30 березня 2015 року Житомир справа № 806/888/15
категорія 8.2.3
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2192,40 грн.,-
встановив:
Бердичівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 21912,40 грн. В обґрунтування позову зазначає, що борг виник з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1461,60 грн та 730,80 грн фінансових санкцій.
Представник позивача в судове засідання не прибув. Надіслав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У відповідності до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець та як платник податків перебуває на податковому обліку в Бердичівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області та є платником єдиного податку.
Згідно із пунктом 291.2 статті 291 Податкового кодексу України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 293. 1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Відповідно до п. 293.2 цієї статті Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати
Згідно із п. 295. 1 ст. 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
У порушення вищезазначених норм, відповідачем єдиний податок за 2014 рік у повному обсязі сплачено не було, у зв'язку з чим утворилась заборгованість перед бюджетом у сумі 1461,60 грн. Дані обставини підтверджуються довідкою позивача та роздруківкою картки особового рахунку платника.
Відповідно до положень п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, відповідачу нараховано фінансову санкцію в розмірі 730,80 грн.
Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у загальній сумі 2192,40 грн.(1461,60+730,80) вважається податковим боргом.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
03.10.2014 року позивачем сформовано і надіслано Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 податкову вимогу № 1432-25 із зазначенням суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 1248,09 грн (а.с. 10).
Між тим, пункт 59. 5 статті 59 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно із статтею 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Доказів сплати боргу у сумі 2192,40 грн відповідачем у добровільному порядку суду не надано.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись статтями 86, 158 - 163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1)на користь Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області податковий борг із єдиного податку з фізичних осіб за січень - липень 2014 року в розмірі 2192,40 грн.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук