36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
24.03.2015 р. Справа №917/115/15
за позовом Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006", вул. Новицького Якова 11, м. Запоріжжя, 69005
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Агро-ЛТД", вул. Радянська, 59, с. Крутий Берег, Лубенський район, Полтавська область, 37515
про стягнення 268 956,46 грн.
Суддя Погрібна С.В.
Представники:
від позивача: Тивоненко Д.Р. довіреність №22/15 від 08.01.2015р.
від відповідача: не з"явився.
Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 268 956,46 грн., з яких 105 840,00 грн. - основний борг за Договором поставки насіння №ПЛ-Н-24 від 07.03.2013р., а також 20 969,36 грн. - пеня, 31 752,00 грн. - штраф та 110 395,10 грн. індексації ціни товару.
Представник позивача на задоволенні позову наполягає посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки насіння №ПЛ-Н-24 від 07.03.2013р.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був повідомлений належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.67, 74), вимог ухвал суду від 31.01.2015р. та 12.02.2015р. не виконав, про причини неявки суд не повідомлено.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, додано до справи та повідомлено про строк виготовлення повного тексту рішення згідно ст.85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи суд встановив:
Між Приватним підприємством "Бізон-Тех 2006" (позивач по справі; постачальник за Договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп-Агро ЛТД" (відповідач по справі; покупець за Договором) 07.03.2013р. був укладений Договір поставки насіння № ПЛ-Н-24 від 07.03.2013 року (далі Договір) (а.с.11-15).
Відповідно до п.п. 1.1. Договору, у порядку, строки та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, Постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність Покупця насіння для сівби (надалі "насіння" або "товар"), а Покупець зобов'язався приймати цей товар та оплачувати його.
Найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, що є невід'ємними частинами Договору (п.п. 2.1. Договору).
Згідно з п.п. 2.2. Договору, кожна наступна специфікація після першої регулює окрему поставку товару в рамках цього договору й не скасовує та не змінює дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо тільки інше не вказано в ній.
Пунктом 4.3. Договору сторони визначили, дата (термін, строк) поставки товару вказується в специфікаціях.
Всього між сторонами було підписано одну специфікацію №1 від 07.03.2013 року до Договору, згідно з якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар на загальну суму 151 200,00 грн. (арк. с. 16).
Пунктом 2 Специфікації №1 від 07.03.2013 року сторони визначили умови та місце поставки (передачі) товару СРТ (згідно Інкотермс 2010 року) - склад покупця, що знаходиться в межах Полтавської області.
Згідно з п. 4.1. Договору, вказана умова поставки (EXW) передбачає вибірку товару покупцем зі складу постачальника автомобільним транспортом за свій рахунок.
Пунктом 4.3. Договору, сторони погодили, що дата (термін, строк) поставки товару вказується в Специфікаціях.
У відповідності до п. п. 7.1.4 договору, відповідач зобов'язався з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його і передати в обмін нього позивачу належним чином оформлену довіреність на отримання товару.
Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань, передав відповідачу товар згідно з переліком та кількістю визначених у специфікації до договору на загальну суму 151 200,00 грн. Даний факт що підтверджується двостороннє підписаною та скріпленою печатками Видатковою накладною № ЗП2859 від 12.04.2013 року та Довіреністю відповідача № 29 від 12.04.2013 року (а.с.17-18). Товар отриманий без зауважень та заперечень.
Пунктом 5.2 Договору визначено, що оплата товару здійснюється покупцем в українських гривнях у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок постачальника. Підставою оплати є даний договір.
Згідно пунктів 5.1. та 7.1.1. договору відповідач зобов'язався оплатити позивачу товар у строки, що визначені в специфікації, а також зобов'язується сплатити постачальнику суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Ця умова також діє, якщо між Сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація.
Пунктом 3 Специфікації №1 від 07.03.2013р. до Договору поставки насіння №ПЛ-Н-24 від 07.03.2013р. сторони погодили строки оплати товару, а саме:
- авансовий платіж у сумі 45 360,00 грн. перераховується Покупцем Постачальнику у строк не пізніше 31.03.2013р.;
- другий платіж у сумі 45 360,00 грн. перераховується Покупцем Постачальнику у строк не пізніше 20.09.2013р.;
- третій платіж у сумі 60 480,00 грн. перераховується Покупцем Постачальнику у строк не пізніше 30.10.2013р.
Граничний термін оплати - 30 жовтня 2013р. (специфікація № 1).
Однак, як зазначає позивач, відповідач порушив свої зобов'язання за договором у частині здійснення оплати у визначені строки, розрахувавшись лише частково на загальну суму 45 360,00 грн., що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Станом на дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем з оплати товару (основний борг) за Договором поставки насіння №ПЛ-Н-24 від 07.03.2013р.,становить 105 840,00 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індексацію ціни товару, яка становить 110 395, 10 грн., пеню в сумі 20 969,36 грн. за період з 31.10.2013 року по 16.01.2015 року та штраф в сумі 31 752,00 грн.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.
Згідно із ч.ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач, у місці поставки передав відповідачу товар на загальну суму 151 200,00грн., що підтверджується двостороннє підписаною та скріпленою печатками підприємств, видатковою накладною та підтверджено факт отримання його представником відповідача на підставі довіреності №29 від 12.04.2013р. (а.с.17-18).
Однак відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар за договором в сумі 45 360,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 26.03.2013 року (а.с. 19).
Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На підставі вищевикладеного, матеріалами справи підтверджено, що у даному випадку мало місце порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунків за поставлений товар, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 105 840,00 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 110 395,10 грн. індексації ціни товару.
Згідно зі ст. 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а частиною 2 цієї статті встановлено, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відтак, чинним законодавством України передбачено, що договір може містити умови, що передбачають порядок зміни (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену (у т.ч. збільшену) ціну товару (тобто доплатити суму збільшення ціни товару).
При цьому, законодавство України, у тому числі статті 265, 190 Господарського кодексу України, статті 632 і 655 Цивільного кодексу України, не містять імперативних приписів про те, що ціна товару в договорі повинна бути тільки фіксованою, тобто такою, що не може бути зміненою після укладення договору.
Також, частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України закріплено принцип свободи договору, який визначає, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Так п. п. 5.6. Договору сторони погодили, ціна товару, що вказана в Специфікації, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання Специфікацій, то всі платежі покупця постачальнику за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП = (К2/К1) х СП, де ПСП- проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП - сума платежу за Товар; К2 - середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день; К1 - курс гривні до долару США на дату складання Специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в Специфікаціях). Якщо показник К1 не вказаний у Специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання Специфікації. Якщо на якусь дату НБУ не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.
Для розрахунку такої індексації сторони в підпункті 5.6.1. договору визначили, що для показника К2 вони використовують середній курс продажу банками доларів США за гривні (показник АSК на веб-сторінці http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчий попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http:/www.udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки http:/www.udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого НБУ, у найближчий попередній до дати платежу день.
Згідно з п.п. 5.6.2. договору, у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.
Згідно з пп. 5.6.6. договору, зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару вказану в Специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.
Відповідно до розрахунку позивача, сума індексації ціни неоплаченого відповідачем товару становить 110 395,10 грн. станом на 16.01.2015р. (розрахунок в матеріалах справи а.с.21).
Враховуючи наведене, перевіривши наданий розрахунок, суд дійшов висновку, що розрахунок індексацій є вірним, вимога позивача щодо стягнення індексації ціни товару у розмірі 110 395,10 грн. станом на 16.01.2015 р. підлягає задоволенню.
Крім того, за порушення відповідачем строків оплати отриманого товару, позивач, враховуючи положення п. 8.1.3 договору, просить стягнути 20 969,36 грн. пені за період прострочення з 31.10.2013р. по 16.01.2015р. та 31 752,00 грн. штрафу у розмірі 30 % за прострочення оплати товару понад 20 календарних днів.
Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).
Так при укладенні договору сторони узгодили, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми.
Крім того, положенням п.п. 8.2 Договору встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України), а строк позовної давності з вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) по таким зобов'язанням сторони згідно із ст. 259 ЦК України збільшують до трьох років.
Враховуючи наведене, перевіривши надані розрахунки, суд дійшов висновку, що розрахунки пені та штрафу є вірними та виконаними з дотриманням вказаних норм права, зокрема ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та умов договору, тому вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 20969,36 грн. пені за період прострочення з 31.10.2013 р. по 16.01.2015р. та 131752,00грн. штрафу у розмірі 30% за прострочення оплати товару понад 20 календарних днів судом задовольняються.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Жодних доказів оплати наявної заборгованості в повному обсязі, пені, штрафу та індексації ціни товару відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст. ст. 32-33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
1 Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп-Агро-ЛТД" (вул. Радянська, 59, с. Крутий Берег, Лубенський район, Полтавська область, 37515; ідентифікаційний код 37650545) на користь Приватного підприємства "Бізон-Тех 2006" (вул. Новицького Якова 11, м. Запоріжжя, 69005; ідентифікаційний код 34216986) 105 840,00 грн. основного боргу, 110 395,10 грн. індексації ціни товару, 20 969,36 грн. пені, 31 752,00 грн. штрафу та 5379,13 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 30.03.2015р.
Суддя Погрібна С.В.