ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
30 березня 2015 року № 813/973/15
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюк В.Я.
секретар судового засідання Шозда Г.В.
з участю відповідача - ОСОБА_1,
представника позивача - Кадай І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Перемишлянського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Перемишлянський районний центр зайнятості звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів в розмірі 6519 грн. 77 коп.
В обгрунтування вимог позивач зазначив, що відповідачем було приховано факт зайнятості та отримання доходів, а тому суми, які йому були виплачені як безробітному, підлягають поверненню.
Представник позивача позов підтримав з викладених міркувань, просить його задоволити.
Відповідач проти позову заперечив, просить в його задоволенні відмовити.
Заслухавши представника позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року №1533-III, з наступними змінами та доповненнями, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.
Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним здійснюється на підставі Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248.
ОСОБА_1 29.05.2014 року звернувся до Перемишлянського районного центру зайнятості про надання статусу безробітнього, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою.
Як вбачається з акта №206 від 24.12.2014 року про розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 виконував роботи або надавав послуги за договором цивільно-правового характеру Окружній виборчій комісії з виборів президента України територіального виборчого округу №123. Згідно з архівної довідки від 05.12.2014 року за №5727/у 2, ОСОБА_1 у списку членів ДВК №460901 не значиться та згідно з відомостей нарахування заробітної плати та інших виплат кількість відпрацьованих днів становить у травні 2014 року - 15.
У відповідності до вимог ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року за №803-XII, з наступними змінами та доповненнями, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Як передбачено ч.3 ст.1 згаданого Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб.
Таким чином, на думку позивача, відповідач не може вважатись безробітним, оскільки під час перебування на обліку в центрі зайнятості перебував у трудових відносинах на умовах цивільно-правового договору, а тому відносився до зайнятого населення.
Частиною 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
З огляду на викладене, орган державної служби зайнятості звернувся до суду про стягнення з відповідача виплаченої суми допомоги по безробіттю.
Однак, у відповідності до положень частин 6, 7 ст.47 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 року за №4061-VI, праця, пов'язана з організацією підготовки і проведення виборів, осіб, визнаних в установленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в державній службі зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю та інших видів допомоги. Оплата праці членів виборчої комісії, а також осіб, які залучаються до роботи у комісії, у тому числі в день голосування, дні встановлення підсумків голосування та результатів виборів, не може бути підставою для скасування, обмеження або зменшення будь-яких видів соціальних виплат, пенсій, субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг тощо.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що перебування відповідача у цивільно-правових відносинах з дільничною виборчою комісією не являється підставою для припинення виплати йому допомоги по безробіттю, тому суми такої не підлягають стягненню з останнього.
При цьому, представник позивача зазначив, що положень частин 6, 7 ст.47 Закону України «Про вибори народних депутатів України» від 17.11.2011 року за №4061-VI, не поширюються на відповідача, оскільки праця останнього, пов'язана з організацією підготовки і проведення виборів, відбулась до визнання його безробітним, а сума стягується лише через те, що ним не було повідомлено про ці обставини.
Відповідно ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи те, що під час проведення розслідування страхових випадків не досліджувались обставини впливу інформації, яку не повідомив відповідач, на суму соціальних виплати, яка стягується, суд не може вважати позов достатньо обґрунтованим.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги необґрунтованими, а тому не підлягають до задоволення.
Щодо судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати із сторін.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 31 березня 2015 року.
Суддя В.Я.Мартинюк