Справа № 438/144/14-ц
Номер провадження 2/438/57/2015
27 березня 2015 року Бориславський міський суд
Львівської області
в складі головуючого-судді: Посисень Л.М.,
при секретарі: Гадубяк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бориславі цивільну справу за позовом Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування будинку та прибудинкової території.
Позивач Державне комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора №2» /ДКП ЖЕК №2/, остаточно уточнивши свої позовні вимоги, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ДКП ЖЕК №2 заборгованість по оплаті за обслуговування будинку та прибудинкової території за березень 2010 року по липень 2014 року (включно) в сумі 4237 грн. 52 коп., 3% річних в сумі 248 грн. 06 коп., інфляційні нарахування в розмірі 568 грн. 60 коп., а всього стягнути 5054 грн. 18 коп. та стягнути судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Відповідач ОСОБА_1 позову не визнала.
Представник позивача ДКП ЖЕК №2 ОСОБА_3, допитаний як свідок, пояснив, що ухвалою Бориславського міського суду Львівської області від 27 червня 2013 року було скасовано судовий наказ № 2н/438/13/2013 від 11.03.2013 р., виданий Бориславським міським судом про стягненя з ОСОБА_1 в користь ДКП ЖЕК № 2 заборгованість за обслуговування будинку та прибудинкової території в сумі 2966 гри. 21 коп. Відповідно до п.2 ч.8 ст.105 - 1 ЦПК України, у разі скасування судового наказу, заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному проваджені з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Будинок АДРЕСА_1 належить до житлового фонду Бориславської міської ради і знаходиться на балансі ДКП ЖЕК № 2.
Квартира АДРЕСА_2 загальною площею 80,10 кв.м. належить відповідачу ОСОБА_1 та двом її дітям на підставі свідоцтва про право власності, виданного виконкомом Бориславської міської ради НОМЕР_2 від 20.02.2001 р., та на підставі договору дарування р.НОМЕР_1 від 31.12.2004 року.
Відповідно до п.п.5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» власники квартир зобов'язані своєчасно оплачувати за надані житлово-комунальні послуги, у строки встановлені договором або законом. Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Відповідно до ч.4 ст.319 ЦК України, власність зобов'язує. Згідно ст.332 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не йстановлено договором або законом.
Рішеннями виконкому Бориславської міської ради № 129 від 16.04.2008 року, №11 від 28.01.2010 року, №165 від 29.04.2011 року та № 322 від 09.11.2011 року встановлено вартість та перелік послуг, що надає ДКП ЖЕК № 2 для населення м. Борислава.
З березня 2010 року по липень 2014 року (включно) заборгованість відповідача ОСОБА_1 за обслуговування будинку та прибудинкової території становить 4237 грн. 52 коп., 3% річних в сумі 248 грн. 06 коп., інфляційні нарахування в розмірі 568 грн.. 60 коп., а всього становить 5054 грн. 18 коп.
Позов просить задоволити.
Відповідач ОСОБА_1, допитана як свідок, пояснила, що вона і двоє її дітей є співвласниками квартири АДРЕСА_2
У квитанції, що приходить на її адресу: АДРЕСА_2 вказана мета призначення: квартплата (утримання житла). Квартплата-це кошти, які власник сплачує на підставі договору з ДКП за обслуговування його власності - квартири, тому позивач, в особі ДКП «ЖЕК №2», необґрунтовано посилається на оплату заборгованості.
Також, згідно ч.2 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги: послуги з утримання будинків та прибудинковш територій - це прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обладнання, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо.
Прибирання внутрішньобудинкових приміщень здійснюють власники квартир. Косметичний ремонт ліфту вони, мешканці будинку НОМЕР_3, в особі ОСОБА_4 та Юркевича Ігоровича здійснювали самостійно.
Поточний ремонт ДКП «ЖЕК №2» також не здійснює.
Відповідно до ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України - підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Проте, договору на утримання житла і прибудинкової території позивачем підготовлено та запропоновано їй, як споживачу не було, що є порушенням ч.1 ст.19 Закону, якою передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, та п.3 ч.2 ст.21 Закону, відповідно до якого виконавець зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних-послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Відповідно до ст.32 Закону плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату послуг, не передбачених договором.
Згідно п.1 ч.1 ст.20 Закону споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
З огляду на вищевикладене вбачається, що єдиною підставою для надання споживачу послуг з утримання будинку та прибудинкової території, нарахування плати за послуги та відповідно стягнення коштів у випадку несплати, може бути укладений між виконавцем та споживачем договір.
Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», згідно з якою власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов»язані брати участь у загальних витратах, пов»язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
Проте, позивач всупереч ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України, згідно з якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, не надав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження величини загальних витрат на утримання будинку АДРЕСА_1 та прибудинкової території.
Також, позивач ДКП «ЖЕК №2» посилається на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки, ЖЕК не є кредитором, тобто ні банком, ні фінансовою установою і коштів їй не надавав, то вимагати інфляцію він (ДКП «ЖЕК №2») не вправі.
Окрім того, позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого інтересу поза межами, передбаченого ст..257 ЦК України 3-х річного строку, сплив якого згідно із ч.4 ст.267 ЦПК України є підставою для відмови в позові.
В позові просить відмовити.
Вислухавши пояснення представника позивача ДКП ЖЕК №2 ОСОБА_3, вислухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, допитаних як свідків, з»ясувавши обставини справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення.
С У Д О М В С Т А Н О В Л Е Н О, що будинок АДРЕСА_1 належить до житлового фонду Бориславеької міської ради і перебуває на балансі ДКП ЖЕК № 2.
Відповідач ОСОБА_1 та двоє її дітей на підставі свідоцтва про право власності, виданного виконкомом Бориславської міської ради НОМЕР_2 від 20.02.2001 року, та на підставі договору дарування р.НОМЕР_1 від 31.12.2004 року. є співвласниками квартири АДРЕСА_2 загальною площею 80,10 кв.м. в АДРЕСА_2
Відповідно до п.п.5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» власники квартири зобов'язані своєчасно оплачувати за надані житлово-комунальні послуги, у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках.
З березня 2010 року по липень 2014 року (включно) відповідач ОСОБА_1 заборгувала позивачу ДКП ЖЕК №2 4237 грн. 52 коп. оплати за утримання будинку та прибудинкової території, 3% річних в сумі 248 грн. 06 коп., інфляційні нарахування в розмірі 568 грн.. 60 коп., а всього заборгувала 5054 грн. 18 коп., що підтверджено як поясненнями представника позивача ДКП ЖЕК №2 ОСОБА_3, так і розрахунком позивача заборгованості відповідача ОСОБА_1 за цей період.
Оскільки позивачем ДКП ЖЕК №2 у суд 25.02.2013 року подано заяву до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за обслуговування будинку та прибудинкової території, який видано судом 11 березня 2013 року, однак, за заявою ОСОБА_1 вищезазначений судовий наказ скасовано 27.06.2013 року ухвалою Бориславського міського суду Львівської області, позивачем ДКП ЖЕК №2 позов до відповідача ОСОБА_1 пред»явлено в межах строку позовної давності.
Крім того, враховуючи, що між сторонами за спірний період - з березня 2010 року по липень 2014 року (включно) були наявні фактичні відносини з надання житлово-комунальних послуг, що підтверджено: договорами про надання послуг з дератизації, договорами на виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів, угодами на виконання робіт по обслуговуванню димових та вентиляційних каналів, експертними висновками за результатами обстеження пасажирського ліфта та можливість його подальшого використання в умовах ДКП «ЖЕК №2» м.Борислава., оплатами ДКП ЖЕКом №2 ПАТ «Львівобленерго» за активну електроенергію, робочими листками ДКП «ЖЕК №2», актами готовності до опалювального періоду, актами на періодичну перевірку і прочистку димоходів і вентиляційних каналів, актами здачі - приймання робіт (надання послуг), актами виконаних обсягів робіт по обслуговуванню димовентиляційних каналів, актами-рахунками виконаних обсягів робіт по технічному обслуговуванню обладнання ліфтів, однак за спірний період існує прострочення грошового зобов'язання зі сплати житлово-комунальних послуг відповідачем ОСОБА_1, а відсутність договірних правовідносин між позивачем та відповідачем не є підставою для відмови у стягненні з відповідача ОСОБА_1 коштів за надані житлово-комунальні послуги, на останню слід покласти відповідальність, передбачену ч.2 ст.625 ЦК України.
Такий правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).
При встановлених у судовому засіданні обставинах, позов позивача ДКП ЖЕК №2 до відповідача ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, ч.3 ст.209 ЦПК України,
ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», п.п.5 п.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч.2 ст.625 ЦК України, п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків»,
суд, -
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» заборгованість по оплаті за обслуговування будинку та прибудинкової території за березень 2010 року по липень 2014 року (включно) в сумі 4237 грн. 52 коп., 3% річних в сумі 248 грн. 06 коп., інфляційні нарахування в розмірі 568 грн. 60 коп., а всього стягнути 5054 грн. 18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора №2» 243 грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення.