Кіровоградської області
26 березня 2015 рокуСправа № 912/794/15-г
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Шевчук О.Б. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/794/15-г
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут", Кіровоградська область, м. Світловодськ
про стягнення 225863,58 грн
за участю представників:
від позивача - головний юрисконсульт Остапенко В.М., довіреність № 14-10д від 18.04.2014;
від відповідача - начальник юридичного відділу Петров А.О., довіреність № 495 від 25.03.2015.
Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - ПАТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (надалі - СП ТОВ "Світловодськпобут") суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 201021,48 грн та 3 % річних у розмірі 24842,10 грн з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою господарського суду від 04.03.2015 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.03.2015.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати поставленого останнім природного газу відповідно до договору купівлі-продажу природного газу № 14/2425/11 від 30.09.2011.
Відповідач в своєму відзиві на позов вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" визнає частково, оскільки з огляду на положення статті 625 Цивільного кодексу України у позивача не має законних підстав застосовувати до вже нарахованих інфляційних збитків попереднього періоду індекс інфляції наступного періоду. Крім того, відповідач просить суд розстрочити виконання судового рішення у даній справі на 36 місяців.
Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
30.03.2011 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) та СП ТОВ "Світловодськпобут" (покупець) укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2425/11 (надалі - договір, а.с. 9-14).
За умовами цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору (пункт 1.1. договору).
Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.
В розділі 2 договору сторонами узгоджено помісячний обсяг газу, що має бути переданий з 01.10.2011 по 31.12.2012, та порядок зміни обсягів поставки.
Згідно з пунктом 3.3. договору приймання-передача газу, переданого у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
В акті приймання-передачі газу зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами. (пункт 3.4. договору).
В пункті 5.2. договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб. м. природного газу, яка склала 1091,00 грн з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1091,00 грн, крім того ПДВ - 20%, всього - 1309,20 грн.
В подальшому вказана ціна змінювалась шляхом укладення між сторонами додаткових угод до договору.
Згідно пункту 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.
За умовами договору він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (пункт 11.1. договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач поставив на користь відповідача протягом жовтня - грудня 2011 року та січня - грудня 2012 року 22186,2 тис. куб.м. природного газу, а відповідач прийняв природний газ в зазначеному обсязі на загальну суму 26551509,46 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу (а.с.21-32).
Зокрема, в грудні 2012 року позивачем поставлено відповідачу природний газ в об'ємі 2759,569 тис.куб.м на загальну суму 3612827,74 грн, що підтверджується актом прийому - передачі природного газу від 31.12.2012.
Відповідач розрахувався за поставлений природний газ, але з порушенням встановлених договором строків.
Викладені обставини встановлені рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2014 у справі № 912/1177/14, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2014, і не підлягають доказуванню в силу вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
При вирішенні спору у даній справі господарський суд враховує, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.05.2014 у справі № 912/1177/14 було стягнуто інфляційні втрати за період з 11.10.2012 по 27.12.2012, а 3 % річних - за період з 11.10.2012 по 27.12.2012.
При цьому, інфляційні втрати та 3% річних за зобов'язаннями грудня 2012 року не нараховувались.
За прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 3612827,74 грн за грудень 2012 позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 201021,48 грн за період з січня 2013 по травень 2014 включно та 3 % річних у розмірі 24842,10 грн за період з 11.01.2014 по 26.05.2014.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим, грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
Три проценти річних за своєю правовою природою є платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
З огляду на вказане та враховуючи обґрунтований розрахунок позивача сума нарахованих 3 % річних за період з 11.01.2013 по 26.05.2014 складає 24842,10 грн та підлягає стягненню з відповідача.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 201021,48 грн за період з січня 2013 року по травень 2014 року включно, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до розрахунку інфляційних втрат (а.с.33-36) позивачем без доведення правових підстав здійснювалось нарахування інфляційних втрат за наступний місяць на суму боргу, яка включає в себе суму індексу інфляції за попередній місяць, тобто "інфляційні" нараховані на "інфляційні".
Проте, приймаючи до уваги лист Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" та при самостійному розрахунку належної до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, а також з урахування поданого відповідачем контррозраунку, господарським судом встановлено, що сума втрат від інфляції в розмірі 201021,48 грн, яка нарахована позивачем за період з січня 2013 року по травень 2014 року, є більшою від належної до стягнення з відповідача суми інфляційних втрат, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 201021,48 грн втрат від інфляції підлягають задоволенню частково в сумі 193503,83 грн. Таким чином господарський суд приймає до уваги обґрунтований розрахунок інфляційних втрат відповідача, який викладено у відзиві на позов.
Отже, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення з СП ТОВ "Світловодськпобут" суми 3% річних в розмірі 24842,10 грн та суми інфляційних втрат в розмірі 193503,83 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду при ухваленні рішення за результатами розгляду спору відстрочити або розстрочити його виконання.
Проте, викладене у відзиві на позов клопотання відповідача про розстрочення виконання даного рішення на 36 місяців не підлягає задоволенню, оскільки останнім не обґрунтовано та не підтверджено належними доказами підстав для розстрочення такого рішення.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, як на сторону з неправомірних дій якої виник спір.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Спільного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодськпобут" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Крупської, 2А; ідентифікаційний код 31678853) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) - 193503,83 грн інфляційних втрат, 24842,10 грн 3% річних, а також 4517,27 грн сплаченого судового збору.
Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Повне рішення складено 31.03.2015
Суддя О.Б. Шевчук