19 березня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Черненко В.А., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою, -
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2015 року, позов задоволено.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 603 кв.м, по АДРЕСА_1 згідно з варіантом № 1, запропонованим у висновку будівельно-технічної експертизи № 1996 від 16 жовтня 2014 року Регіонального судово-експертного бюро м. Запоріжжя.
Встановлено порядок користування земельною ділянкою, площею 603 кв.м, призначеною для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована по АДРЕСА_1, виділивши для користування: частину земельної ділянки S-1, площею 37,6 кв.м, залишено в загальне користування співвласників; співвласнику ОСОБА_2 залишено в особисте користування земельні ділянки S-2, площею 34,85 кв.м, S-3, площею 151,35 кв.м. Оскільки частина земельної ділянки залишена в загальне користування співвласників, то в користування співвласнику ОСОБА_2 залишається всього земельних ділянок, загальною площею 205 кв.м (34,85+151,35+37,6:1/2), що відповідає ідеальній частці в 17/50 частини; співвласнику ОСОБА_3 залишено в особисте користування земельні ділянки S-4, площею 379,2 кв.м. Оскільки частина земельної ділянки залишено в загальне користування співвласників, то в користування співвласнику ОСОБА_3 залишається всього земельних ділянок, загальною площею 398 кв.м (379,2+37,6:1/2), що відповідає ідеальній частці в 33/50 частини.
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення змінити.
У відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, з висновком якого погодився апеляційний суд, правильно встановив характер спірних правовідносин сторін у справі, вирішив спір з урахуванням конкретних обставин справи з дотриманням норм процесуального права.
Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які відповідно до ст. ст. 338-341 ЦПК України є підставами для скасування судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 29 грудня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.А. Черненко