10 березня 2015 рокусправа № 808/6080/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.
суддів: Щербака А.А. Малиш Н.І.
за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 808/6080/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2014 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (правонаступником є Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, далі - відповідач), в якому просив зобов'язати відповідача виплатити йому одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового утримання (4 124,39 грн.), що складає 2 062,20 грн. за кожний з 10 повних календарних років служби в органах внутрішніх справ УМВС України в Запорізькій області, а всього 20 622,00 грн.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Відповідач наполягав на тому, що позивач пропустив встановлені законом строки для звернення до суду з такими позовними вимогами.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.
Позивач у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача. Зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.
Заслухавши представника відповідача та позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що з 14.08.1996 по 15.05.2007 позивач проходив службу в органах внутрішніх справ. Наказом від 15.05.2007 № 2190/с позивач звільнений з посади оперуповноваженого відділення кримінальної міліції у справах неповнолітніх ЗМУ УМВС України в Запорізькій області.
Наказом від 15.05.2007 № 152-о його призначено старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ відділу організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом оперативного управління УПМ ДПА у Запорізькій області.
27.05.2013 наказом № 91-о "По особовому складу" підполковника податкової міліції ОСОБА_1 старшого слідчого з ОВС відділу організації досудового слідства слідчого управління ДПС у Запорізькій області звільнено з податкової міліції у запас Збройних Сил України за п. 64 п.п. "г" (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ. Відповідно до п. 10 Постанови КМУ від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" відповідачем прийнято рішення про виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний з 6 (шести) повних календарних років служби.
Листом від 17.09.2014 вих. № 630/14/08-01-05-00-36 позивача повідомлено про те, що згідно наказу ДПС у Запорізькій області від 27.05.2013 № 91-о "По особовому складу" йому передбачена виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний з 6 (шести) повних календарних років служби.
Не погоджуючись із проведеним нарахуванням та виплатою одноразової грошової допомоги, позивач звернувся із позовом до суду.
Відповідно до п. 10 Постанови КМУ № 393 від 17.07.1992 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей", крім військовослужбовців строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, за наявності вислуги 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зазначеним в абзаці першому цього пункту військовослужбовцям і особам рядового і начальницького складу, які звільняються із служби повторно, одноразова грошова допомога виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби, за винятком тих осіб, що при попередньому звільненні не набули право на отримання такої допомоги.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечувалося відповідачем, на момент попереднього звільнення позивач не набув права на отримання одноразової грошової допомоги, така допомога не враховувалося те не виплачувалася останньому, і це також підтверджується довідкою ГУМВС в Запорізькій області. (а.с. 5)
Оскільки, грошова допомога, передбачена пунктом 10 Постанови №393 є за своєю суттю одноразовою, позивач при першому звільненні з органів внутрішніх справ не отримував цю допомогу, відповідач при здійсненні розрахунку при повторному звільненні та нарахуванні одноразової грошової допомоги був зобов'язаний врахувати попередній період служби позивача в органах внутрішніх справ.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду колегія суддів вважає необґрунтованими та спростованими матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно та повно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, тому підстави для скасування такого рішення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року у справі № 808/6080/14 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст ухвали виготовлено 23.03.2015р..
Головуючий: Н.П. Баранник
Суддя: А.А. Щербак
Суддя: Н.І. Малиш