Вирок від 21.01.2015 по справі 460/4130/14-к

Справа № 460/4130/14-к

1-кп/460/99/15

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові кримінальне провадження № 42014140410000142 від 14 жовтня 2014 року відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, із середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, старшого солдата в/ч польова пошта НОМЕР_1 ,

про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений ОСОБА_5 , 16 серпня 2014 року, був призваним на посаду старшого стрільця 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 11-ої механізованої роти 4-го механізованого батальйону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , та цього ж дня відправлений у військову частину для подальшого проходження військової служби. Таким чином, останній з 16 серпня 2014 року набув статусу військовослужбовця, тобто особи, яка проходить військову службу. 03 березня 2014 року за сигналом «Тривога» військову частину НОМЕР_2 переведено у вищу ступінь бойової готовності, на військовослужбовців покладено спеціальні завдання та розпочато особливий період несення військової служби, про що було доведено до всього особового складу частини. Про особливий період несення військової служби та порядок проходження військової служби старшому солдату ОСОБА_5 було відомо і до часу вибуття на лікування з розташування військової частини, останній дотримувався встановленого порядку несення служби та виконував покладені на нього завдання. 28 серпня 2014 року ОСОБА_5 наказом командира військової частини був направлений для проходження лікування у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону. 04 вересня 2014 року ОСОБА_5 після завершення лікування був виписаний із ВМКЦ ЗР та скерований під нагляд лікаря назад у військову частину - польова пошта НОМЕР_1 . Однак, 04 вересня 2014 року після завершення лікування він до місця служби у військову частину не прибув, а натомість без дозволу командира частини, вирушив до своєї дружини ОСОБА_6 у с. Зарічне Радивилівського району Рівненської області, де перебував впродовж всього періоду відсутності у військовій частині та проводив час на власний розсуд до 08 жовтня 2014 року, не маючи при цьому наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби. 08 жовтня 2014 року, близько 14.00 години, старший солдат ОСОБА_5 добровільно прибув на територію військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , про що доповів своєму командуванню та продовжив проходити військову службу.

Таким чином старший солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 407 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України визнав повністю і пояснив, що дійсно він, був призваним під час мобілізації на військову службу на посаду старшого стрільця 1-го механізованого відділення 3-го механізованого взводу 11-ої

- 2 -

механізованої роти 4-го механізованого батальйону військової частини - польова пошта НОМЕР_1 та цього ж дня відправлений у військову частину для подальшого проходження військової служби, набув статусу військовослужбовця. Йому було відомо про переведення військової частини НОМЕР_3 у вищу ступінь бойової готовності, на військовослужбовців покладено спеціальні завдання та розпочато особливий період несення військової служби. 28 серпня 2014 року він захворів, тому наказом командира військової частини був направлений для проходження лікування у Військово-медичний клінічний центр Західного регіону. 04 вересня 2014 року закінчилось його лікування у ВМКЦ ЗР та він без дозволу командира частини, вирушив до своєї дружини ОСОБА_6 у с. Зарічне Радивилівського району Рівненської області, де перебував до 08 жовтня 2014 року, не маючи при цьому наміру назавжди ухилятися від проходження військової служби. 08 жовтня 2014 року близько 14.00 годині він добровільно прибув на територію військової частини - польова пошта НОМЕР_1 , про що доповів своєму командуванню та продовжив проходити військову службу. На даний час він шкодує про вчинене, просить суворо його не карати, обіцяє, що більше такого не повторить.

Враховуючи визнання вини обвинуваченим та показання обвинуваченого щодо обставин скоєного ним кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, з'ясувавши в обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження усіх доказів по справі.

Суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 407 КК України доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.3 ст. 407 КК України правильна, оскільки він, будучи військовослужбовцем, не маючи наміру назавжди ухилитись від військової служби, вчинив самовільне залишення військової частини та місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних понад один місяць.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд бере до уваги обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, пом'якшуючу обставину - щире каяття; та вважає за можливе обрати йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 407 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку.

Керуючись ст. 370, 373, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді 03 (трьох) років позбавлення волі.

Застосувати до засудженого ОСОБА_5 ст. 75 КК України та звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 01 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.

- 3 -

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 протягом іспитового строку не покидати територію військової частини НОМЕР_2 без дозволу командира військової частини.

Командиру військової частини НОМЕР_2 здійснювати контроль за поведінкою засудженого військовослужбовця ОСОБА_5 .

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Яворівський районний суд Львівської області.

Вирок надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1

Попередній документ
43354207
Наступний документ
43354209
Інформація про рішення:
№ рішення: 43354208
№ справи: 460/4130/14-к
Дата рішення: 21.01.2015
Дата публікації: 22.03.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Яворівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); Ухилення від військової служби (усі види), з них; Самовільне залишення військової частини або місця служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (21.02.2015)
Дата надходження: 22.12.2014
Учасники справи:
головуючий суддя:
ТЕСЛЯ БОГДАН ІВАНОВИЧ
суддя-доповідач:
ТЕСЛЯ БОГДАН ІВАНОВИЧ
обвинувачений:
Діткун Володимир Олександрович