31.03.2015 року Справа № 912/1058/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопенко А.Є. (доповідач)
суддів: Дмитренко Г.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання: Однорог О.В.
від відповідача: Кулібаба М.І., довіреність №б/н від 09.02.15, представник;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2014року по справі №912/1058/14
за позовом публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ Луганської області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп", м.Кіровоград
про стягнення 13321,92 грн.,
Публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" пені в сумі 13321,92 грн. за прострочку виконання робіт щодо укладення бетонного покриття за договором № АМК-1149-2013-пдр від 17.05.2013р.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2014р. по справі №912/1058/14 (головуючий суддя Змеул О.А., судді Поліщук Г.Б., Шевчук О.Б.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Алчевський металургійний комбінат" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення, яким стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" на користь публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" пеню в сумі 13321,92 грн. за прострочку виконання робіт за договором №АМК-1149-2013-пдр від 17.05.2013р., посилаючись на неповне з'ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, та порушення судом норм матеріального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судових засіданнях представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
17.05.2013р. між публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" (підрядник) був укладений договір №АМК-1149-2013-пдр.
За умовами вказаного договору підрядник зобов'язався виконати роботи по влаштуванню бетонного покриття товщиною 200 мм по об'єкту "Благоустрій території у районі будівлі заводоуправління ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" у кількості 4500 кв.м, а замовник повинен прийняти та оплатити роботи.
Згідно з п.2.1 договору ціна договору становить 582 216 грн.
У пункті 3.1 договору сторони узгодили, що поточна оплата здійснюється замовником щомісячно відповідно до акту виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) протягом 10 банківських днів.
Розрахунки здійснюються після підписання акта приймання-передачі виконаних робіт (п.3.2 договору).
Відповідно до п.3.3 договору кінцевий розрахунок здійснюється після підписання акта робочої комісії і протягом 20 днів після підписання акта здачі об'єкта в експлуатацію.
Оплату за виконані роботи замовник здійснює за актами форми КБ-2в с урахуванням фактично виконаних робіт (п.3.4 договору).
Згідно з п.3.5 договору до початку виконання робіт замовник перераховує попередню оплату в розмірі 50 % від вартості робіт, що підлягають виконанню.
На виконання умов договору відповідач перерахував позивачу в якості попередньої оплати кошти в сумі 291 108 грн. платіжним дорученням №8918 від 24.05.2013р.
За умовами п.5.1.15. договору підрядник повинен виконувати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації з якістю робіт, що відповідає вимогам проекту і державним будівельним нормам України, а замовник у свою чергу відповідно до п.5.2.2. зобов'язувався до початку робіт надати відповідачеві проектно-кошторисну документацію, затверджену замовником у двох екземплярах.
В матеріалах справи відсутні докази передачі позивачем такої документації відповідачу і, відповідно, належного виконання позивачем своїх обов'язків відповідно до п.5.2.2 договору.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо ненадання господарським судом оцінки листу №026-14вих. від 20.05.2014р., до якого додано копію проекту щодо устрою бетонного покриття товщиною 200 мм за об'єктом "Благоустрій території у районі будівлі заводоуправління ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", оскільки господарський суд зазначив у рішенні, «що відповідач не міг самостійно розпочати виконання робіт без проекту, і так і не отримавши проекту розпочав виконання робіт за вказівкою позивача; позивач до завершення робіт не надав проектну документацію, оскільки докази її передачі в справі відсутні».
Пунктом 4.1 договору встановлено строки виконання робіт: початок - протягом 3-х днів з моменту підписання договору, закінчення - 31.05.2014р.
З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2013р. між сторонами був підписаний та скріплений відповідними печатками підприємств акт №1 приймання виконаних робіт за червень 2013р., за яким позивач виконав, а відповідач прийняв відповідні роботи, вартість яких склала 271 920 грн. Також, 20.08.2013р. між сторонами був підписаний акт виконаних робіт за серпень 2013р. на суму 171 978 грн. Всього сторонами було підписано два акти виконаних робіт на загальну суму 443 898 грн.
Відповідно до п.7.1 договору за порушення строків виконання робіт і здачі об'єктів в експлуатацію підрядник сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості робіт по договірній ціні за кожний день.
За період прострочення виконання робіт позивач нарахував відповідачеві пеню.
Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст.877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.
Підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника. Замовник звільняється від відшкодування цих збитків, якщо доведе, що у проведенні додаткових робіт немає необхідності.
Якщо підрядник не виконав обов'язку, встановленого частиною третьою цієї статті, він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не доведе, що його негайні дії були необхідними в інтересах замовника, зокрема у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта будівництва.
Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (ч.1,2 ст.614 Цивільного кодексу України).
Як встановлено господарським судом, товариство з обмеженою відповідальністю "Оліс-Груп" весь цикл робіт, який в строках виконання залежав як від влаштування щебеневої основи, яка виконувалась третьою стороною, так і від поставки матеріалів, які надавались позивачем, не виконувало.
Позивачем на підтвердження заявлених вимог на виконання ухвали господарського суду від 12.05.2013р. листом від 20.05.2014р. №026-14 надано пояснення щодо передачі відповідачу будівельного майданчика, в якому позивач вказує на те, що виконання ним вимог договору щодо передачі будівельного майданчика підтверджується актами від 21.05.2013р., 25.05.2013р., за травень 2013р.
Судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що акт за травень 2013р. про передачу позивачем відповідачу частини будівельного майданчика площею 1128,6 кв.м. (т.1, а.с.55), не можна вважати беззаперечним доказом його передачі саме в травні, оскільки відповідачем надано такий саме акт, але без зазначення в ньому дати та місяця складання (т.1, а.с.79). Зазначене спростовує доводи позивача про складання і підписання цього акту в травні 2013р.
В акті про передачу відповідачу частини будівельного майданчика площею 800 кв.м. за травень 2013р., також відсутня дата його складання.
Відповідач підтвердив належність та доказовість лише двох актів, за якими йому було передано площу 333,97 кв.м. - 21.05.2013р. та площу 853,03 кв.м. - 25.05.2013р. щебеневої основи.
Також, як вбачається з актів передачі обсягів робіт по влаштуванню щебеневої основи, загальна площа переданої відповідачу щебеневої основи складає 3115,60 кв.м., тоді як загальна площа влаштованого відповідачем бетонного покриття складає 3520 кв.м. Таким чином, позивач не оформляв передачу відповідачу за відповідним актом 404,40 кв.м. щебеневої основи, на якій відповідач влаштував бетонне покриття, тобто відсутні належні докази передачі відповідачу у певний час укладеної щебеневої основи.
Як вбачається з умов договору підряду, сторони не узгодили питання постачання бетону для укладення бетонного покриття.
Позивач у своїх поясненнях посилається на те, що «на момент укладення договору №АМК-1149-2013пдр від 17.05.2013р. позивачем були придбані та були в наявності необхідні для виконання робіт матеріали, а саме: бетон для улаштування покриття позивач придбав у підприємства ТОВ «Хайдельбергбетон» відповідно специфікації №3 від 16.05.2013р. до договору №АМК-1009-2013-ст від 26.04.2013р. та рахунку-фактури №КБ-0000430 від 16.05.2013р.; інші матеріали були придбані позивачем у відповідача на підставі додаткової угоди №2 від 20.05.2013р. до договору №АМК-900-2013-пст від 23.04.2013р. Відповідно наказів про відпуск матеріалів на сторону замовник почав передавати підряднику матеріали для виконання робіт з 17.05.2013р. Вказані накази про відпуск матеріалів на сторону відповідач підписував без зауважень, що свідчить про відсутність претензій з боку останнього, в тому числі відносно строків передачі матеріалів».
На спростування доводів позивача відповідач надав реєстр доставки бетону автомобільним транспортом на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» для улаштування бетонного покриття, із якого вбачається, що з 781,5 куб.м. (загальної кількості поставленого бетону) - 379,5 куб.м. бетону поставлено на будівельний майданчик після 31.05.2013р., а саме у період з 04.06.2013р. по 13.08.2013р., зокрема, 13.08.2013р. доставлено бетон по товарно-транспортних накладних у кількості 17 одиниць.
У матеріалах справи відсутні докази того, що поставлений на будівельний майданчик бетон відповідач не встиг або не зміг укласти.
Доводи позивача про те, що бетон поставлявся за заявкою відповідача, не підтверджені матеріалами справи, оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів подання відповідачем заявок на поставку бетону, а відповідач цей факт заперечив.
Господарським судом обґрунтовано відхилені надані позивачем до справи світлокопії товарно-транспортних накладних, по яким доставлявся бетон для улаштування бетонного покриття, оскільки в наданих світлокопіях товарно-транспортних накладних містяться виправлення дати та наведення дати оформлення цих накладних, приймання бетону здійснювалося самим позивачем (т.1, а.с.179-203, т.2 а.с.1-60), за підстав ненадання оригіналів витребуваних судом цих товарно-транспортних накладних, враховуючи розбіжності між наявними у справі документами.
З урахуванням викладеного, господарський суд обґрунтовано встановив, що позивач не вчинив дій, що обумовлені договором та актами цивільного законодавства, а також які випливають із суті зобов'язання, до вчинення яких відповідач не міг виконати свого обов'язку. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора, тому підстави для покладання на відповідача відповідальності за прострочення виконання будівельних робіт відсутні.
Посилання скаржника на те, що в будь-якому разі продовження строків виконання робіт повинно оформлятись додатковою угодою, колегією суддів відхиляється з урахуванням вищенаведених обставин справи, оскільки умови пункту 4.2 договору стосуються кожної із сторін договору, між тим як позивач, так і відповідач, не ініціювали укладання такої угоди.
Приймаючи до уваги викладене, висновки господарського суду відповідають матеріалам і обставинам справи, а доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують таких висновків.
Підстави для скасування рішення господарського суду, які передбачені статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.
Судовий збір за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на скаржника відповідно до приписів статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м.Алчевськ Луганської області залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 30.10.2014року по справі №912/1058/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 01.04.2015р.
Головуючий суддя А.Є. Прокопенко
Суддя Г.К.Дмитренко
Суддя В.І.Крутовських