24.03.15р. Справа № 904/10448/14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ
до відповідача-1:Публічного акціонерного товариства "Марганецький Гірничо-Збагачувальний комбінат", м. Київ
відповідача-2: Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кредо", м. Запоріж
про стягнення заборгованості в сумі 10 819, 88 грн. Суддя Мельниченко І.Ф.
Представники:
Від позивача: не з'явився;
Від першого відповідача: Касьян Л.Л., дов. №30/17 від 05.01.15р., представник;
Від другого відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 10 819, 88 грн., що складають суму сплаченого страхового відшкодування.
Перший відповідач заперечує проти задоволення вимог позивача, посилаючись на сплив позовної давності, а також на те, що між першим відповідачем та другим відповідачем укладено договір страхування цивільної відповідальності власників наземених транспортних засобів, що є підставою для звернення до останньго з регресною вимогою.
Другий відповідач вимоги позивача не визнав, заявивши про пропуск строку позовної давності.
27.02.15 р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього, а також додаткові пояснення, відповідно до яких позивач щодо залучення другого відповідача не заперечує та зазначає, що обчислення строку позовної давності виникає з моменту виконання Страховиком свого зобов'язання.
24.03.15 р. в судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
25.01.2010 р. між Приватним акціонерним товариством „АХА Страхування" (Позивач) та гр. Прокопець Олексієм Володимировичем укладено договір добровільного страхування на транспорті № 3013348/05АВ, за яким ПАТ „АХА Страхування" було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу - легкового автомобіля „ЗАЗ" д.н.з. АЕ 6514 СВ.
Із залученої до матеріалів справи довідки ВДАІ вбачається, що 19.10.2010 р. в м. Марганець на міському цвинтарі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса „Лаз-699" д.н.з. 26555 АА, який знаходився у володінні ПАТ „Марганецький ГЗК" під керуванням Романенко Василя Семеновича та легкового автомобіля „ЗАЗ" д.н.з. АЕ 6514 СВ, який знаходився у власності Прокопець Олексія Володимировича та під його керуванням.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу завдано матеріальних збитків.
Відповідно до постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 03.11.2010 р., Романенко ВС. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України, в зв'язку з чим його було притягнуто до адміністративної відповідальності.
Страхувальником було подано до Приватного акціонерного товариствоа „АХА Страхування" заяву про виплату страхового відшкодування.
На підставі страхового акту № 15144/10/05/04 та розрахунку страхового відшкодування, позивачем було виплачено страхове відшкодування в сумі 10 819, 88 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1290 від 26.01.2011 р. (а.с. 24).
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/0859682, передбачений ліміт відповідальності другого відповідача за шкоду, заподіяну майну у розмірі 25 500 грн. (а.с. 50).
Звертаючись із позовом, позивач просить відшкодувати збитки в сумі 10 819, 88 грн.
Позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.9 Закону України „Про страхування", страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
У відповідності з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 р., відповідно до якого Відповідач отримав поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, об'єктом страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, спричинену третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Відшкодуванню страховою організацією підлягає пряма шкода, спричинена третій особі під час руху транспортного засобу, коли має місце причинний зв'язок між рухом транспортного засобу і спричиненою шкодою.
Відповідно п. 9. статті 7 Закону України "Про страхування" страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів є обов'язковим видом страхування, зобов'язуючим власника транспортного засобу в обов'язковому порядку застрахувати свою цивільну відповідальність, а страховика - в обов'язковому порядку відшкодувати пряму шкоду, спричинену страхувальником третій особі.
У відповідності з вищезазначеними нормами закону, особою, зобов'язаною відшкодувати спричинену шкоду замість страхувальника є страховик, який видав такому страхувальнику поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Відповідно до ст. 5 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (ст. 6 Закону).
Згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За ч.22.1 ст. 22 Закону України від 1 липня 2004 року №1961-ІV „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон №1961-ІV) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоровю, майну третьої особи.
Згідно з ч.9.2 ст. 9 Закону №1961-ІV обовязковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 тис. 500 грн. на одного потерпілого.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.
Отже, уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик (Другий відповідач) взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника (Першим відповідачем) життю, здоровю та майну третіх осіб.
Проте, відповідно до ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається із матеріалів справи позивач з позовом до суду звернувся 30.12.14 р., тобто поза межами вказаного строку.
Статтею 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідачами надано відзиви на позовну заяву, де останні просять застосувати строк позовної давності.
Поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем не вказано.
З огляду на викладене вимоги позивача щодо стягнення сплаченого страхового відшкодування задоволенню не підлягають, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.
Посилання позивача на те, що обчислення строку позовної давності виникає з моменту виконання Страховиком свого зобов'язання - виплати страхового відшкодування, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
При суброгації (переході права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика) нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто, за суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання. Таким чином, в порядку суброгації перебіг позовної давності починається від дня ДТП, - 19.10.2010 року.
Керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено: 30.03.15 р.
Суддя І.Ф. Мельниченко