Справа № 452/636/15-к
Номер провадження 1-кп/452/63/2015
іменем України
30 березня 2015 року м.Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду судовий розгляд у кримінальному провадженні № 12015140290000066 про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, із середньою освітою, учня ДНЗ “Самбірський професійний політехнічний ліцей”, неодруженого, судимого 09.12.2014 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк три роки та на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку два роки, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
ОСОБА_5 17 січня 2015 року о 17 годині, повторно, з корисливих спонукань, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, шляхом зриву навісного замка проник у підвальне приміщення будинку по АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_4 , звідки таємно викрав одну вживану газову колонку, яка містила мідний теплообмінник масою 3 кг. по ціні 360 грн., чим спричинив потерпілому збитки на вказану суму.
Під час судового розгляду ОСОБА_5 винуватим себе визнав повністю та показав, що 17 січня 2015 року, приблизно о 17 годині, він проходив біля будинку по АДРЕСА_2 і в нього виник умисел вчинити крадіжку майна із підвального приміщення цього будинку. Здійснюючи свій умисел, він зірвав замок на вхідних дверях підвалу, звідки викрав одну вживану газову колонку, із якої там же витягнув мідний теплообмінник, який відніс до пункту приймання металобрухту і там його продав. Через деякий час він забрав цей теплообмінник із пункту приймання металобрухту і видав його працівникам міліції. Під час досудового слідства він під тиском слідчого оговорив себе у крадіжці ще однієї газової колонки із вказаного підвалу.
Крім визнання ОСОБА_5 своєї вини його винуватість у таємному викрадені чужого майна, вчиненому повторно, поєднаному з проникненням у сховище, підтверджена такими доказами.
Показаннями потерпілого ОСОБА_4 про те, що 17 січня 2015 року після 17 години він зайшов у своє підвальне приміщення в будинку АДРЕСА_2 і виявив, що на вхідних дверях зірваний навісний замок та пропажу із підвалу двох вживаних газових колонок. У загальному коридорі підвалу він знайшов кришку від газової колонки. До цієї події він не заходив до підвалу приблизно 10 днів. Через деякий час у Самбірському відділі міліції йому повернули один мідний теплообмінник від газової колонки.
Протоколом огляду місця події від 23.01.2015 року, із якого вбачається, що у підвалі будинку по АДРЕСА_2 розташовано п'ять підвальних приміщень, на вхідних дверях яких встановлені навісні замки (а.с. 21-23).
Заявою ОСОБА_5 про добровільну видачу мідного теплообмінника від газової колонки, яку він викрав 17.01.2015 року із підвального приміщення будинку по АДРЕСА_2 (а.с. 24).
Висновком експерта від 13.02.2015 № 9/65 про те, що ринкова вартість теплообмінника до газової колонки ВГП за умови, що з моменту викрадення до моменту представлення на дослідження його товарний стан не змінився, станом на 17.01.2015 становила 360 грн. (а.с. 29-31).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднану з проникненням у сховище він повинен нести кримінальну відповідальність за ч. 3 ст. 185 КК України.
Однак, суд вважає необґрунтованим обвинувачення ОСОБА_5 в крадіжці другої вживаної газової колонки 17 січня 2015 року із підвального приміщення будинку по АДРЕСА_2 , оскільки прямі докази вчинення ОСОБА_5 цієї крадіжки відсутні.
Показання потерпілого ОСОБА_4 про те, що 17 січня 2015 року він виявив пропажу із свого підвального приміщення двох вживаних газових колонок не свідчать про те, їх крадіжку вчинив саме ОСОБА_5 , так як потерпілий показав, що перед цим до підвалу він не заходив тривалий час.
ОСОБА_5 видав тільки один теплообмінник від газової колонки, пояснивши, що він 17 січня 2015 року викрав його із підвалу по АДРЕСА_2 , але про крадіжку другого такого теплообмінника він не повідомляв.
Отже, дане обвинувачення є недоведеним і його слід виключити із пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення.
При призначенні покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують його покарання.
ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин.
За місцем проживання та навчання він характеризується позитивно.
Обставини, які пом'якшують його покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Також із пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення слід виключити як обтяжуючу покарання обставину - рецидив злочину, оскільки, якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 цього Кодексу як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
Ураховуючи наведене, є підстави призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі, яке є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів і відсутні підстави для звільнення його від призначеного покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе тільки в умовах реального відбування покарання, виходячи із того, що ОСОБА_5 не став на шлях виправлення і становить небезпеку для суспільства, оскільки вчинив новий злочин, не відбувши покарання за попереднім вироком.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_5 вчинив новий злочин після постановлення вироку Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2014 року, згідно якого він засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, не відбувши це покарання, йому слід призначити покарання за правилами, передбаченими статтею 71 КК України, а саме за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, частини невідбутого покарання за попереднім вироком.
Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили у вигляді домашнього арешту підлягає задоволенню, так як під час судового розгляду встановлено наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ним злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та ОСОБА_5 вчинив його, не відбувши покарання за попереднім вироком, що свідчить про те, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення і це є одним із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання цьому ризику.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуте покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, призначене за вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 09.12.2014 року за ч. 3 ст. 185 КК України, і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання у порядку виконання цього вироку.
Речовий доказ - мідний теплообмінник від газової колонки торгової марки “Нептун”, який переданий на зберігання ОСОБА_4 , йому повернути.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 196,56 грн.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили, але не більше як на строк два місяці, тобто до 30 травня 2015 року.
Виконання вироку у частині застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покласти на Самбірський МВ ГУМВС України у Львівській області.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано, і може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги через суд, який ухвалив вирок, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя