Справа № 602/81/2015-пГоловуючий у 1-й інстанції Сенюх М.З.
Провадження № 33/789/29/15 Доповідач - Коструба Г.І.
Категорія - cт. 172-7 КУпАП
26 березня 2015 р. Суддя апеляційного суду Тернопільської області Коструба Г.І. з участю ОСОБА_1, прокурора - Зварич Т.С., розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одруженої, з вищою освітою, працюючої директором Синовецької ЗОШ І-ІІ ступенів, уродженки та жительки с. Синівці Лановецького району Тернопільської області, зареєстрованої в АДРЕСА_1,
Встановив:
Постановою судді Лановецького районного суду Тернопільської обл. від 09 лютого 2015 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Як вбачається з постанови, ОСОБА_1, перебуваючи на посаді директора Синовецької ЗОШ І-ІІ ступенів, з 1 вересня 2005 року по даний час, будучи суб"єктом відповідальності за корупційні правопорушення відповідно до п.п. "а" п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", володіючи нормативно-правовою базою, що регламентує засади службових та адміністративних відносин, умисно, всупереч п.1,2 ч.1 ст.14 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", не вжила заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно у письмовій формі не повідомила начальника відділу освіти, молоді і спорту (до реорганізації - відділу освіти) Лановецької районної державної адміністрації про наявність конфлікту інтересів, а саме про те, що особисто підписала наказ від 12 листопада 2014 року №13 про прийняття свого чоловіка ОСОБА_3 на посаду сезонного оператора паливної котельні Синовецької ЗОШ І-ІІ ступенів; підписала та затвердила табелі обліку робочого часу обслуговуючого персоналу за листопад 2014 оку по січень 2015 року, в яких здійснила облік робочого часу обслуговуючого персоналу школи, в т.ч. свого чоловіка ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Лановецького районного суду Тернопільської області від 09 лютого 2015 року скасувати, а провадження у справі закрити у зв"язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
На підтвердження своїх доводів зазначає, що вона працює в галузі освіти у сільському населеному пункті, а відповідно до пунктів 3,4 ч.1 ст.9 Закону України "Про запобігання і протидії корупції" вимоги, зазначені в першому та другому абзаці ч.1 ст.9 цього Закону щодо повідомлення керівництва про роботу близьких осіб, на неї не поширюються.
Також судом не було взято до уваги того, що дане прийняття на роботу відбулось за направленням районного центру зайнятості.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши прокурора, який просить залишити постанову судді першої інстанції без змін, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об"єктивне з"ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з постанови суду, ці вимоги закону суддею було дотримано у повному обсязі, а тому суд як орган (посадова особа), яка згідно вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, зробив правильний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП.
Статтею 172-7 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів, під яким слід розуміти суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Встановлено, що ОСОБА_1 є суб'єктом Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» відповідно до підпункту «а» п.2 ч.1 ст. 4, а отже несе відповідальність за дотримання вимог цього Закону. Згідно до ст. 14 цього Закону, суб'єкти, зазначені у п.1 та пп. «а», «б», п.2 частини першої ст. 4 зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів; 2) повідомляти невідкладно безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів.
ОСОБА_1 цих положень закону не виконала, не вжила заходів щодо недопущення конфлікту інтересів та не повідомила безпосереднього керівника про наявність конфлікту інтересів, про що свідчить довідка Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області від 20 січня 2015 року, згідно якої в період з 1 січня 2013 року по 21 січня 2015 року працівники освітніх закладів Лановецького району Тернопільської області не звертались до Лановецької районної державної адміністрації про наявність у них конфлікту інтересів.
Так, за період виконання нею службових обов'язків директора Синовецької ЗОШ І-ІІ ступенів вона видала наказ від 11 листопада 2014 року №13 про призначення свого чоловіка - ОСОБА_3 на посаду сезонного оператора паливної котельні Синовецької ЗОШ І-ІІ ступенів, а також підписала та затвердила табелі обліку робочого часу обслуговуючого персоналу за листопад та грудень 2014 року, а також за січень 2015 року, в яких здійснила облік робочого часу обслуговуючого персоналу школи, в тому числі і свого чоловіка ОСОБА_3
Безпідставним є посилання ОСОБА_1 у своїй скарзі на відсутність складу правопорушення у зв'язку з відсутністю обмежень роботи близьких осіб відповідно до ст. 9 Закону, оскільки ця обставина є однією із підстав для встановлення факту конфлікту інтересів. Більш того, у протоколі про корупційне адміністративне правопорушення не ставилось у вину порушення ОСОБА_1 вимог ч.1 та 2 ст. 9 вказаного Закону. Протокол стосовно ОСОБА_1 було складено в зв'язку з наявністю конфлікту інтересів та за неповідомлення про таке свого безпосереднього керівника, відповідальність за що передбачена ст.172-7 КУпАП.
Не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи й доводи апелянта про те, що її чоловік був прийнятий на роботу за направленням районного центру зайнятості.
З урахуванням викладеного вважаю, що апеляційні доводи є необґрунтованими, а вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 172-7 КУпАП, є доведеною.
При накладенні стягнення суд першої інстанції відповідно до ст.33 КУпАП, врахувавши характер вчиненого правопорушення, особу винної, її позитивну характеристику за місцем роботи, того, що вперше притягується до адміністративної відповідальності, прийшов до вірного висновку про накладення на неї стягнення в межах санкції ст. 172-7КУпАП з призначенням мінімального штрафу як достатньої міри відповідальності з метою запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Апеляційного суду Тернопільської обл. -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Лановецького районного суду Тернопільської обл. від 09 лютого 2015 р., якою ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за ст.172-7 КУпАП, - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.І. Коструба