18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 квітня 2015 року Справа № 925/228/15
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Вініченко О.Б., за участю представників сторін:
позивача: Садковський С.П., Гаврилова С.А. - по довіреності,
відповідача: Шамов О.А., Лещинський О.Й. - по довіреності,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №925/228/15
за позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»
до виробничого сільськогосподарського кооперативу «Міжгір'я»
про стягнення 1 664 219,65 грн.,
Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» звернулось в суд з позовом про стягнення з виробничого сільськогосподарського кооперативу «Міжгір'я» 1 667 756,85 грн. заборгованості, з яких: 725 145,40 грн. основна заборгованість, 217 000 грн. пеня, 525 000 грн. - 30% штрафу, 200 611,45 грн. - 24% річних.
Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по договору поставки зерна майбутнього врожаю від 28.04.2014 року №48-К.
У судовому засіданні 01.04.2015 року представник позивача позов з підстав викладених у позовній заяві підтримав, з урахуванням уточнення від 18.03.2015 року, в якому просить стягнути з відповідача 1 664 219,65 грн., з яких: 725 145,40 грн. основна заборгованість, 213 500 грн. пеня, 525 000 грн. - 30% штрафу, 200 574,25 грн. - 24% річних.
Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2015 року проти позову в частині стягнення пені та 24% річних заперечив, просить на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України зменшити штраф, який підлягає стягненню.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд, з урахуванням уточнення позивача від 18.03.2015 року, задовольняє позов частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки зерна майбутнього врожаю №48-К від 28 квітня 2014 року, за умовами пункту 1.1 якого відповідач (Постачальник) у визначений Сторонами строк (термін) поставляє позивачу (Покупцю) наступну сільськогосподарську продукцію українського походження: найменування товару - зерно кукурудзи 3 класу; одиниця виміру товару - метрична тонна; кількість товару - 1 750,000, а покупець зобов'язується прийняти товар (поставлений насипом) та оплатити його.
Згідно пункту 1.2 договору термін поставки товару: до 01 листопада 2014 року включно, який змінено Додатковою угодою №1 від 29.10.2014 року до 30 листопада 2014 року.
Відповідно до пункту 3.1 Договору попередня оплата товару здійснюється із розрахунку ціни одиниці виміру товару (станом на момент укладення договору), яка складає 1 000,00 грн. за одиницю виміру товару. Сума попередньої оплати за Товар становить 1 750 000,00 грн. (пункт 3.1.1 Договору).
Згідно з пунктом 4.2 Договору остаточний розрахунок (за мінусом суми попередньої оплати за Товар, що визначена пунктом 3.1.1. Договору) за поставлений Покупцю Товар (у кількості, яка не може бути більшою, ніж це визначено пунктом 1.1. Договору), здійснюється покупцем (на підставі рахунку-фактури Постачальника) протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання Покупцем усіх документів (належним чином оформлених), передбачених у пунктах 2.3., 2.4 цього Договору, із розрахунку ціни за одиницю виміру товару з ПДВ (грн.), що визначена на підставі пункту 3.2. Договору.
Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Крім того, в силу статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до пункту 5.5 Договору між Відповідачем (Страхувальник) та приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (Страховик) було укладено Договір комплексного страхування посівів майбутнього врожаю сільськогосподарських культур від 28 квітня 2014 року №3298668 (а.с29-38).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач свої зобов'язання виконав, перерахувавши відповідачу передоплату в сумі 1 750 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №126 від 30.05.2014 року на суму 1 688 512 грн. та №127 від 30.05.2014 року на суму 61 488 грн.
Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 1.2. Додаткової угоди сторонами встановлено термін поставки товару до 30 листопада 2014 року включно.
Проте відповідач своє зобов'язання по поставці товару виконав частково, передав товар в кількості 509,77 тон на суму 1 024 854,60 грн.
За правилами пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Позивачем на адресу відповідача надсилались: Лист-Вимога від 26.01.2015 року (а.с.48-49) з вимогою повернути попередню оплату та сплатити штрафні санкції за невиконання договірних зобов'язань, однак останнім вимога була залишена без відповіді та задоволення.
Оскільки відповідач свої зобов'язання по поставці товару не виконав, не поставив 1 240,23 тони товару, суму передоплати - 725 145,40 грн. не повернув, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 725 145,40 грн. передоплати за поставлений товар, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог повністю.
В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Договором встановлений інший розмір річних в сумі 24% (пункт 5.4. договору).
Позивач нараховує 24% річних з урахуванням непоставленого товару за ціною одиниці виміру товару (згідно пункту 3.1 договору), за такою формулою: 1 240,23 т. (кількість непоставленого товару) x 1 000 грн. (ціна одиниці виміру товару) x 24% (проценти згідно з пунктом 5.4 договору) x 246 (кількість днів користування коштами з 30.05.2014 року по 30.01.2015 року) / 365 (кількість днів у році) = 200 574,25 грн.
Відповідачем було отримано попередню оплату 30.05.2014 року (платіжні доручення №№126,127), отже з цієї дати необхідно нараховувати 24% річних.
Суд перевіривши нарахування позивачем 24% річних в сумі 200 574,25 грн., встановив правильність їх нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів
124000030.05.2014 - 30.01.201524624 %200 574,25
Відповідно до пункту 1 статті 199 Господарського кодексу України та пункту 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Зазначені статті узгоджуються з приписами пункту 6.3. договору, згідно з яким у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язується сплатити покупцю пеню в розмірі 0,2% від суми, що визначена в пункті 3.1.1 цього договору, за кожен день прострочення цього зобов'язання.
Суд перевіривши нарахування позивачем пені в сумі 213 500 грн., встановив правильність її нарахування, тому задовольняє позов в цій частині позовних вимог.
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення
175000001.12.2014 - 30.01.2015610.2 %213 500,00
Крім того, позивач просить стягнути 525 000 грн. штрафу на підставі пункту 6.3 договору (якщо прострочка по товару становить понад 15 днів, постачальник окрім пені, сплачує також штраф у розмірі 30%).
Представник відповідача в судовому засіданні 01.04.2015 року просить на підставі пункту 3 статті 83 ГПК України зменшити штраф, який підлягає стягненню.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Тобто штраф й пеня є різновидами неустойки.
Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм права, такі господарські санкції як штраф та пеня не є тотожними.
Отже, враховуючи, що строк оплати товару відповідачем прострочений більше ніж на 15 днів, розмір штрафу, з вимогою про стягнення якого звернувся до суду позивач, є арифметично вірним.
Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Зазначена норма узгоджується з приписом статті 233 Господарського кодексу України, згідно з якою у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Суд враховуючи поведінку відповідача (визнання позову в частині основної заборгованості - 725 145,40 грн.), страхові події на полях відповідача (оформлені актами оцінки збитків від 06.10.2014 року), визнав наявність достатньої підстави застосувати до спірних правовідносин правило пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України шляхом зменшення відповідальності сторони за договором, і вважає за необхідне зменшити штраф, який підлягає стягненню з відповідача, на 50 відсотків - до 262 500 грн.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати -сплачений судовий збір в сумі 33 284,40 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82, пунктом 3 статті 83, ст.84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з виробничого сільськогосподарського кооперативу «Міжгір'я» (Черкаська обл., Смілянський район, село Плескачівка, вул. Бондаренків, буд.2, код ЄДРПОУ 03791798) на користь публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд.1, код ЄДРПОУ 37243279) - 725 145,40 грн. основної заборгованості, 213 500 грн. пені, 262 500 грн. - 30% штрафу, 200 574,25 грн. - 24% річних, в рахунок відшкодування витрат зі сплати судового збору 33 284,40 грн.
Видати наказ.
3.В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Повне рішення складено 01.04.2015 року
Суддя С.С.Боровик