73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78
Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
31 березня 2015 р. Справа № 923/230/15
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс", м.Берегове, Закарпатська область
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення 69 377,50 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибув:
від відповідача - не прибув.
Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" (позивач) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 (відповідач) про стягнення 69 377,50 грн., з яких 63 070,45 грн. заборгованості за товар та 6 307,05 грн. штрафу, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу від 18.07.2012р. № 44/12.
Ухвалою суду від 12.03.2015р. розгляд справи було відкладено на 31.03.2015р. для повторного витребування від відповідача документів, як необхідні для розгляду справи.
Сторони належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи. Зокрема, відповідачеві ухвали суду від 16.02.2015р. та 12.03.2015р. по справі було надіслано поштою за вказаною у позовній заяві адресою відповідача, яка співпадає з зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання відповідача, згідно витягу на відповідача з цього реєстру (а.с.16). Першу з цих ухвал надіслано рекомендованим листом з повідомленням, іншу - рекомендованим листом. До суду повернулося поштове повідомлення (а.с.68) про вручення 19.02.2015р. відповідачу листа з ухвалою суду від 16.02.2015р. Надісланий відповідачеві рекомендований лист з ухвалою суду від 12.03.2015р. не повертався до суду без вручення відповідачу. Проте, відповідач або його представник у судові засідання 12.03.2015р. та 31.03.2015р. не прибули. При цьому, відповідач не надав суду відзив на позовну заяву та витребувані від відповідача судом, згідно з ухвалами по справі, документи. Про причини цього суду не повідомлено. До суду не надходили заяви та клопотання відповідача щодо судових засідань 12.03.2015р. та 31.03.2015р.
Від позивача не надходило заяв або клопотань щодо судового засідання 31.03.2015р.
Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони (або представників сторін) у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його (чи їхньої) відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представників позивача та відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/230/15. Розгляд справи за відсутності представників сторін, яких належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав сторін.
Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" (надалі - позивач) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (надалі - відповідач) уклали 18.07.2012р. між собою договір купівлі-продажу товару № 44/12, на умовах якого позивач зобов'язався поставити (передати) у власність відповідачеві, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар (соки, нектари, соковмісні напої, овочеву консервацію) (надалі-договір). Згідно з п. 1.1., п. 2.1.-п.2.2. договору поставка товару здійснюється окремими партіями, приймання товару здійснюється уповноваженим представником відповідача. Згідно з п. 2.5. договору право власності на товар переходить до відповідача з дати поставки товару, якою вважається дата підписання транспортної та/або видаткової накладної уповноваженим представником відповідача.
Відповідно до п. 5.4 договору відповідач зобов'язався сплачувати вартість кожної партії товару протягом тридцяти календарних днів з дати поставки партії товару. Згідно п. 5.5. договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, або ж шляхом зарахування однорідних грошових вимог сторін. Згідно з п. 5.6. договору датою оплати товару є дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або ж дата проведення взаємозаліку.
Згідно з п. 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013р., а в частині невиконаних сторонами договору фінансових зобов'язань за договором - до повного виконання таких зобов'язань.
На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар загальною вартістю 352603,69 грн. (з ПДВ) на підставі видаткових накладних № К-00001704 від 24.07.2012р. на суму 1 018,56 грн., № К-00001728 від 24.07.2012р. на суму 6,20 грн., № Б-00000764 від 31.07.2012р. на суму 63 315,36 грн., № Б-00000995 від 04.09.2012р. на суму 54 219,06 грн., № Б-00000996 від 04.09.2012р. на суму 27 336,00 грн., № К-00002114 від 27.09.2012р. на суму 17 804,10 грн., № К-00002213 від 05.10.2012р. на суму 54 310,68 грн., № К-00002214 від 05.10.2012р. на суму 2,45 грн., № К-00000210 від 31.01.2013р. на суму 6,48 грн., № К-00000211 від 31.01.2013р. на суму 3,48 грн., № К-00000275 від 14.02.2013р. на суму 21 237,12 грн., № К-00000276 від 14.02.2013р. на суму 4 872,00 грн., № К-00000380 від 26.02.2013р. на суму 13 860,00 грн., № К-00000514 від 21.03.2013р. на суму 31 568,04 грн., № К-00001340 від 14.06.2013р. на суму 32 782,56 грн., № К-00001865 від 12.09.2013р. на суму 24 426,48 грн., № К-00001866 від 12.09.2013р. на суму 3 402,00 грн., № К-00002111 від 11.10.2013р. на суму 2 433,12 грн. (а.с.21-38).
Згідно виписок банку по рахунку позивача вартість цього товару сплачена відповідачем частково, у сумі 45 000,00 грн., в період з 19.09.2012р. по 10.07.2014р. (а.с.57-60,71-75).
Частину ж з вказаного товару, а саме, товар загальною вартістю 200 193,12 грн. було повернуто відповідачем позивачеві на підставі прибуткових накладних (повернення від покупця) № К-00000180 від 10.09.2012р. на суму 751,86 грн., № К-00000024 від 31.01.2013р. на суму 2 116,98 грн., № К-00000025 від 31.01.2013р. на суму 1 644,42 грн., № К-00000026 від 31.01.2013р. на суму 1 824,30 грн., № К-00000027 від 31.01.2013р. на суму 76,14 грн., № К-00000033 від 23.01.2013р. на суму 24 000,06 грн., № К-00000041 від 20.02.2013р. на суму 369,84 грн., № К-00000042 від 20.02.2013р. на суму 58,56 грн., № К-00000060 від 21.03.2013р. на суму 774,36 грн., № К-00000118 від 22.05.2013р. на суму 53 467,20 грн., № К-00000119 від 22.05.2013р. на суму 30 571,92 грн., № К-00000161 від 29.06.2013р. на суму 13 999,62 грн., № К-00000183 від 16.07.2013р. на суму 7 563,60 грн., № К-00000184 від 16.07.2013р. на суму 2 436,24 грн., № К-00000281 від 29.10.2013р. на суму 24 426,48 грн., № К-00000283 від 31.10.2013р. на суму 115,20 грн., № К-00000340 від 16.12.2013р. на суму 17 264,34 грн., № К-00000341 від 16.12.2013р. на суму 4 872,00 грн., № К-00000342 від 16.12.2013р. на суму 13 860,00 грн. (а.с.39-56,70).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона - продавець зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони - покупця, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення обов'язковими реквізитами первинного документу є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Факт поставки позивачем відповідачеві товару загальною вартістю 352 603,69 грн. підтверджується видатковими накладними № К-00001704 від 24.07.2012р., № К-00001728 від 24.07.2012р., № Б-00000764 від 31.07.2012р., № Б-00000995 від 04.09.2012р., № Б-00000996 від 04.09.2012р., № К-00002114 від 27.09.2012р., № К-00002213 від 05.10.2012р., № К-00002214 від 05.10.2012р., № К-00000210 від 31.01.2013р., № К-00000211 від 31.01.2013р., № К-00000275 від 14.02.2013р., № К-00000276 від 14.02.2013р., № К-00000380 від 26.02.2013р., № К-00000514 від 21.03.2013р., № К-00001340 від 14.06.2013р., № К-00001865 від 12.09.2013р., № К-00001866 від 12.09.2013р. та № К-00002111 від 11.10.2013р., які оформлено згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів. Кожну з цих накладних підписано представниками відповідача та скріплено відбитком печатки відповідача без будь-яких зауважень та заперечень (щодо кількості, асортименту, ціни та якості товару). Доказів іншого відповідачем не надано.
Згідно положень п. 2.5. договору датою поставки товару та моментом переходу права власності на окрему партію товару (вказаний у одній видатковій накладній товар) є дата складання кожної з видаткових накладних
Виходячи з дати складання останньої, за часом складання, з вказаних видаткових накладних (накладна № К-00002111 від 11.10.2013р.), встановлений п.5.4. договору строк для оплати товару, а саме, протягом тридцяти календарних днів з дати поставки партії товару, скінчився 09.11.2013р.
Матеріалами справи (виписками банку) підтверджений факт сплати відповідачем 45 000,00 грн. на часткову оплату товару позивача, який був отриманий відповідачем на підставі договору. Крім цього, позивачем у письмових поясненнях (а.с.69) стверджується про сплату відповідачем, додатково до зазначених 45 000,00 грн., ще 44 340,12 грн. на часткову оплату вказаного товару та про неможливість позивача, з об'єктивних причин (відсутність оригіналів відповідних виписок банку), надати докази сплати відповідачем цих 44 340,12 грн.
За висновком суду відсутність у позивача оригіналів виписок банку, в яких відображено факт сплати відповідачем на користь позивача 44 340,12 грн., об'єктивно не унеможливлює надання позивачем суду таких виписок, оскільки у позивача існує можливість отримати в банківській установі дублікати таких виписок. Іншого позивачем не доведено.
Згідно з ч. 1 ст. 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання. За відсутності відповідних заперечень сторін та виходячи з наведених положень ч. 1 ст. 35 ГПК України суд приймає доведеним те, що вказаний у прибутковій накладній (повернення від покупця) № К-00000033 від 23.01.2013р. товар загальною вартістю 24000,06 грн. повернуто позивачеві відповідачем.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача заборгованості у сумі 107 410,57 грн. з оплати товару позивача, який був отриманий відповідачем на підставі договору.
107 410,57 грн. = 352 603,69 грн. (загальна вартість отриманого відповідачем товару) - 45 000,00 грн. (сума часткової оплати цього товару) - 200 193,12 грн. (загальна вартість повернутого позивачеві товару)
За відсутності відповідних первинних документів на підтвердження факту сплати відповідачем 44 340,12 грн. на часткову оплату товару позивача, який був отриманий відповідачем на підставі договору, платежами у розмірі 10 000,00 грн. 27.08.2012р., 24340,12 грн. 07.09.2012р., 5 000,00 грн. 11.09.2012р. та 5 000,00 грн. 14.09.2012р., суд не приймає до уваги підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків між сторонами від 30.06.2014р. та від 31.07.2014р. (а.с.17, 18), в яких, відповідно, вказано, що станом на 30.06.2014р. розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 64 070,45 грн., а станом на 31.07.2014р. розмір такої заборгованості складає 63 070,45 грн.
Разом з тим суд зазначає, що спір вирішується судом, виходячи з вказаного (визначеного) позивачем загального розміру позовних вимог та розміру складових цих вимог. Визначення розміру позовних вимог є виключним правом позивача.
Виходячи з цього заявлення позивачем позовних вимог про стягнення з відповідача, саме, 63 070,45 грн. заборгованості з оплати товару, а не 107 410,57 грн. -підтвердженого матеріалами даної судової справи розміру такої заборгованості, є правом позивача, а також, об'єктивно, не призводить та не може призвести до порушення прав та ущемлення інтересів відповідача.
Відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього вказаної заборгованості за договором у розмірі 63 070,45 грн.
Під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів сплати на користь позивача 63 070,45 грн. заборгованості з оплати товару, повністю або частково.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 63 070,45 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.
Поряд з вимогами про стягнення 63 070,45 грн. заборгованості з оплати товару позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 307,05 грн. штрафу, що складає 10 % від суми вказаної заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж Кодексу, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.1. договору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно норм чинного законодавства України. Відповідно ж до п. 7.3. договору у випадку порушення встановленого договором терміну розрахунку за товар більш ніж на 21 календарний день, відповідач сплачує позивачеві штраф у розмірі 10 % (десять відсотків) від суми заборгованості.
Розмір заявленого позивачем до стягнення штрафу, а саме, 6 307,05 грн., не перевищує 10 741,06 грн., що становить 10 % від суми підтвердженої матеріалами справи заборгованості відповідача (107 410,57 грн.) з оплати товару позивача, який був отриманий відповідачем на підставі договору.
10 741,06 грн. = (107 410,57 грн. / 100 %) х 10 %
Стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості відповідає п.7.3. договору (прострочення відповідачем оплати товару з 10.11.2013р., об'єктивно, триває більш ніж 21 календарний день) та узгоджується з наведеними правовими нормами. Під час розгляду справи відповідач не надав будь-яких заперечень щодо нарахування йому позивачем 6 307,05 грн. штрафу або ж доказів сплати такого штрафу, повністю або частково.
Стосовно позовних вимог про стягнення штрафу, суд вважає за необхідне вказати, також, про наступне. Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно ж до ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено спеціальну позовну давність в один рік.
Згідно з п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України за зобов'язанням з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи слідує, що право на звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача передбаченого п. 7.3. договору штрафу у розмірі 10 % від суми заборгованості відповідача з оплати товару, виникло у позивача не пізніше ніж 02.12.2013р. Ця календарна дата (02.12.2013р.) є двадцять другим календарним днем з 10.11.2013р. - дати прострочення відповідачем строку оплати товару за останньою за датою складання видатковою накладною на поставку відповідачеві товару на підставі договору (видаткова накладна № К-00002111 від 11.10.2013р.).
Таким чином, встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності для вимоги про стягнення цього штрафу розпочав свій перебіг з 02.12.2013р. та скінчився 02.12.2014р. Позовна ж заява з вимогами, зокрема, про стягнення вказаного штрафу, датована 02.02.2015р. та надіслана до суду 09.02.2015р. (дата на відбитку календарного штемпелю поштового відділення на поштовому конверті, в якому позовна заява надійшла до суду, та у описі вкладення до поштового відправлення (а.с.65-66)).
Тобто, позов про стягнення з відповідача вказаного штрафу подано з пропуском відповідного строку позовної давності.
Разом з тим, суд констатує про те, що у справі № 923/230/15 не заявлено про застосування наслідків сплину позовної давності стосовно позовних вимог про стягнення штрафу.
За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 6 307,05 грн. штрафу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 1 827,00 грн., має бути покладений на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрут Майстер Фудс" (місцезнаходження: 90202, Закарпатська обл., м.Берегове, вул. Богдана Хмельницького,буд.163; ідентифікаційний код юридичної особи 35771408) 63 070 (шістдесят три тисячі сімдесят) грн. 45 коп. заборгованості з оплати товару, 6 307 (шість тисяч триста сім) грн. 05 коп. штрафу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя К.В. Соловйов