іменем україни
18 лютого 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Амеліна В.І., Остапчука Д.О., Савченко В.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємства «Житлово-сервісний центр «Парковий» (далі - ПП «ЖСЦ «Парковий») про стягнення збитків, штрафних санкцій та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2014 року,
У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що між ним та відповідачем був укладений договір про порядок експлуатації житлового будинку від 8 жовтня 2009 року № 42, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався забезпечити позивачу, як мешканцю квартири АДРЕСА_1, належні технічні умови для проведення ремонтних робіт. 27 червня 2011 року в зазначену квартиру, через неналежний герметичний стан стійково-ригельної вітражної фасадної системи, потрапила дощова вода, у зв'язку з чим 29 червня 2011 року він звернувся до відповідача з вимогою здійснити поточні ремонтні роботи щодо герметизації стійково-ригельної вітражної фасадної системи у частині, яка кореспондує його квартирі, але відповідач залишив без задоволення його вимогу, через що він був вимушений самостійно здійснити ремонт стійково-ригельної вітражної фасадної системи будинку, вартість якого склала 15 500 грн. Також зазначав, що в результаті невиконання відповідачем умов договору на надання послуг щодо утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, йому завдана моральна шкода, яка полягає у його моральних переживаннях та необхідності вчиняти дії, спрямовані на ліквідацію результатів такого невиконання. Посилаючись на наведене, просив стягнути з відповідача на свою користь 553 268 грн, з яких: 15 500 грн - матеріальні збитки; 15 500 грн - моральна шкода; 514 290 грн - пеня; 5 870 грн - відсотки за користування чужими грошовими коштами; 2 108 грн - інфляційні втрати. Також просив стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «ЖСЦ «Парковий» на користь ОСОБА_4 матеріальні збитки та інфляційні втрати у розмірі 17 608 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2014 року в частині стягнення матеріальних збитків та інфляційних втрат у розмірі 17 608 грн скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальних збитків та інфляційних втрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення матеріальних збитків та інфляційних втрат та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вина ПП «ЖСЦ «Парковий» у заподіянні позивачеві збитків не доведена.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в не скасованій апеляційним судом частині та рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження суду апеляційної інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні апеляційним судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 13 жовтня 2014 року в незмінній при апеляційному перегляді частині та рішення апеляційного суду Одеської області від 3 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Амелін
Д.О. Остапчук В.О. Савченко