Головуючий у 1 інстанції - Федотова В.М.
Суддя-доповідач - Міронова Г.М.
01 квітня 2015 року справа №266/4812/14-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Юрко І.В., Блохіна А.А., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2014 року у справі № 266/4812/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про визнання дії щодо недоплати щорічної разової допомоги інвалідам війни до 5 травня за 2014 року протиправними, зобов'язати зробити перерахунок, стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги,
Позивач 03.12.2014 року звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради. Просив визнати неправомірними дії відповідача в частині недоплати щорічної разової допомоги інвалідам війни до дня 5 травня - протиправними; зобов'язати управління зробити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до дня 5 травня за 2014 рік; стягнути з відповідача на його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу до дня 5 травня за 2014 рік у сумі 4623,00 грн.
Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради при виплаті ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік.
Зобов'язано Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради зробити перерахунок та стягнути з Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2014 рік на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 в розмірі 4623,00 (чотири тисячі шістсот двадцять три) гривні.
Відповідач не погодився з даним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (надалі - Закон № 3551), Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Постанову Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2014 року № 102 «Про деякі питання виплати у 2014 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань», та зазначає, що управлінням у 2014 році грошова допомога до 5 травня надавалася у розмірі 2020,00 грн. - інвалідам 3 групи, відповідно до вимог діючого законодавства.
Частиною 8 ст. 183-2 КАС України передбачено, що апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є інвалідом третьої групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується посвідченнями серії Є № 029469 від 22 листопада 2012 року (а.с. 4).
ОСОБА_2 14 листопада 2014 року звернувся до відповідача із заявою, в якій просив виплатити разову грошову допомогу до 5 травня за 2014 рік в повному обсязі згідно ст. 13 Закону № 3551 (а.с. 5).
Управлінням праці та соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради було надано відповідь від 17.11.2014 року, в якій зазначено, що 25.04.2014 року позивачу було нараховано та виплачено разову грошову допомогу як інваліду 3 групи у розмірі 2020,00 грн. (а.с. 6).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Статтею 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (зі змінами і доповненнями) передбачено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога, для інвалідів 3 групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Положення даної статті були змінені з п. 20 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», за яким: щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Зі змісту п. 2 Розділу III вказаного вище Закону Розділ II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» діяв до 31.12.2008 року.
Разом із тим, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі щодо внесення змін до статей 12,13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визнано неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У 2009-2014 роках зміни до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не вносилися.
Тобто, діючою та чинною є редакція статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» відповідно до якої, щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога, для інвалідів 3 групи - сім мінімальних пенсій за віком.
При обчисленні разової грошової допомоги до 5 травня, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А саме, відповідно до ч. 1 ст. 28 цього Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Щодо дій відповідача стосовно призначення позивачу до виплати разової грошової допомоги до 5 травня 2014 року відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 16.04.2014 року № 102, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 6-7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 № 719-VII установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Вказана норма набула чинності з 03.08.2014 року у зв'язку з вступом в законну силу Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII.
Згідно зі ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
З аналізу наведених норм вбачається, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян у 2014 бюджетного року делеговано Кабінету Міністрів України з 03.08.2014 року.
З метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 16 квітня 2014 року № 102, відповідно до якої у 2014 році розмір щорічної разової допомоги до 5 травня інвалідам війни 3 групи встановлено у розмірі 2020 гривень.
Оскільки з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, в даному випадку норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII мають застосовуватись з 03.08.2014 року замість відповідних норм Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З матеріалів справи вбачається, що спірна щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня за 2014 рік нарахована у розмірі 2020,00 грн. та виплачена позивачу 25 квітня 2014 року, тобто до моменту набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року № 1622-VII (а.с. 6).
Доказів сплати позивачу суми недоплаченої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», матеріали справи не містять.
Таким чином, здійснюючи нарахування та виплату позивачу у 2014 році щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2014 рік у розмірі меншому ніж це передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідач діяв неправомірно.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
З огляду на вищезазначене та керуючись ч. 8, 10 ст. 183-2, ст.ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 29 грудня 2014 року у справі № 266/4812/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Приморського району Маріупольської міської ради про визнання дії щодо недоплати щорічної разової допомоги інвалідам війни до 5 травня за 2014 року протиправними, зобов'язати зробити перерахунок, стягнення недоплаченої щорічної разової грошової допомоги - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Г.М.Міронова
Судді І.В.Юрко
А.А.Блохін