79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"30" березня 2015 р. Справа № 914/4556/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- О.В. Михалюк
Розглянувши апеляційну скаргу ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг»
на рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015р.
у справі № 914/4556/14
за позовом: ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг»
до: ПАТ «Бізнес-Центр «Підзамче»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ФОП ОСОБА_2
про: визнання права оренди приміщення у зв'язку з пролонгацією договору оренди та поновлення строку, який був раніше встановленим договором №52/13-Ор від 30.09.2013р.
З участю представників :
від позивача - Коваль А.Ф. - представник (довіреність №б/н від 05.12.2014р.)
від відповідача - Курилич А.Я. - представник (довіреність №01 від 05.01.2015р.)
від третьої особи - ОСОБА_2
Рішенням господарського суду Львівської області від 12.02.2015р., суддя Долінська О., в позові було відмовлено.
З даним рішенням не погодився позивач - ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг» і оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.
ПАТ «Бізнес-Центр «Підзамче» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розгляд справи відкладався за клопотанням апелянта та третьої особи.
Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2015р. у складі колегії відбулась заміна судді Кравчук Н.М. у зв'язку з відпусткою суддею Михалюк О.В.
30.03.2015р. на адресу апеляційного суду надійшло клопотання від ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг» та ФОП ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі до вирішення справи №463/355/15ц Личаківським районним судом м. Львова.
Апеляційний суд відхилив дане клопотання, оскільки рішення господарського суду Львівської області було винесене 12.02.2015р., а ухвала про відкриття провадження у цивільній справі №463/355/15ц лише 20.02.2015р., тобто після винесення рішення господарським судом. Отже, майбутнє рішення районного суду буде лише нововиявленою обставиною по відношенню до оскаржуваного рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015р. у справі №914/4556/14 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди №52/13-Ор від 30.09.2013 року було укладено між позивачем, ФОП ОСОБА_2 та відповідачем терміном до 30 вересня 2014 року.
Згідно п. 8.1. вказаного договору, договір може бути припинений достроково за взаємною письмовою згодою сторін. Цей договір може бути розірваний в односторонньому порядку за вимогою однієї зі сторін, із письмовим попередженням про це іншої сторони не пізніше ніж: за один календарний місяць до дати розірвання договору та за умови сплати стороною, що ініціює розірвання договору, іншій стороні додаткової компенсації витрат, пов'язаних з достроковим розірванням договору, в розмірі погодженої сторонами орендної плати за один календарний місяць. Зазначені суми компенсацій сплачуються до дня підписання сторонами акта приймання-передачі (повернення) приміщень, незалежно від сум оплати орендної плати та інших платежів за цим договором. Одностороння відмова від виконання зобов'язань і одностороння зміна умов договору не допускається."
Відповідно до п.1.1 договору оренди №52/13-Ор від 30.09.2013р. орендодавець передає в оренду орендарю нежитлове приміщення площею 396 м.кв. на першому поверсі адміністративно - побутового корпусу за адресою м.Львів, вул. Б.Хмельницького,176 під кафе (надалі майно) яке належить орендодавцю на підставі договору поділу посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО Лойком О.І., за додатковою домовленістю сторін надає в оренду майно (меблі, оргтехніку, тощо) додаткові послуги, пов'язані з орендою зазначених приміщень, а орендар приймає в тимчасове користування об'єкт оренди та сплачує орендну плату за використання орендованого майна на умовах цього договору.
П.2.2. договору сторони погодили, що датою початку використання майна є дата підписання акта приймання-передачі, але у будь якому випадку датою початку використання майна є 1 жовтня 2013 р., оскільки даний пункт договору покладає обов'язок на орендодавця передати, а на орендарі прийняти приміщення не пізніше цієї дати. А підтвердженням та доказом факту прийняття та використання майна орендарями є відповідні акти про надання - прийняття послуг. Такі акти і міститься в матеріалах справи, для доказу початком використання майна надано відповідачем копії актів надання-прийняття послуг за жовтень 2013 р., тобто перший місяць після дати яка вказана в п.2.2. договору. В даних актах вказано, що надані послуги згідно договору оренди №52/13-Ор від 30.09.2013 р.
Позивачу передано відповідачем в оренду приміщення (площею 396 м.кв. на першому поверсі адміністративно-побутовому корпусі за адресою м.Львів, вул..Б.Хмельницького,176) згідно договору оренди №52/13-Ор від 30.09.2013 року.
Відповідачем 07.10.2014р. було направлено позивачу лист №91 від 07.09.2014р. з вимогою повернення орендованого майна по закінченню терміну дії договору оренди №52/13-ор від 30.09.2013р., що підтверджується описом вкладення до цінного листа та повідомленням про вручення поштового відправлення (докази містяться в матеріалах справи).
Ще одним підтвердженням отримання позивачем листа вимоги про повернення орендованого майна є надісланий позивачем лист-відповідь на лист №91 від 07.09.2014р.
Приватне підприємство "Ресторан швидкого обслуговування "Лем-Берг" звернувся з позовом до ПАТ "Бізнес-Центр "Підзамче", в якому просить визнати за ним право оренди приміщення (площею 396 м.кв. на першому поверсі адміністративно - побутового корпусу за адресою м. Львів, вул.. Б. Хмельницького, 176) згідно договору оренди №52/13-Ор від 30 вересня 2013 року у зв'язку з його пролонгацією та поновленням строку до 30 вересня 2015 року.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що у проваджені господарського суду Львівської області перебуває справа №914/3795/14 за позовом ПАТ "Бізнес-центр "Підзамче" до ПП "Ресторан швидкого обслуговування „Лем-Берг" (позивач у даній справі) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (третя особа уданій справі) про зобов'язання звільнити і повернути об'єкт оренди на підставі закінчення строку договору оренди №52/13-Ор від 30 вересня 2013р. Провадження у цій справі відкрито 30.10.2014р.
Отже окрім листа вимоги про повернення орендованого майна №91 від 07.09.2014 року скерованого відповідачем позивачу підтвердженням відсутності згоди орендодавця на пролонгацію спірного договору є подання зазначеної вище позовної заяви орендодавцем у справі №914/3795/14, де він виступає позивачем.
Як вбачається з Постанови №12 від 29 травня 2013 року пленуму ВГСУ, що якщо на дату закінчення строку договору (протягом строку дії договору) або протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Відповідачем по справі 04.08.2014р. було вручено позивачу повідомлення про розірвання договору у зв'язку з невиконанням останнім своїх обов'язків (а.с.57). Така вимога орендодавця однозначно вказує на заперечення проти пролонгації договору ще до закінчення його строку дії.
Листом за №91 від 07.09.2014 року орендодавець направив орендарю-апелянту вимогу про повернення орендарем майна по договору оренди. Докази вручення таких вимог позивачу наявні в матеріалах справи (а.с.55-56).
Згідно ст. 764 ЦК України є дві умови пролонгації договору оренди. Окрім заперечення орендодавця на таку пролонгацію, ще однією умовою є продовження використання орендованого майна. Позивач-апелянт не надав суду доказів оплати коштів згідно договору оренди протягом жовтня 2014 року - січня 2015 року та того, що він продовжує використовувати дане майно після закінчення договору оренди.
Ще однією підставою відмови в задоволенні позову є те, що для задоволення даного позову суду необхідно встановити юридичний факт пролонгації договору, а встановлення такого факту не відповідає передбаченим законом (стаття 20 ГК України, стаття 15, частина друга статті 16 ЦК України) способам захисту порушеного права.
Відповідно до частин 1, 2 ст.16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Строк дії договору є істотною умовою господарського договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України (ЦКУ) якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Згідно ст. 284 ГКУ строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Як підтверджено вище матеріалами справи відповідач (орендодавець) заперечував проти пролонгації спірного договору на новий термін після закінчення строку його дії у визначеному законом порядку (докази є в матеріалах справи).
Окрім заперечення орендодавця на таку пролонгацію, ще однією умовою є продовження використання орендованого майна. Позивач-апелянт не надав доказів оплати згідно договору оренди протягом жовтня 2014р. - січня 2015р. та того що він продовжує використовувати орендоване майно.
Таким чином договір оренди №52/13-Ор від 30.09.2013р. припинив свою дію 30.09.2014р. згідно умов договору і фактично, а тому не може бути пролонгований на новий термін.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги необґрунтовані належним чином, а тому не підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015р. по справі №914/4556/14 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 12.02.2015 року у справі №914/4556/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «Ресторан швидкого обслуговування «Лем-Берг» - без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
О.В. Михалюк
«Повний текст постанови виготовлено 31.03.2015р.»