Справа №487/387/15-ц 17.03.2015 17.03.2015 17.03.2015
Провадження №22-ц/784/798/15 Головуючий у першій інстанції : Павлова Ж.П.
Доповідач у апеляційній інстанції: Яворська Ж.М.
Іменем України
17 березня 2015 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Кушнірової Т.Б.,
при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,
за участю: представника стягувача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу
представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3
на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2015 року про роз'яснення рішення суду, постановлену по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, поновлення меж землеволодіння, знесення господарських споруд, відшкодування майнової та моральної шкоди,
У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_9 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, поновлення меж землеволодіння, знесення господарських споруд, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2009 року, додатковим рішення цього ж суду від 28 вересня 2009 року, які ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 02 грудня 2009 року залишено без змін, позов задоволено частково. Постановлено: усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою. Зобов'язано відповідачів - поновити межі землекористування між ділянками житлових будинків АДРЕСА_1 ; виконати перенесення частини існуючої бокової межі землекористування між цими ділянками.
19 січня 2015 року представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою в якій просить роз'яснити рішення суду, оскільки виникли деякі питання щодо змісту резолютивної частини рішення, яка є незрозумілою і допускає варіанти її тлумачення.
Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а заяву про роз'яснення рішення суду задовольнити.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника стягувача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно статті 221 ЦПК України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
За змістом положення статті 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14 липня 2009 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Постановлено: усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою житлового будинку АДРЕСА_1, поновити межі землекористування між ділянками житлових будинків АДРЕСА_1, затвердженим розмірам та конфігурації відповідно до акту на право власності на земельну ділянку від 02 лютого 2006 року, що відповідає загальній площі 891 кв.м.; виконати перенесення частини існуючої бокової межі землекористування між ділянками АДРЕСА_1 на ширину -1.51 м. в сторону земельної ділянки НОМЕР_1 на відстань 27.36 м., а саме:
- від фасадної межі уверх по прямій лінії на відстань 7.57 м.,
- поворот до межі земельної ділянки НОМЕР_1 на відстань 1.51 м.,
- вверх по прямій межі ділянки на відстань 27.36 м.,
- далі по існуючій лінії межі ділянки.
Додатковим рішення цього ж суду від 28 вересня 2009 року зобов'язано відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_7, ОСОБА_9- поновити межі землекористування між ділянками житлових будинків АДРЕСА_1 та виконати перенесення частини існуючої бокової межі землекористування між цими ділянками.
Заводським відділом державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного рішення суду.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_3 звертаючись до суду з заявою про роз'яснення рішення суду та посилаючись на те, що виникли деякі питання щодо змісту резолютивної частини рішення, яка є незрозумілою і допускає варіанти її тлумачення, є перешкодою для виконання даного рішення, просив роз'яснити:
1.Чи слід розуміти рішення суду так, що боржники зобов'язані виконати рішення лише усі разом, чи будь-який з боржників окремо, може виконати у повному обсязі;
2.Чи слід розуміти рішення так, що у разі відмови боржників виконати його добровільно, воно може бути виконано без участі боржників, у порядку передбаченому п.19 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» із залученням держаним виконавцем у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача?;
3.Чи слід розуміти рішення так, що боржників зобов'язано виконати перенесення частини існуючої бокової межі землекористування між ділянками №№ 575,576 Залізничного селища м. Миколаєва на ширину - 1.51 м в сторону земельної ділянки НОМЕР_1 на відстань 27,36 м,, а саме: від фасадної межі уверх по прямій лінії на відстань - 7.57 м., поворот до межі земельної ділянки НОМЕР_1 на відстань - 1.51 м., вверх по прямій межі ділянки на відстань - 27.36 м., далі по існуючій лінії межі ділянки - будь-яким способом, у тому числі і шляхом розібрання чи знесення частин будівель, які належать боржникам та знаходяться на земельній ділянці стягувача?;
4.Чи слід розуміти рішення так, що усунення перешкод у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою та виконання перенесення повинно відбутися з урахуванням приписів Державно - будівельних норм України. Зокрема, абз.3 пункту 3.25* ДБН України 360-92** «Містобудування. Планування міських та сільських поселень» (відстань в 1.0 м до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту)?.
Відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення рішення, суд виходив з того, що рішення є чітким, зрозумілим, питань щодо його виконання не виникає.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як резолютивна частина рішення суду викладена у відповідності до вимог ст. 215 ЦПК України, містить висновок суду в межах заявлених вимог, викладені ж у заяві про роз'яснення рішення суду питання 1,2 фактично стосується процесу виконання цього рішення державним виконавцем у відповідності до вимог Закону України « Про виконавче провадження», а інші п.3,4 порушують питання про внесення змін до рішення суду.
За такого апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що рішення суду до цього часу не виконано, в зв'язку з категоричною відмовою боржників від вчинення будь-яких дій щодо його виконання не є підставою для роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 28 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: