іменем україни
5 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гончара В.П., Касьяна О.П., Остапчука Д.О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2014 року,
У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 28 жовтня 2008 року працювала у відповідача на посаді юрисконсульта. Перебуваючи у відпустці, позивачка 14 лютого 2013 року направила на адресу відповідача заяву про звільнення за власним бажанням. Листом від 22 березня 2013 року № 40 позивачку було повідомлено, що її заяву про звільнення з підстав, передбачених ст. 38 КЗпП України задоволено та запропоновано з'явитись до відділу кадрів публічного акціонерного товариства «Універмаг «Україна» (далі - ПАТ «Універмаг «Україна») для ознайомлення з наказом про звільнення, проведення розрахунку та отримання трудової книжки. 4 квітня 2013 року ОСОБА_4 надіслала відповідачу лист із проханням перерахувати грошові кошти на її картковий рахунок та надіслати трудову книжку поштою. Позивачка зазначала, що лише 23 квітня 2013 року ПАТ «Універмаг «Україна» було надіслано на її адресу два примірника наказу від 22 березня 2013 про звільнення та дублікат трудової книжки, а також 24 квітня 2013 року відповідач перерахував на її картковий рахунок 17 966 грн 25 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просила суд стягнути на її користь з ПАТ «Універмаг Україна» середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки в сумі 13 417 грн 35 коп., зобов'язати ПАТ «Універмаг Україна» внести запис в дублікат трудової книжки про її звільнення з 23 квітня 2013 року, зобов'язати ПАТ «Універмаг Україна» видати копію наказу про звільнення ОСОБА_4 з 23 квітня 2013 року.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Універмаг Україна» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу при затримці видачі трудової книжки у розмірі 13 417 грн 35 коп.
Зобов'язано ПАТ «Універмаг Україна» внести запис в дублікат трудової книжки про звільнення ОСОБА_4 з 23 квітня 2013 року та визнано недійсним запис № 3 у дублікаті трудової книжки.
Зобов'язано ПАТ «Універмаг Україна» видати копію наказу про звільнення ОСОБА_4 з 23 квітня 2013 року.
Вирішено питання про стягнення судових витрат.
Рішенням апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2014 року рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 9 жовтня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить суд скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Згідно з ч. 4 ст. 235 цього ж Кодексу у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Частиною 4 статті 10 ЦПК України встановлено, що суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина 1 статті 11 ЦПК України).
Статтею 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, апеляційний суд правильно виходив із того, що позивачкою не було доведено, що затримка у видачі її трудової книжки відбулось з вини ПАТ «Універмаг Україна».
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом правильно встановлено та належно перевірено обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: В.П. Гончар
О.П. Касьян
Д.О. Остапчук