25 березня 2015 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Кафідової О.В., Колодійчука В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до приватного підприємця ОСОБА_5 про розірвання договору побутового підряду, стягнення сплачених за договором коштів та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою приватного підприємця ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2014 року та рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 листопада 2014 року,
У лютому 2014 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 19 грудня 2013 року уклала з відповідачем договір про виготовлення та встановлення трьох металопластикових вікон, москітних сіток, підвіконня та відливів. Посилаючись на те, що станом на 26 грудня 2013 року вказані роботи були виконані, але з чисельними порушеннями, просила вказаний договір розірвати, стягнути з відповідача на її користь 6 585 грн оплати за виконані роботи, пеню 3% за кожен день прострочення виконання зобов'язання в розмірі 8099 грн 55 коп. та моральну шкоду в сумі 10000, 00 грн..
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2014 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду, спричинену внаслідок порушення Закону України «Про захист прав споживачів» у розмірі 2000 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Додатковим рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2014 року в задоволенні частини позовних вимог щодо розірвання договору підряду, стягнення оплати за виконання робіт та пені у розмірі 3% за кожен день прострочення виконання зобов'язання відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 19 листопада 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, а додаткове рішення цього ж суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Стягнуто з приватного підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 2000 грн. та 2 190 грн судових витрат.
Розірвано договір побутового підряду, укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 19 грудня 2013 року та стягнуто з Приватного підприємця ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 6 585 грн, сплачених за договором коштів.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про стягнення пені у розмірі 8099 грн 55 коп. відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що правильно визначена сума моральної шкоди підлягає стягненню з приватного підприємця ОСОБА_5, який є стороною по справі, а не з фізичної особи.
Разом з тим скасовуючи додаткове рішення та частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, апеляційний суд виходив з того, що внаслідок вказаних порушень допущені такі недоліки виготовленої продукції, що втрачена можливість повноцінного використання виготовлених спірних виробів відповідно до їх функціонального призначення, тому вказані недоліки є істотними і такими, що виникли з вини її виробника.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, апеляційний суд правильно виходив з того, що в даному випадку стягнення пені не передбачено Законом України «Про захист прав споживачів».
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, яким переглянуто та змінено рішення районного суду, а також скасовано додаткове рішення, не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального права чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_5 відхилити.
Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 19 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
О.В. Кафідова
В.М. Колодійчук