Справа №442/1825/15-ц
Провадження №2/442/826/2015
16 березня 2015 року м. Дрогобич
Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі головуючого судді Коваля Р.Г., з участю секретаря Далявської Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до першої Дрогобицької нотаріальної контори Львівської області про скасування заборони відчуження на квартиру, -
Позивач ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до першої Дрогобицької нотаріальної контори Львівської області, у якому просить скасувати заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 3777165 25 вересня 2006 року, та виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 25.09.2006 року за № 3777165 про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01.02.2000 року за договором купівлі-продажу він придбав квартиру АДРЕСА_1. Продавцем та власником квартири являвся ОСОБА_2 Даний договір був посвідчений державним нотаріусом першої Дрогобицької нотаріальної контори Львівської області та зареєстрований в Дрогобицькому бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки 02.02.2000 року. В 2015 році він вирішив продати вказану квартиру, однак в реєстраційній службі Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області отримав інформацію за № 34661752 від 10.03.2015 року, з якої вбачається, що в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис від 25.09.2006 року за № 3777165 про накладення заборони відчуження на квартиру АДРЕСА_1, яка на момент внесення запису належала йому. Запис внесено до єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна першою Дрогобицькою державною нотаріальною конторою Львівської області, тобто після укладення договору купівлі-продажу. Згідно вказаного запису № 3777165, заборону відчуження на належну йому квартиру накладено згідно договору довічного утримання № б/н від 17.03.1998 року на підставі архівного запису.
Враховуючи те, що державна реєстрація права власності на вищевказану квартиру згідно договору довічного утримання № б/н від 17.03.1998 року не проводилась, оскільки згадану вище квартиру він придбав у власність в ОСОБА_2, який згідно даного договору довічного утримання був відчужувачем, а також те, що дане обтяження не порушує його права розпоряджатись придбаним ним майном, у зв'язку з чим він не в змозі продати вищевказану квартиру, а тому він змушений звернутись до суду з даним позовом.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву у якій просив проводити розгляд справи без його участі, та зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю, просить його задоволити, з підстав, які викладені у позовній заяві.
Представник відповідача першої Дрогобицької нотаріальної контори Львівської області у судове засідання не з'явився, надавши суду повідомлення, у якому відзначив, що просить слухати дану справу за відсутності представника держнотконтори, з приводу задоволення заявлених вимог посилається на думку суду та фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу просить не здійснювати.
Згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані докази по справі, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту є припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до частини 2 статті 114 ЦІІК України, позови про зняття арешту з майна пред'являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
В судовому засіданні встановлено, що у відповідності до наявного у матеріалах справи договору від 01.02.2000 року, серії НОМЕР_1, вбачається, що квартира АДРЕСА_1, була куплена ОСОБА_1 у ОСОБА_2 - 01.02.2000 року.
Згідно наявної у матеріалах справи інформації з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за індексним номером документа: 34661752 від 10.03.2015 року, вбачається, що квартира АДРЕСА_1, на яку накладено заборону на підставі договору довічного утримання, б/н, 17.03.1998 року, належить ОСОБА_2
Відповідно до вимог п. 2.1. ст. 2 Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в редакції, що була чинна на момент внесення спірних відомостей, підставами для внесення у Єдиний реєстр відомостей про накладені заборони відчуження та арешти об'єктів нерухомого майна є: накладення державним або приватним нотаріусом заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна, які є реєстраторами; повідомлення про накладення заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна державною нотаріальною конторою або приватним нотаріусом, які не є реєстраторами; повідомлення посадової особи виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради про накладення заборони відчуження на об'єкт нерухомого майна; повідомлення судових і слідчих органів про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна; повідомлення органів державної виконавчої служби про накладення арешту на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до ст. 73 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на час накладення заборони), нотаріус чи посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів за місцем розташування жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, іншого нерухомого майна чи місцем розташування земельної ділянки, або за місцезнаходженням однієї із сторін правочину накладають заборону їх відчуження: за повідомленням установи банку, підприємства або організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю жилого будинку (квартири); при посвідченні договору довічного утримання; при посвідченні договору про заставу жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна; за повідомленням іпотекодержателя; в усіх інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 391 ЦК України передбачене право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 19 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для реєстрації обтяження є накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом.
Відповідно частини 2 статті 30 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.
Як встановлено матеріалами справи та в судовому засіданні, у відповідності до наявного у матеріалах справи договору від 01.02.2000 року, серії НОМЕР_1, ОСОБА_1 належить квартира АДРЕСА_1, яка була куплена ним у ОСОБА_2 ще 01.02.2000 року, проте як вбачається із інформації з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за індексним номером документа: 34661752 від 10.03.2015 року, на вищевказану квартиру накладено заборону на підставі договору довічного утримання, б/н, 17.03.1998 року, яка на час його укладення належала ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та скасувати заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 3777165 25 вересня 2006 року, та виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 25.09.2006 року за № 3777165 про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 208, 209, 212- 215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Скасувати заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована в єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за № 3777165 25 вересня 2006 року.
Виключити з єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис від 25.09.2006 року за № 3777165 про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а у разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: Р.Г. Коваль