25 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
суддів: Кадєтової О.В., Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка, третя особа - ОСОБА_3, про поновлення на роботі та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районого суду м. Полтави від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2014 року,
У вересні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що наказом № 284-04 від 26 серпня 2014 року Першого проректора - проректора по науково-педагогічній роботі ПолтНТУ ОСОБА_3 його було звільнено без попередження з посади асистента кафедри дизайну архітектурного середовища у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
Однак, з 1-го вересня його фактично було допущено до роботи на посаді старшого викладача кафедри.
4-го вересня 2014 року на домашню адресу звичайним поштовим відправленням було доставлено повідомлення про звільнення, виклик до відділу кадрів ПолтНТУ для отримання трудової книжки та копію витягу з наказу про звільнення.
10-го вересня 2014 року в відділі кадрів ПолтНТУ ним була отримана трудова книжка, в якій відсутні записи про призначення стипендії Президента України та про роботу за сумісництвом на кафедрі основ архітектури.
Звільнення вважає незаконним, таким що суперечить чинному законодавству України та прийнятим на ґрунті особистої неприязні з боку керівництва ПолтНТУ.
Крім того, незаконними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним його звільнення та поновити на посаді старшого викладача кафедри дизайну архітектурного середовища ПолтНТУ; виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу виходячи з посадового окладу старшого викладача; зобов'язати роботодавця внести до трудової книжки та особової справи відомості про стаж роботи за сумісництвом на кафедрі основ архітектури та інформацію про призначення і стипендії Президента України; стягнути відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням Октябрського районого суду м. Полтави від 17 жовтня 2014 року, залишеним без змін ухвалою суду Апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування судових рішень судів попередніх інстанцій із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та вивчивши обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, вважає, що підстави для скасування судових рішень відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дія котракту, укладеного з позивачем, закінчилася, на новий строк трудовий договір продовжено не було, витяг з наказу та трудову книжку ОСОБА_1 отримав, повний розрахунок з ним було проведено 01 вересня 2014 року, окрім того, результати конкурсу на заміщення посади старшого викладача кафедри на основі контракту до отримання диплому кандидата наук - скасовані і не оскаржувалися в судовому порядку, з огляду на що суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для поновлення позивача на роботі.
Доводи касаційної скарги, перевірені вивченням матеріалів справи, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та не дають підстав вважати, що при розгляді справи було неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення спору.
Згідно з ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, за наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і залишення судового рішення без змін, оскільки судом першої та апеляційної інстанцій не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене, керуючись ч. 3 ст. 332, п. 1 ч. 1 ст. 336 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Октябрського районого суду м. Полтави від 17 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 25 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: О.В. Кадєтова
В.О. Кузнєцов
Г.І. Мостова