ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
25 березня 2015 року № 2а-10205/10/1370
14 год. 30 хв. м.Львів, вул.Чоловського, 2
Зал судових засідань № 5
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Тертичного В.Г.
за участю секретаря судового засідання Олійника Ю.В.
за участю представників сторін:
від представника позивача - Мандзиняк Г.
від представника відповідача - ОСОБА_3
від представника третьої особи - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівський відділ реєстраційно-екзаменіційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, -
Державна податкова інспекція у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівський відділ реєстраційно-екзаменіційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області, в якому просить стягнути з відповідача податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі - 50220,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач є власником транспортних засобів. У відповідності до ст. 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», фізичні особи податок з власників транспортних засобів сплачують перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічній огляд. Однак, відповідачем не дотримано вимог вищевказаної статті, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 50220,00 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, і саме цю суму позивач просить стягнути в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснення надала аналогічні до викладеного в позовній заяві, просить позов задоволити повністю.
Представник відповідача проти позову заперечив в повному обсязі та подав письмове заперечення на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідач немає жодного відношення до зареєстрованих автомобілів та ніколи не здійснював жодних дій і не підписував жодних документів щодо їх реєстрації у будь-яких органах ДАІ, а тим більше йому нічого не відомо про сам факт існування таких автомобілів. В усних поясненнях додатково зазначив, що жодних заяв про реєстрацію транспортних засобів ОСОБА_4 не подавав. Окрім того, до матеріалів справи долучив висновок експерта № 6/348 від 13.06.2014 року, в якому зазначено наступне: 1) підпис від імені ОСОБА_4 у заяві № 1632 від 30.04.2009 року у графі «Заявник» - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; 2) підпис від імені ОСОБА_4 у заяві № 2304 від 06.05.2009 року у графі «Заявник» - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою; 3) підпис від імені ОСОБА_4 у заяві № 63702 від 06.05.2009 року у графі «Отримав» - виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою. На підставі викладеного вважає, що твердження позивача про несплату саме відповідачем податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів є повністю надуманими та протиправними. Додатково стверджує, що позивачем, навіть якщо дійсно мала місце несплата згаданого податку, було пропущено строк звернення до суду, а тому просить суд залишити даний позов без розгляду, або в разі розгляду справи відмовити в його задоволенні повністю.
Представник Львівського відділу реєстраційно-екзаменіційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце проведення судового засідання. 05 березня 2015 року представник третьої особи в телефонному режимі заявив клопотання, в якому просив слухати дану справу без участі уповноваженого представника.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.
Листом Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи Управління Державтоінспекції ГУМВС України у Львівській області № 9/2074 від 31.08.2010 року повідомлено, що громадянин ОСОБА_4 зареєстрував два автомобілі, а саме:
- 30.04.2009 року автомобіль марки MERCEDES-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_1) 1996 року випуску;
- 06.06.2009 року автомобіль марки MERCEDES-BENZ (державний номерний знак НОМЕР_2) 2000 року випуску.
Згідно з Розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу, сума податку, що підлягає сплаті відповідачем, становить 50220,00 грн., а саме: 28740,00 грн. податку з власників транспортних засобів за автомобіль марки MERCEDES-BENZ SPRINTER412 19996 року випуску (об'єм двигуна 2874 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. - 1000,00 грн.) та 21480,00 грн. податку з власників транспортних засобів за автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO 108CD1 2000 року випуску (об'єм двигуна 2148 куб.см., ставка податку за 100 куб.см. - 1000,00 грн.)
Позивачем на ім'я ОСОБА_4 було направлено повідомлення-виклик щодо необхідності підтвердження ним сплати податку з власників транспортних засобів, який був вручений відповідачу 17 червня 2010 року.
Відповідно до довідки Державної податкової інспекції у Залізничому районі м.Львова № 27185/9/19-023 від 08.10.2010 року до бюджету від відповідача кошти по сплаті податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 50220,00 грн. не надходили.
Спору щодо правильності розрахунку податку між сторонами немає. Спір виник у зв'язку з відсутністю поступлення до бюджету податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від відповідача за першу реєстрацію транспортного засобу.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11.12.1991р., порушення якого встановлено податковим органом, та Закон України від 25.06.1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування", Закон України від 21.12.2000 року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" втратили чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI.
Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99). п/99).
Спірні правовідносини виникли до 01.01.2011 року, а тому положення Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" та "Про систему оподаткування", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" застосовуються судом при вирішенні спору.
Закон України від 25.06.1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування" визначає ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Відповідно до ст. 2 Закону під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно зі ст. 14 цього ж Закону до загальнодержавних належать, зокрема, такі податки і збори (обов'язкові платежі), як податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. власників
Відповідно до ст. 20 Закону контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього ж Закону є об'єктами оподаткування.
Відповідно до ст. 3 цього ж Закону перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.
Частиною 1 ст. 5 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами - перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
Згідно з частиною 4 та 6 вищевказаної статті фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Відповідно до ч. 1 п. 3 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів", затвердженого постановою КМ України № 1371 (далі - Порядок), державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
У відповідності до ч. 4 п. 8 Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.
Пунктом 3.4 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС України № 379 (далі - Інструкція) встановлено, що працівниками РЕП ДАІ здійснюється контроль за внесенням обов'язкових платежів власниками транспортних засобів, у тому числі податку з власників транспортних засобів.
Згідно п. 3.11. Інструкції після проведення всіх перевірок у заяву про реєстрацію транспортного засобу уповноваженою посадовою особою РЕП ДАІ, яка приймає рішення, вноситься чіткий запис про прийняте щодо реєстрації транспортного засобу рішення, яке підтверджується підписом із зазначенням П.І.Б. та дати.
Пунктом 8 Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів.
З аналізу вищевказаних норм, суд приходить до висновку, що ніхто не може здійснити державну реєстрацію транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів.
Реєстрація транспортного засобу без сплати встановленого законом податку тягне за собою відповідальність не відповідача, а посадових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області, які здійснили таку реєстрацію.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року у справі № 2а-2244/11/1370 за позовом ОСОБА_4 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації автомобілів - у задоволенні позову відмовлено повністю. Дане рішення обгрунтоване тим, що така підстава, як несплата при реєстрації податків, для скасування реєстрації чинним законодавством не передбачена, оскільки законодавство передбачає можливість стягнення таких платежів і після реєстрації транспортного засобу. Крім того, у матеріалах справи містяться копії квитанцій про сплату позивачем 30.04.2009 року 28740,00 грн. податку з власників транспортних засобів (у день реєстрації автомобіля марки MERCEDES BENZ SPRINTER 412 1996 року випуску, державний номерний знак ВС0229AC) та про сплату позивачем 06.05.2009 року 21480,00 грн. податку з власників транспортних засобів (у день реєстрації автомобіля марки MERCEDES BENZ VITO 108CDI 2000 року випуску, державний номерний знак ВС2871AK). Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2015 року таке рішення було залишено без змін.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 та ст. 11 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року, яка набрала законної сили, суд, керуючись положеннями ст. 72 КАС України, приймає обставини, які встановлені іншим судом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів не підлягає стягненню з відповідача, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати не належить стягувати зі сторін.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 151-154, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Львівський відділ реєстраційно-екзаменіційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі - 50220,00 грн. - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 27 березня 2015 року.
Суддя Тертичний В.Г.