24 березня 2015 року о 15 год. 55 хв.Справа № 808/655/15 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Семененко М.О.
за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.
за участю представників:
позивача - Сердюк К.В.,
відповідача - Проценко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон»
до Запорізької митниці Міндоходів
про скасування рішень,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» (далі - позивач, ТОВ «Кліон») до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач, Запорізька митниця), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000291/1 від 01.08.2014, визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00493 від 01.08.2014.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщуються через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не було надано усіх витребуваних документів, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за першим методом. Представник відповідача в судовому засіданні просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що між позивачем та International Seafoods of Alaska, США укладено контракт №88/20131 від 10.07.2013 (далі-контракт) на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару) (а.с. 27-33). Згідно вказаного контракту ТОВ «Кліон» на митну територію України ввезений вантаж - морожена ікра тріски (далі - товар).
Відповідно до інвойсу International Seafoods of Alaska №WDEL 001055 від 19.05.2014 товар постачався за ціною 2,50 доларів США за кг, на загальну суму 56099,95 доларів США, на умовах СІF м. Одеса Україна. (а.с. 23).
Для здійснення митного оформлення товару 25.07.2014 позивачем засобами електронного зв'язку до митного посту «Запоріжжя - центральний» Запорізької митниці Міндоходів подано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2014/017182, відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 655408,25 гривень (тобто 29,21 грн або 2,50 доларів США за 1 кг), тобто за ціною договору (перший метод визначення митної вартості).
Разом з вантажно-митною декларацією позивачем для оформлення товару надано пакет документів, а саме:
- контракт №8S/2013I від 10.07.2013 з додатковою угодою від 11.07.2014;
- інвойс №WDEL 001055 від 19.05.2014;
- калькуляція постачальника від 19.05.2014;
- прайс-лист від 08.05.2014;
- експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-329 від 14.07.2014;
- міжнародна товарно-транспортна накладна №770;
- коносамент №APLU 098728966;
- сертифікат страхування від 06.05.2014;
- дублікат ветеринарного свідоцтва від 18.07.2014 серії ГРД-00 №138616;
- сертифікат відповідності №UA1.041.Х005477-14 від 22.07.2014;
- сертифікат безпеки для здоров'я №UA.3024.231181.14-HU від 19.05.2014;
- сертифікат походження від 19.05.2014;
- сертифікат якості №10 від 17.05.2014;
- екологічна декларація №44553 від 08.07.2014;
- лист постачальника від 10.06.2014 з поясненнями щодо ненадання експортної декларації.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення, не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості товару, а саме:
- відповідно до інвойсу від 19.05.2014 №WDEL 001055 відправником товару є: International Seafoods of Alaska, Inc., 192 Nickerson Street, Suite 302, Seattle WA98109, USA. Натомість у контракті від 10.07.2013 №8S/2013I зазначено адресу: International Seafoods of Alaska, Inc., 192 Nickerson Street, Suite 302, Seattle WA98109-1632, USA.
- відповідно до п.1.5 контракту від 10.07.2013 № 88/20131 серед переліку товаросупровідних документів міститься експортна декларація (п.1.5.8), яка до митного оформлення не надавалась;
- відповідно до п.5.1 контракту від 10.07.2013 №88/20131 «вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори у країні Продавця», натомість у наданій до митного оформлення калькуляції від 19.05.2014 б/н ціна товару складається з наступних складових: вартість сировини, заморожування, пакування, маркування, витрати на транспортування та інші витрати, маржа компанії, страхування;
- у наданому до митного оформлення висновку Торгово промислової палати від 14.07.2014 №ОИ-329 відсутня інформація щодо наявності або відсутності харчових добавок і приправ, що свідчить про не повний аналіз цін на заявлений товар на світовому ринку.
У зв'язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею Міндоходів 25.07.2014 направлено електронне повідомлення декларанту (а.с. 43), із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надання наступних додаткових документів: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості за бажанням декларанта.
01.08.2014 на виконання вимог митного органу позивачем додатково надано:
- каталог International Seafoods of Alaska, Inc.;
- лист International Seafoods of Alaska, Inc. від 10.06.2014 з поясненнями про склад бухгалтерської документації постачальника, з контейнерним маніфестом (а.с.62А, 63);
- лист International Seafoods of Alaska, Inc. від 30.07.2014 з поясненнями щодо розбіжностей у адресі та формування ціни (а.с. 64).
Після розгляду наданих позивачем митному органу вантажно-митних декларацій та додаткових документів відповідачем 01.08.2014 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000291/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00493.
Позивач, не погодившись з карткою відмови в прийнятті митної декларації та рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з позовом до суду.
Суд вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Відповідно ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно ч.1 ст.257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Згідно ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок базується на положеннях основного принципу, закріпленого у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах. Проте, наявність розбіжностей є суб'єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.
При розгляді справи судом встановлено, що позивачем на виконання запитів, отриманих від митного органу, надавались додаткові документи, а саме: каталог International Seafoods of Alaska, Inc., лист International Seafoods of Alaska, Inc. від 10.06.2014 з поясненнями про склад бухгалтерської документації постачальника, з контейнерним маніфестом, лист International Seafoods of Alaska, Inc. від 30.07.2014 з поясненнями щодо інших розбіжностей.
Проте, митний орган дійшов висновку, що надані на запит позивачем додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.
Згідно вимог ч.4 ст.57 МКУ проведено процедуру консультацій між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Товар по вищевказаній вантажно-митній декларації був випущений у вільний обіг у відповідності до Х розділу Митного кодексу України.
Разом з тим, суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, які не підтверджують заявлену позивачем митну вартість імпортованого товару, з огляду на наступне.
Щодо виявленої розбіжності: «відповідно до п.1.5 контракту від 10.07.2013 №88/20131 серед переліку товаросупровідних документів міститься експортна декларація (п.1.5.8), яка до митного оформлення вона не надавалась», суд зазначає наступне.
Представником позивача на виконання вимог митного органу надавався лист International Seafoods of Alaska, Inc. від 10.06.2014, в якому контрагент позивача повідомляє, що відповідно до законодавства США не передбачено надання експортних декларацій в паперовому вигляді, оскільки починаючи з 30 вересня 2008 року інформація щодо експорту товару зберігається виключно в електронному вигляді в Автоматизованій системі експорту (AES) та є конфіденційною та може використовуватись виключно для офіційних цілей визначених Міністерством торгівлі США. Зазначає, що номер файлу AES повинен міститись в коносаменті, в якості підтвердження передачі даних по AES (а.с. 40-41).
Таким чином, позивач обґрунтовано не мав змогу надати митному органу експортну декларацію за контрактом від 10.07.2013 №88/20131.
Стосовно розбіжностей «відповідно до інвойсу від 19.05.2014 №WDEL 001055 відправником товару є: International Seafoods of Alaska, Inc., 192 Nickerson Street, Suite 302, Seattle WA98109, USA. Натомість у контракті від 10.07.2013 №8S/2013I зазначено адресу: International Seafoods of Alaska, Inc., 192 Nickerson Street, Suite 302, Seattle WA98109-1632, USA.», суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не обґрунтовано, яким чином розбіжність у адресі відправника товару, а саме Seattle WA98109 та Seattle WA98109-1632, заважає митному органу впевнитися у правильності заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару.
Стосовно розбіжностей «відповідно до п.5.1 контракту від 10.07.2013 №88/20131 «вартість товару включає вартість упаковки, маркування, доставку відповідно до умов Інкотермс, оформлення товаросупровідних документів, податки та збори у країні Продавця», натомість у наданій до митного оформлення калькуляції від 19.05.2014 б/н ціна товару складається з наступних складових: вартість сировини, заморожування, пакування, маркування, витрати на транспортування та інші витрати, маржа компанії, страхування», суд зазначає наступне.
Позивачем на виконання вимог митного органу надавався лист International Seafoods of Alaska, Inc. від 30.07.2014, в якому уточнено, що «вартість упаковки та маркування зазначена» у п.2 калькуляції, «вартість доставки згідно умов Інкотермс» зазначена в п.3 та п.5 калькуляції, «вартість оформлення товаросупровідних документів, податки та збори в країні Продавця» входять до складу інших витрат у п.3 калькуляції (а.с.64).
Крім того, надані позивачем документи до митного оформлення та до матеріалів справи містять відомості про обсяг постачання та ціну одиниці поставлено товару, що повною мірою відображає заявлену декларантом митну вартість імпортованого товару. Розбіжності у складових ціни товару жодним чином не впливають на заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості.
Щодо відсутності у висновку ТПП від 14.07.2014 № ОИ-329 інформації щодо наявності або відсутності харчових добавок і приправ, суд зазначає, що жодним нормативно правовим актом не встановлено обов'язковість такої інформації, а твердження митного органу ґрунтується виключно на припущенні про наявність цих складових. Крім того, аналіз повноти та обґрунтованості висновку компетентного органу про якісні та вартісні характеристики товарів знаходиться поза межами повноважень митного органу під час здійснення процедури митного оформлення.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем для митного оформлення надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: «вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у органу доходів і зборів інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в митниці Міндоходів інформація щодо раніше визначених митних вартостей за другорядними методами на рівні 2,9 долари США за 1 кг товару (МД №112050000/2014/016731 від 18.07.2014, МД №112050000/2014/016587 від 17.07.2014)».
На підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем до матеріалів справи, серед іншого, надано експертний висновок Запорізької торгово-промислової палати №ОИ-329 від 14.07.2014, відповідно до якого: ринкова вартість ікри тріски, країна походження США, за період квітень-червень 2014 року, на умовах поставки CIF м. Одеса (України), склала: мінімальна ціна 2,43 USD/кг та максимальна 3,60 USD/кг. Позивачем імпортувався товар - ікра тріски, на умовах поставки CIF м. Одеса (України) за ціною 2,50 доларів США за кг, що відповідає рівню цін на світовому ринку.
Суд вважає за необхідне зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за методом №1 надано передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару та карток відмови в прийнятті митних декларацій, відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення, а відтак вказані рішення підлягають скасуванню.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон».
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 160-163, 254 КАС України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» до Запорізької митниці Міндоходів про скасування рішення задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112050000/2014/000291/1 від 01.08.2014.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови Запорізької митниці Міндоходів в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2014/00493 від 01.08.2014.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кліон» судовий збір в розмірі 560,28 грн. (п'ятсот шістдесят гривень 28 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.О. Семененко