на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2015 року на суму 2 687 916,00 грн.
Виходячи з вищевикладеного, відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення є законними та відповідають нормам діючого законодавства, з урахуванням чого просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» (ЄДРПОУ 38349205, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, проспект Карпова, буд. 58) зареєстроване як юридична особа 28 вересня 2012 року реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 277606 (том 1 арк. справи 67-68). Згідно довідки від 02 жовтня 2012 року № 554 позивач 1 жовтня 2012 року був взятий на облік як платник податків в Жовтневій міжрайонній ДПІ, правонаступником якої є відповідач, Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області (том 1 арк. справи 69). З 01 лютого 2013 року позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200154720 серії НБ № 444885 про реєстрацію платника податку на додану вартість ( том 1 арк. справи 82). Позивач здійснює діяльність на підставі статуту, копія якого наявна в матеріалах справи (том 1 арк. справи 70-81).
26 грудня 2014 року відповідачем проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок TOB «СМС Сімаг Сервісес» за листопад 2014 року, яким виправляються показники лютого 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за листопад 2014 року, яким виправляються показники лютого 2014 року (том 1 арк. справи 52-54).
Як вбачається з наведеного вище акту камеральної перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-349205 відповідачем встановлені порушення:
- пункту 48.1. статті 48 Податкового кодексу та пункту 6 розділу 5 Наказу Міністерства доходів і зборів № 678 від 13 листопада 2013 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку додану вартість», що призвело до заниження значення рядку 21.3. «зменшено/збільшено залишок від'ємного за результатами перевірки податкового органу» в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно визначених помилок від 26 листопада 2014 року № 9068896126 на 3 052 754 грн., що призвело до завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у (ряд. 23.1.) відповідного уточнюючого розрахунку на 1 529 622,00 грн.
- пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного заявлення до бюджетного відшкодування податку в сумі 2 687 916,00 грн.
Позивач не погодився з висновками наведеного акту перевірки, у зв'язку з чим 14 січня 2015 року надав до податкового органу заперечення на вищенаведений акт перевірки (том 1 арк. справи 61). 19 січня 2015 року відповідачем надіслано на адресу позивача лист, згідно з яким висновки акту перевірки залишені без змін (том 1 арк. справи 62).
На підставі наведеного акту перевірки Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 22 січня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми «В1» № 0000041501, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 529 622,00 грн., та накладено штрафні санкції у розмірі 382 406,00 грн. (том 1 арк. справи 58);
- форми «В3» № 0000031501, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 687 916,00 грн.(том 1 арк. справи 55).
Прийняті відповідачем рішення є правовими актами індивідуальної дії, правомірність винесення яких визначається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.
Суд зазначає, що спірним питанням у даній справі є незгода позивача з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями.
Стосовно правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000041501 від 22 січня 2015 року, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 529 622,00 грн., та накладено штрафні санкції у розмірі 382 406,00 грн., суд виходить за наступного.
Як вбачається з описової частини акту перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 висновки відповідача про завищення суми бюджетного відшкодування на 1 529 622,00 грн. за лютий 2014 року засновані на описаних відповідачем в акті перевірки від 18 квітня 2014 року № 230/05-19-15-01/38349205 висновках про заниження позивачем суми податкових зобов'язань за січень 2014 року на 3 052 754 грн., внаслідок завищення податкового кредиту січня 2014 року через відображення в його складі податку з правочинів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей, що не мали реального відбуття.
Обставина покладення відповідачем висновків акту № 230/05-19-15-01/38349205 від 18 квітня 2014 року в основу висновків про завищення суми бюджетного відшкодування на 1 529 622,00 грн., викладених в акті перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 не є спірною між сторонами.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що в період з 02 квітня 2014 року по 17 квітня 2014 року посадовими особами Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області на підставі підпунктів 20.1.2-20.1.9, 20.1.13 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, наказу Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 01 квітня 2014 року № 348 про призначення перевірки, проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» (код ЄДРПОУ 38349205) з питань визначення достовірності від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2014 року, на підставі декларації ТОВ «СМС Сімаг Сервісес» від 20 лютого 2014 року № 9008763928, з урахуванням уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року (вх. № 9016491623 від 28 березня 2014 року) та залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту за січень 2014 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість згідно з затвердженим планом перевірки.
За результатами наведеної перевірки 18 квітня 2014 року відповідачем складено акт № 230/05-19-15-01/38349205 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» з питань визначення достовірності від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за січень 2014 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на додану вартість, залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2014 року з урахуванням уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість (том 1 арк. справи 15-45).
На підставі вказаного акту перевірки 12 травня 2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від № 0000151501 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3 074 474,00 грн. (том 1 арк. справи 13).
Рішенням про результати розгляду скарги Державної фіскальної служби України від 04 вересня 2014 року № 2845 16/49-99-10-01-15 наведене вище податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення (том 2 арк. справи 186-187).
Позивач, скориставшись правом на судове оскарження прийнятого податкового повідомлення-рішення звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року № 0000151501 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 3 052 754,40 грн. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 грудня 2014 року по справі № 808/6454/14 поданий позов задоволений повністю, податкове повідомлення-рішення від 12 травня 2014 року № 0000151501 визнано протиправним та скасовано в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 3 052 754,40 грн.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V нього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен апатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З урахуванням викладеного суд вважає, що податковим органом були зроблені передчасні висновки про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника (ряд. 23.1.) відповідно до уточнюючого розрахунку за лютий 2014 року на 1529 622,00 грн., оскільки станом на час складання акту податкової перевірки від 26 грудня 2014 року № 537/05-19-15-01/38349205 грошові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2014 року були узгодженими в обсязі, зазначеному позивачем наданих до податкової інспекції деклараціях та уточнюючих розрахунках, у зв'язку з зверненням платника податку до суду із позовом про визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким були змінені самостійно задекларовані платником податків показники.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 22 січня 2015 року № 0000041501, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 529 622,00 грн., та накладено штрафні санкції у розмірі 382 406,00 грн., прийнято податковою інспекцією передчасно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
При вирішенні питання щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000031501 від 22 січня 2015 року, яким позивачеві відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 687 916,00 грн., суд виходить за наступного.
Відповідно до положень пункту 200.1., 200.3., 200.4. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з пунктом 200.5 статті 200 Податкового кодексу України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:
- були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);
- мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).
Зі змісту пункту 200.5. статті 200 Податкового кодексу вбачається, що встановлені ним обмеження отримання бюджетного відшкодування не стосуються випадків, коли платник податків нараховував податковий кредит внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до положення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Таким чином, платник податків має право на формування податкового кредиту, якщо він робить капітальні інвестиції у необоротні капітальні активи, та відповідно на бюджетне відшкодування.
У розумінні статті 145 Податкового кодексу України (чинною на момент виникнення спірних правовідносин), необоротними капітальними активами є, зокрема, будівлі їх споруди.
Як підтверджено матеріалами адміністративної справи об'єктом будівництва ТОВ «СМС Сімаг Сервісес» є будівлі і споруди комплексу під обслуговування металургійного обладнання за адресою: Донецька область, м. Маріуполь, проспект Карпова, 58. Зазначений об'єкт введено в експлуатацію 27 грудня 2013 року, що також підтверджено витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності виданим 27 жовтня 2014 року (том 1 арк.. справи 66).
Згідно з підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Тому посилання податкового органу на те, що до моменту введення в експлуатацію споруджуваного ТОВ «СМС Сімаг Сервісес» комплексу позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого контрагентам при будівництві цього об'єкта є необґрунтованим, оскільки згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Також суд зазначає, що позивачем на підтвердження своєї правової позиції було надано суду копії наступних документів: декларації про готовність об'єкту до експлуатації «Реконструкція та нове будівництво комплексу під обслуговування металургійного обладнання» разом із засвідченою копією витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 27 жовтня 2014 року (том 1 арк. справи 63-66), угоди, які були укладені позивачем з контрагентами, що підтверджують правомірність визначення від'ємного значення заявленої позивачем суми до відшкодування у розмірі 4 217 538,00 грн. (разом із товарно-транспортними та податковими накладними) (том. 1 арк. справи 86-249, том. 2 арк. справи 143), засвідчені копії податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди з березня 2013 року по серпень 2013 року та лютий 2014 року, а також засвідчені копії уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за липень-серпень 2013 року та січень, лютий 2014 року (том. 2 арк. справи 198-251, том 3 арк. справи 1-7), засвідчені копії договору підряду на капітальне будівництво, реконструкцію та ремонт об'єкту разом із додатками та додатковими угодами (том 3 арк. справи 8-250).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що Маріупольською ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області необґрунтовано та безпідставно прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3» № 0000031501, яким відмовлено позивачу у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 2 687 916,00 грн., у зв'язку з чим останнє також підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав у податкового органу для застосування у відношенні позивача податковим повідомлення-рішенням штрафних (фінансових) санкцій.
Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2015 року форми «В3» № 0000031501, форми «В1» № 0000041501, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частин 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Таким чином, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам, тобто 487,20 грн. (арк. справи 3,4).
На підставі викладеного, керуючись статтями 8-11, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 січня 2015 року форми «В3» № 0000031501, форми «В1» № 0000041501, - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 22 січня 2015 року форми «В3» № 0000031501.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 22 січня 2015 року форми «В1» № 0000041501.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМС Сімаг Сервісес» (ЄДРПОУ 38349205, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, Іллічівський район, проспект Карпова, буд. 58) витрати по сплаті судового збору у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят дві грн. 20 коп.).
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 17 березня 2015 року.
Постанова у повному обсязі складена 17 березня 2015 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Зінченко О.В.