18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
26 березня 2015 року Справа № 925/267/15
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого -судді Довганя К.І., при секретарі Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Литвиненко І.М. за довіреністю, відповідача - не з"явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Черкасигаз" до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 50450,17 грн.
Заявлено позов про стягнення з відповідача 7341 грн. 57 коп. три проценти річних та 43108 грн. 60 коп. інфляційних.
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02.01.2013 №14/167/ТЕ-13 щодо оплати поставленого йому позивачем на виконання цього договору протягом січня - квітня 2013 природного газу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав викладених у позові.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи без його участі. У відзиві на позов, поданому суду, відповідач проти позову заперечував. Заперечення вмотивовано тим, що інфляційні нарахування та три проценти річних повинні нараховуватися, починаючи не з 01.10.2013, як це зробив позивач, а з наступного дня після набрання законної сили рішенням господарського суду Черкаської області від 07.11.2013р. у справі №925/1739/13. Крім того, відповідач вказав у відзиві на позов на збитковість своєї роботи у 2012-2014 роках, невідшкодування йому із бюджету різниці між тарифами на теплову енергію і її собівартістю, накладення державною виконавчою службою арешту на його банківські рахунки.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача за наявними матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.
Рішенням від 07.11.2013 у справі №925/1739/13 господарський суд Черкаської області задовольнив позов публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" до Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж про стягнення 198017 грн. 94 коп. і стягнув з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" 182663 грн. 50 коп. основного боргу, 12433 грн. 77 коп. пені, 2899 грн. 25 коп. три проценти річних та 3959 грн. 94 коп. витрат на сплати судового збору.
При цьому вказаним рішенням господарського суду Черкаської області був встановлений факт невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02.01.2013 №14/167/ТЕ-13 щодо оплати поставленого йому позивачем на виконання цього договору протягом січня - квітня 2013 природного газу на суму 182663 грн. 50 коп.
Рішення господарського суду Черкаської області від 07.11.2013 у справі №925/1739/13, яке набрало законної сили 19.11.2013, на час розгляду даної справи не виконано.
За прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати присудженої за вказаним вище судовим рішенням суми боргу в розмірі 182663 грн. 50 коп. за поставлений у січні - квітні 2013 природний газ позивач нарахував відповідачу до сплати передбачені ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України три відсотки річних у сумі 7341 грн. 57 коп. та інфляційних у сумі 43108 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пленум Вищого господарського суду України у п. 7.1 своєї постанови від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснив, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання. Однак при цьому слід мати на увазі, що у разі коли судовим рішенням з боржника стягнуто суму неустойки (штрафу, пені), то правова природа відповідної заборгованості саме як неустойки у зв'язку з прийняттям такого рішення залишається незмінною, і тому на неї в силу припису частини другої статті 550 ЦК України проценти не нараховуються, інфляційні ж нарахування та нарахування трьох процентів річних на цю заборгованість можуть здійснюватися на загальних підставах відповідно до частини другої статті 625 названого Кодексу з дня, наступного за днем набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
З огляду на викладені вище обставини та норми чинного законодавства господарський суд Черкаської області прийшов до таких висновків.
Встановлені рішенням господарського суду Черкаської області від 07.11.2013 у справі №925/1739/13 обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02.01.2013 №14/167/ТЕ-13 щодо оплати поставленого йому позивачем на виконання цього договору протягом січня - квітня 2013 природного газу на суму 182663 грн. 50 коп. в силу ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України не підлягають доказування у даній справі.
Стягувані суми трьох процентів річних та пені нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02.01.2013 №14/167/ТЕ-13 щодо оплати позивачу вартості поставленого відповідачу у січні - квітні 2013 природного газу.
Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження щодо його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.
Наявність рішення господарського суду Черкаської області від 07.11.2013 у справі №925/1739/13, яке не виконано боржником, а також збитковість роботи відповідача у 2012-2014 роках, невідшкодування йому із бюджету різниці між тарифами на теплову енергію і її собівартістю, накладення державною виконавчою службою арешту на його банківські рахунки не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом від 02.01.2013 №14/167/ТЕ-13 та не звільняє відповідача як боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання за цим договором, а також не позбавляє права позивача як кредитора на отримання коштів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, за період прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за вказаним договором.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних вище норм матеріального права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у своїй постанові від 23 січня 2012 року у справі № 3-142гс11.
Отже, позов про стягнення 3% річних в сумі 7341,57 грн. та 43108,60 грн. інфляційних підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1827 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Чорнобаївського комунального підприємства теплових мереж (вул. Комсомольська, 3А, смт. Чорнобай, Черкаська область, 19900, ідентифікаційний код 14193942) на користь публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (вул. Громова, 142, м. Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 03361402) - 7341 грн. 57 коп. три проценти річних, 43108 грн. 60 коп. інфляційних нарахувань і 1827 грн. 00 коп. витрат на сплату судового збору.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено і підписано 31.03.2015
СУДДЯ К.І.Довгань